Світ після 1914 р.

Частина 3: Від 1935 до 1940 рр. Ліга Націй спотикається на загибель

ВІД самого початку Ліга Націй була неначе та хвороблива дитина. Історик Г. Гатске каже, що перше зібрання тієї організації в 1920 році „не було зібрання світової конференції націй але конференція головних держав світу просуваючи свої власні національні інтереси, з наміром, щоб Ліга служила їхнім політичним цілям”. Аж поки не викоренять націоналістичне думання, то життя тієї дитини завжди буде в небезпеці.

Протягом ранніх 1930 років, багато членів Ліги вже були очевидно незадоволені. Наприклад, Італія думала, що не користала так як належно з світових багатств, і що їй заперечували вступ до світових ринків і можливостей вкладати капітал. Отже, у 1935 р., на розвиток своїх власних національних інтересів, Італія почала вторгуватись у Ефіопію. Японія, через такі самі образи, почала вторгуватись у Китай в 1937 р. В обох цих випадках Ліга не мала сили здійснити інтервенцію.

Ясно, Ліга, діюча тільки 20 років, не була дужим неповнолітком так як її захисники сподівались. Так рано як у 1936 р. нації вже турбувалися її невиліковною хворобою, коли згідно з істориком Германном Грамлом, „обстановка [у центрі Ліги] в Женеві була подібна до похорону”. І не дивно, тому що Ліга мусила протистояти нахабному наскокові Італії на Ефіопію й Японії на Китай, нічого вже не згадуючи про того чоловіка Гітлера.

„Гітлерева улюблена тема”

Так, Німеччина теж не була задоволена. Вона дуже старалась відновити свою позицію керівництва в Європі. Генерал Ганц фон Сіікт, голова німецького війська протягом 1920 pp. переконався, що Німеччина не відновить своєї позиції без нової війни’, каже німецький підручник; Гітлер теж не виключав можливості військового заходу. Тому то, згідно з дослідною організацією історії німецького мілітаризму, „всі важливі заходи режиму [від 1933 до 1939 рр.] служили, прямо чи непрямо, цілям переозброєння”.

По Гітлеревій думці, „німецькі ,маси’ складались з 85 мільйонів людей формуючи з’єднаний ,расовий осередок’. Гітлерів псевдо-дарвінський приступ вимагав, щоб цей ,расовий осередок’ завойовував свою ,територію’”. Отже, так як Гергард Шульц, професор сучасної історії Тюбінгенського університету, пояснює: „Насильне завоювання нових територій було Гітлеревою улюбленою темою”.

Дійсно, Ліга Націй допомогла Гітлереві вирішити де починати своє воювання. При закінченні першої світової війни, земля Саарбрюккен, місцевість між Францією а Німеччиною, яка протягом століть належала то до одної країни то до другої, зрештою передалось під владу Ліги Націй. Але зробили умову з допомогою якої Саарські громадяни пізніше матимуть право голосувати чи їм зоставатись під владою Ліги, чи прилучатись до Франції або Німеччини. Призначили всенародне голосування відбутись у 1935 р.

У той час Гітлер уже став дуже популярним. Як наприклад, молодим студентам деколи диктували писати: „Так як Ісус визволив людство від гріха й пекла, то так Гітлер визволить німецький народ від руїни. Ісуса й Гітлера переслідували, але тоді як Ісуса розп’яли, то Гітлера підвищили на посаду канцлера. . . Ісус будував для небес, Гітлер для німецької землі”.

Замість бути нейтральними, то релігійні провідники голосуванням активно вмішувались у політику. Головно католицькі мешканці Саару серйозно взяли до серця те, що єпископи говорили їм: „Як німецькі католики, ми є під обов’язком підтримувати величність, добробут і мир нашої батьківщини”. А католицькі профспілки перестерігали: „Хто невірний батьківщині той й Богові невірний”.

Як звичайно, не всі погоджувались з цим поглядом. Славетний автор того часу, Генріх Манн, перестеріг: „Якщо будете голосувати за Гітлером, то продовжете його життя й приймете відповідальність за його злочини . . . навіть за війну, яку він робить неминучою”. Але було мало таких перестережень. Це довело головного журналіста, Курта Тухольського, написати, що Саар уже „покинутий Англією, Францією, Лігою Націй, міжнародними профспілками, і папою”.

На цьому припущенні, Гітлерова перемога в голосуванні була заздалегідь вирішений результат. Переважною більшістю 90,8 процентів людей голосували, щоб стати частиною нового німецького Рейху.

Ця перша головна перемога закордонної політики підбадьорила Гітлера продовжувати (свою агресію). Ліга Націй, вже вмираюча, була занадто слабка, щоб втручуватись у справу, коли, порушивши умови Версальського договору, Гітлер почав озброювати Рейнленд у 1936 р. У 1938 р. ніхто не перешкоджав йому, коли він окупував Австрію або пізніше того року, коли приєднав головно німецький Судетенленд, частину Чехословаччини, перед тим як вдерся в решту країни в 1939 р. Правда, були голосні протести, але нічого більше.

Генеральна репетиція — для чого?

До тих пір у Гітлеревій агресивній війні не проливалось крові. Але не так у вищезгаданих конфліктах у яких брали участь Італія й Японія. „Наскок фашистської Італії на Ефіопію”, каже італійський довідник Л’уомо е іл темпо, „був приготовлений до щонайменшої деталі й був виконаний великою витратою матеріальних засобів з підтримкою величезної пропаганди”. Війна почалась 1935 р., і загарбання Ефіопії закінчилось 1936 р. Люди в світі дуже тривожились, коли чули про бомбардування й застосування в війні газоподібних отруйних речовин.

В Азії, японські мілітаристи вже так зміцніли, що коли обвинувачували Китай за бомбардування поїзда південної Маньчжурії в 1931 р., Японія використала цю нагоду провести своє військо в Маньчжурію. У 1937 р. японське військо вторгнулось у Китай й завоювало великі частини тієї країни, включаючи міста Шанхай, Пекін, Нанкін, Ханькоу, і Кантон.

Тимчасом, у Європі в 1936 р. вибухнула іспанська громадянська війна. Гітлер і Муссоліні бачили в цьому нагоду випробувати свою найновітнішу зброю й методи воювання. Так як війна в Маньчжурії, Китаї й Ефіопії, це послужило їм на репетицію чогось багато більшого в майбутньому. Згідно з одним авторитетом, в іспанському конфлікті було вбито більше як пів мільйона людей. Не дивно, що це захопило увагу людей світу. І якщо цю репетицію годилось поміщати в газетних заголовках, то що сказати про головну виставу, яка ще мала відбутись?

Блискавиця вдаряє Європу

Демократичні країни, зауважуючи ці розвитки на світовій сцені, турбувались. Великобританія почала вербувати людей до війська. У серпні 1939 р. Німеччина й Радянський Союз здивували світ, коли підписали договір про ненапад. В дійсності, це був таємний договір у якому вони згодились розділити Польщу між собою. Рискуючи, що демократичні країни Західного світу не будуть втручуватись у війну, Гітлер провів своє військо в Польщу о 4:45 годині вранці 1 вересня 1939 р.

Але цей раз він помилявся. Великобританія й Франція оголосили Німеччині війну два дні пізніше. На 17 вересня, Радянське військо вторгнулось у Польщу зі сходу, і до кінця місяця, заради всіх практичних цілей, залагодили цю польську справу. Вже почалась Друга Світова Війна, швидкою військовою кампанією, яка заслужила собі німецького вислову Бліцкриг, який значить „блискавична війна”. У жарі перемоги, Гітлер запропонував мир Західним державам. „Чи він серйозно ставився до цього”, пише німецький історик Уолтер Гофер, „це питання на яке неможливо дати певної відповіді”.

Перших кількох років війни характеризувались несподіваними атаками, дуже скорими й руїнницькими. Радянський союз скоро примусив Естонію, Латвію, і Литву дозволити їм розмістити своє військо на їхній території. Фінляндія відмовилась на таку саму вимогу й 30 листопада 1939 р. Росія почала вторгуватись у країну. Наступного березня Фінляндія шукала миру за умовами радянського союзу.

Тимчасом, Англія й Франція обговорювали план пройти через нейтральну Норвегію, щоб допомогти Фінляндії. Але коли Фінляндія помирилась, то Союзні Держави, не маючи вже приводу на такий вчинок, відложили свої плани. Як підготовчий захід до пізнішої висадки, вони почали виконувати мінування в Норвезьких водах 8 квітня, 1940 р. Наступного дня, тоді як Норвегія протестувала ці мінні операції, німці несподівано розташували своє військо в Норвегії й Данії. Менше як тиждень пізніше, військо Великобританії теж розташувалось у Норвегії, але після кількох перемог відступило через тривожні рапорти з півдня.

Протягом місяців питання, яким усі люди цікавились, було таке: Коли й де Німеччина виступить проти Франції? Час минав і більшість військової діяльності обмежувалась до морського бою. На землі все було тихо. Декотрі журналісти казали, що це була „підроблена війна”, не бліцкриг, але краще Сітцкриг, що буквально значить „сидяча війна”.

Але це не було нічого сидячого, коли несподівано німці розпочали атаку 10 травня 1940 р. Обійшовши Мажіно Лінію, захисна лінія, яка охороняла Францію на її кордоні з Німеччиною, вони прорвались крізь Нідерланди, пройшли Бельгію і дійшли до кордона Франції 12 травня. До 14 травня Нідерланди капітулювали. Тоді німецьке військо пройшло північну Францію, і відрізало тисячі британських, французьких і бельгійських вояків з Англійським каналом по заду. Замість стіцкрига, це доказався бути цілковитий бліцкриг!

На 26 травня, у Дюнкерк, Франції, відбулась одна з найдивніших евакуацій в історії воювання. Протягом десятьох днів кораблі й сотні цивільних човнів перевезли близько 340 000 вояків через Англійський канал до безпеки в Англії. Але не всі втекли. До трьох тижнів німці взяли більше як один мільйон військовополонених.

На 10 червня, Італія оголосила війну Великобританії й Франції. Чотири дні пізніше, німці взяли Париж. До кінця місяця, підписали Франко-німецьке перемир’я. Великобританія вже стояла сама одна. Так як каже Гоффер: „Швидкістю бліцкрига, якого сам Гітлер не вважав бути можливим, він запанував над західною Європою”.

Протилежно тому чого Гітлер сподівався, то Великобританія не хотіла помиритись. Отже, 16 липня, він наказав плани на „операцію морського лева”, напад на британські острови. Великобританія приготовлялась до блискавки, яка мала знову вдарити.

А тепер що?

Протягом років свідки Єгови публічно передрікали загибель Ліги Націй.a Тепер, несподіваний вибух другої світової війни закінчив її муки. Уже можна поховати її. Її трупа слід положити на відпочинок у безодню, про яку говориться в Об’явленні 17:7—11 на основі яких то віршів свідки Єгови передсказували її невдачу.

Але що станеться після її смерті? Чи ця війна доведе до більшої катастрофи, можливо до „війни того великого дня Вседержителя Бога”, Армагеддону? (Порівняйте з Об’явленням 6:4; 16:14, 16.) Хоч свідки Єгови цікавились дальшим розвитком війни, то таки постановили не брати участі в ній. Вони будуть зберігати свій християнський нейтралітет, незважаючи на те, що — у тоталітарних, а також демократичних країнах — їхню діяльність будуть забороняти, будуть ув’язнювати їх, брати на суд, і накидатись на них юрбою. Хоч у тому воєнному 1940 році їх було менше як сотня тисяч, то Свідки таки намагались проповідувати звістку дійсної надії, звістку Божого заснованого Царства.

І надія є точно те чого „страждаючим націям, мучені страхом”, було потрібно. Це буде заголовок наступного внеску, Частини 4 цієї серії статей „Світ після 1914 року”.

[Примітка]

[Рамка на сторінці 21]

Інші повідомлення, які явились у новинах

1935 р.— Більше як 200 000 людей згинуло в Китаї під час потопу понад Янцзи ріку

1936 р.— Лайнер Квін Мері переплив Атлантичний океан тільки до 95 годин, 57 хвилин

Гітлер дуже розлютився, коли чорний американець, Джессі Овенс, виграв чотири золоті медали на олімпійських іграх у Берліні

1937 р.— Дупонт бере патент на новий продукт Нейлон

Після перельоту Атлантичного океану, німецький дирижабль (повітроплавний апарат) Гінденберг згоряє в Нью-Джерсі, вбито 36 осіб

1938 р.— Ватікан визнає режим Франка стати офіційним урядом у Іспанії

Науковці Ган і Страссманн відкрили нейтрони, яких застосовують для розщеплення урану

Так званий Крісталлнахт (криштальна ніч), коли єврейські крамниці в Німеччині були розграбовані й знищені

1939 р.— Десятки тисяч умирають від землетрусу в Туреччині

Розвиток першого джет двигуна для літаків і збудування першого вертольота

1940 р.— Великобританія користується новорозвиненим радаром у повітряній війні

[Карта на сторінці 20]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Поширення нацистських держав у Європі до 1940 р.

Нацистські держави й завойовані території

Норвегіа

Данія

Нідерланди

Бельгія

Судетенланд

Люксембург

Рейнланд

Франція

Польща

Чехословаччина

Австрія

Угорщина

Румунія

Албанія

[Ілюстрації на сторінці 18]

Війна передвіщала загибель Лізі.

[Відомості про джерело]

U.S. National Archives photo

[Відомості про джерело]

U.S. Army photo