Вальдштербен — це теж ваша проблема!
ЧИ ВИ вмієте розгадувати загадки? Спробуйте розгадати оцю. Я вже століття давніший за вас, але знаходжу себе в небезпеці передчасної смерті. Хоч один, я складаюсь з багатьох, які, на жаль, зменшуються кількістю. І хоч я зелений, то мене звуть чорним. Хто я такий?
Якщо ви відповідаєте Чорний Ліс Німеччини (Баварський ліс), то ви розгадали загадку. Який же жаль, що густоросла темнозелена смерека й ялини, які колись укривали її нагір’я з яких то дерев ця місцевість одержувала свою назву, тепер гинуть від мовчазного вбивця. Але почекайте! Це не все.
„Ліси гинуть від Італії до Данії, так по цілій Європі”, сказав лісознавець-професор Пітер Шютт з Мюнхенського університету в 1983 р. З того часу, в світлі безпомилкового доказу, що ця проблема вже вторгується дальше на північ у Скандінавію, то в його словах тепер знаходиться ще більша серйозність.
Ця проблема існує в північній Америці теж, а особливо в Канаді, але вона ніде не стала такою серйозною як в Європі. І тому, що ліси відігравали таку славну роль у історії й міфології Німеччини, вкриваючи 29 процентів її земної площі, то це відповідно, щоб німецьке слово — Вальдштербен — уживалось описувати цю проблему „гинучого лісу”.
Як гинучі ліси впливають на вас
Чи ви любите деколи прогулюватись лісом? Чи це потішає вас, коли діти захоплюються, як побачать оленя або іншу дичину в її природному середовищі? Пам’ятайте, без лісів, немає прогулянок, немає дичини, немає відсвіжаючого лісового повітря.
І коли б ліси продовжували гинути, то подумайте як це погано вплине на економії таких лісопромислових країн як Канада й Швеція. Дійсно, економія цілого світу потерпить. Уявіть собі, якщо можете, коштовність лісоматеріалу й продуктів з дерева включаючи папір.
Крім того, коли не буде лісу, то по гірських місцевостях це витворить велике нещастя. Одно дослідження недавно надруковане в Мюнхені каже, що половині міст баварійського передгір’я загрожують „падаючі скали, обвали, й потопи”, які можуть „зробити дороги непроїжджими між селами”. Заявляють, що може статись подібне по інших альпійських місцевостях.
Але найбільша загроза є те, що коли не будуть старатись запобігти цієї проблеми, то так як перестерігає професор Шютт, „до наступних десятьох або двадцятьох років зруйнується наша лісова екологічна система”. Зруйнування екології зменшить кількість порід рослин і тварин. Це вплине на погоду, змінить клімат цілого світу. Це теж змінить зразок дощових опадів, загрожуючи резервам води й врожаєві.
Але, що сказати про здоров’я? Чи ж нам сподіватись доброго здоров’я якщо люди будуть вдихати те саме забруднене повітря, яке очевидно вбиває наші дерева? Одно німецьке дослідження заявляє, що відкрило співвідношення між поширенням і розміром Вальдштербена а поширенням хвороб дихальної системи в людини. Цитують одного лікаря з Каліфорнійського університету, який каже, що ,коли до наступних 75 років не віднайдуть лік на рак, то потерпить багато людей, але якщо до наступних 15 років не віднайдемо способу, зберегти ним природу, то всі люди потерплять’.
Доктор Альберт Гофманн з Швейцарії каже, що „коли немає основної різниці в спосіб, яким лісові й фруктові дерева, або яка-небудь інша їстівна рослина, злаки тощо, засвоюють вуглекислоту”, й очевидно тут різниці немає, „то зовсім можливо, що в недалекій майбутності рослини, яких людина вживає на харч, також почнуть гинути”. На закінчення, він каже: „Зникнення наших лісів дуже серйозно загрожує самій основі всього життя на землі”.
Беручи до уваги серйозність цього становища, то книжка Унсер вальд мусс лейбен (Наші ліси мусять жити) не перебільшує справи, коли каже, що наші гинучі ліси стали „найбільшим викликом нашого часу”.
З доброї причини було сказано: „Перше ліс гине, а тоді люди”. Чи можна зробити щось про це становище?
[Рамка на сторінці 3]
Це не є тільки проблемою Німеччини
Швейцарія: У недавному дослідженні було підраховано, що кількість заражених дерев у тій країні збільшилось на 46 процентів, 10 процентів вище минулого року.
Австрія: Директор інституту лісового господарства з Університету землеробства в Відні каже, що половина дерев тієї країни мають на собі видимі ознаки зараження. Він каже: „В Австрії немає ані одної деревини без прихованого ушкодження”.
Югославія: По ялинах і смереках можна бачити видимі симптоми хвороби.
Франція: Аж до 1983 р., заперечували, що ліси гинули, але ознаки зараження вже стали відомі.
Люксембург: Перший раз у 1984 році виявилось, що ліси були ушкоджені.
Чехословаччина: Кажуть, що в горах Оре на кордоні між Німецькою Демократичною Республікою а Чехословаччиною, вже всохло більше як 120 000 акрів (50 000 гек.) лісу.
Бельгія: Близько 70 процентів лісу західної країни, кажуть, є заражено.
Англія й Шотландія: Комісія лісового господарства Сполученого Королівства заявила в 1984 р., що ушкодження дерев південної й західної Шотландії, а також північнозахідної Англії „тільки почалось і вже дуже поширилось до кількох порід дерев”.