Погляд Біблії

Чому теологія визволення не є відповідь

ТЕОЛОГІЯ визволення — це щось нового. Їй дали початок двадцять років тому два римсько-католицькі священики Південної Америки будучі розстроєні вбогістю багатьох їхніх парафіян. Вони переконались, що тільки говорити нужденним про духовні речі не допомагало їм. Краще, вони, священики, відчували потребу радикальних суспільних змін якщо люди поліпшаться духовно. Декотрі навіть пропонували революцію.

Звичайно, це правильно поліпшувати долю нужденних. Ісус Сам дуже співчував людям Його дня. Читаємо так: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:36). Ісус обіцяв визволення тим, що послухаються Його, кажучи: «Пізнаєте правду,— а правда вас вільними зробить!» (Івана 8:32). Чи ж з цього виходить, що Біблія пропонує теологію визволення як засіб для християнських служителів допомагати вбогим?

Неправильна теорія

Ні, Біблія не пропонує цього, з багатьох причин. По-перше, головна відповідальність християнського служителя є дбати за духовний добробут своєї отари, і немає жодного доказу, що поліпшенням умов життя вбогих людей, поліпшується їхня духовність. Авжеж, найбагатіших країн Північної Америки й Європи, незважаючи на високі умови побуту, дуже мучать духовні проблеми. Нечесність, неморальність, зловживання дітьми та старшими людьми, і зажерливість — згадуючи тільки кількох — дуже поширюються. І по декотрих місцевостях люди зовсім не цікавляться Богом (2 Тимофія 3:1-5).

Крім того, Ісус не звертався до теології визволення, щоб допомагати вбогим, і Він є найкращим прикладом для правдивих християн (1 Петра 2:21). Під час Його служби на землі, Ісус жив серед людей підданих колоніальним державам, які дуже страждали з рук обманливих митників. Найбідніші часто ставали жертвами ненажерливого панівного класу (Матвія 22:21; Луки 3:12, 13; 20:46, 47). Однак, Ісус не звертався до політики й не підбурював людей з метою поліпшити їхню долю. Краще, Він проповідував «добру новину Царства» (Матвія 4:23, НС).

Зрештою, релігійні провідники, які поширюють теологію визволення, стараються розв’язувати політикою проблему, яку тільки Бог може розв’язати. Незважаючи на те, що вони називають свою теорію теологією, то вона таки не грунтується на Біблії. Ісус сказав про Своїх учнів: «Вони не є частиною світу, так як Я не є частиною світу» (Івана 17:16, НС). Неможливо бути політичним активістом, і щоб не бути «частиною світу» (Якова 4:4).

Дійсно, що допомагає вбогим?

Якщо теологи визволення не мають духовної звістки що стосується вбогих, то з цього виходить, що вони проповідують неправильну звістку. Ісус дуже допомагав убогим Його дня, які слухались Його, і Свідки Єгови проповідуванням «доброї новини Царства» також допомагають убогим сьогодні (Матвія 24:14, НС).

Що це та добра новина? На наш час, це правда про засноване Боже Царство на небі, яке то Царство незабаром знищить лукавство й пригноблення на землі (Об’явлення 11:15, 18). Таким то чином, Боже Царство назавжди розв’яже проблеми вбогості й пригнічення. Говорячи про результати правління Божого Царства, Біблія каже: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше [колишнє, НС] минулося!» (Об’явлення 21:4). Яка ж чудесна надія для людей щирого серця!

Але як ця правда про Боже Царство допомагає вбогим людям саме тепер? Пам’ятайте, Ісус сказав: «Пізнаєте правду,— а правда вас вільними зробить!» (Івана 8:32). Правда звільняє людину від докорів сумління, страху майбутнього, і релігійного забобону.

Крім того, коли людина навчиться правди, то здобуває двох могутніх друзів. Один, Ісус Христос, вже царює в Божому Царстві. Інший, Сам Бог Єгова, про Якого Біблія каже: «Свого тягара поклади ти на Господа [Єгову, НС],— і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!» (Псалом 55:22 [55:22, НС]). Навіть коли б убога людина мешкала під гнітючою політичною або економічною системою, то ці два співчутливі друзі і християнський збір допоможуть ій боротись.

Засвоїти правду про Боже Царство доводить людину позбуватись шкідливих звичок і користуватись, як найкраще може, своїми грошовими ресурсами. Ні, бідна людина не збагатіє, коли буде жити по-християнськи. Але, якщо поставить інтереси Божого Царства на першому місці й буде додержуватись Його праведних норм, то якимсь чином одержить фізичні потреби на життя. Буває так як Ісус обіцяв: «Шукайте ж найперш Царства й Його праведності,— і все це додасться вам» (Матвія 6:33, НС).

З власного досвіду цар Давид у давнину зазнав, як Бог доглядає Своїх власних. Він сказав: «Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили» (Псалом 37:25). На доказ цього маємо багато прикладів між Свідками Єгови сьогодні.

Отже, замість шукати тимчасового полегшення через людські теорії й теології, то заохочується всіх, а навіть убогих, задовольнятись дійсними користями, які приходять людині, коли вона служить Богові. Ті, що зроблять так погоджуються з апостолом Павлом, що «благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього» (1 Тимофія 4:8).

[Ілюстрація на сторінці 17]

Тільки Боже Царство розв’яже світову проблему вбогості.