Молоді люди питають...

Як же мені боротись з расовим упередженням?

Музей знаходився на відстані кількох миль від їхнього дому і, тому що в двох 11-ти літніх юнаків були гроші тільки заплатити за вхід, то вони вирішили прогулятись пішки.

У дорозі до музею було треба переходити велику вулицю відділяюча чорних від білих людей в тому містечку. Вступивши на вулицю без випадку, вони почали милуватись літним сонцем. Але, несподівано з’явилась юрба білих юнаків. Вимахуючи палицями і викрикуючи расові непристойності, юрба погналась за ними, вигукуючи, «Схопте! Схопте!»

РАСОВЕ упередження. З новинкових відомостей бачимо, що це всесвітня проблема. Взагалі нарікають через дискримінацію в справах житла, роботи, і медичного догляду.

Рано чи пізно, вас теж спіткне расизм. Наприклад, декотра молодь стала жертвою упередження в школі — висловлюють безкінцеві расові образи з якими учителі поводяться поблажливо.

— Учитель буде насміхатись з мене у школі,— казав один єврейський юнак.— Він згадуватиме стародавні упередження й переконання. Він теж буде зовсім ігнорувати мене.

Памела, неповнолітня дівчина, каже:

— Упередження в нашій школі вже стало епідемією, тому що кожного разу, що ми маємо сходини, чорні учні сидять по одній стороні а білі по другій в аудиторії.

П’ятнадцятилітня Трена, дитина міжрасового подружжя, часто почуває себе затиснена у расових лещатах. Вона каже:

— Коли спілкуюсь з чорними, то білі учні думають, що я не хочу спілкуватись з ними. Проте, коли спілкуюся з білими, то чорні думають, що я почуваю себе кращою від них.

Почуття жертв упередження

Можливо ви самі вже загубили роботу, вам не дозволяли ходити до школи вашого вибору, невічливо поводились з вами в ресторані або в магазині, або вас непокоїли інші учні вашого віку. Якщо так, то вам уже відомий біль упередження. Сімнадцятилітня Люсі каже: «Упередження дуже лютить мене».

Бувши іспанського походження, Люсі добре знає як упередження розстроює.

— Незважаючи на те, що я виконую всі мої завдання й добре вчуся в школі, то мене ніколи не похвалюють за те. Коли білий учень добре вчиться, то вчитель хвалить його. Байдуже як ви трудитесь, якщо ви не білі, то вчителі незадоволені.

Інші молоді люди покірно реагують до упередження. Одна неповнолітня чорна дівчина каже:

— У моїй школі, більшість учнів білі, і ми добре поводимося. Вони зневажають мене, але я не ображаюсь бо вже звикла до цього.

Однак, декотрі дозволяють образам і принижаючому відношенню інших руйнувати їхню повагу до себе. Один юнак сказав:

— Мати й батько були двох різних рас. Протягом мого дитинства обидві сторони зневажали мене. Це дуже пошкодило мені розумово й емоційно. Деколи я соромився моїм кольором.

Борючись з упередженням

Зрозуміло, расизм може заіскрити лють, бажання мститись, а навіть бунтуватись! «Насильство чинить мудрого дурним»,— каже книга Екклезіястова 7:7 (Переклад Хоменка). Але, тоді як насильні революційні рухи звертають увагу на несправедливості — з яких у декотрих випадках навіть буває полегшення — то історія показує, що результати таких рухів, у найкращому, тимчасові. Крім того, «ненависть побуджує сварки» (Приповістей 10:12). Отже, відплачуватись ненавистю за ненависть погіршує вже погане становище!

Біблія каже: «Покривленого не направиш» (Екклезіястова 1:15). Володарювання людиною вже безнадійно покривлене (Єремії 10:23). Найбільш радикальні урядові реформи не можуть усунути основних причин упередження: себелюбство, пожадливість, і бажання самовихваляння. (Порівняйте з Якова 3:13—16; 4:1—3). І так як каже у Приповістей: «Хоч нерозумного будеш товкти... не відійде від нього глупота його» (Приповістей 27:22). Отже, малі зміни бувають з повстання проти заснованого порядку.

Як же юнакові протидіяти упередженню? Внизу подаємо деяку пораду:

Не будьте занадто вразливі. Будучи ображені минулим досвідом, звичайно людина буде вразливо реагувати до упередження. Проте, Біблія застерігає: «Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців» (Екклезіястова 7:9). Старайтесь виправдати людину через відсутність доказів. Може бути, що раса не входить у справу.

Зрозумійте природу упередження. У Приповістей 19:11 каже: «Розум [уміння проникати в суть справи, НС] людини припинює гнів її». Пам’ятайте, що нетерпимість вкорінюється в декотрих людей ще за дитинства. Переговорити справу з дорослою людиною, мабуть з вашими батьками, допоможе вам боротись з упередженням.

Також пам’ятайте, що «цілий світ лежить у силі лукавого», і що Сатана «засліпив розуми невіруючих», щоб поділити людство (1 Івана 5:19, НС; 2 Коринтян 4:4, НС). Усвідомлюючи, що розумом люди поневолені, допоможе вам співчувати тим, які діють через неуцтво.

Не «платіть нікому злом за зло». Бути жертвою расового лихослів’я або нетактовного «гумору» може збуджувати сильні почуття. Тара, 16-тилітня дівчина, пригадує:

— Я ходила до переважно білої школи. Учні лихословили мене пошепки але досить голосно, щоб я чула — наговорювали всякого роду расового лихослів’я.

Це може спокушати людину віддячуватись. Але, пам’ятайте: Часто буває, що образники мають намір розгнівати вас, і довести до помсти, щоб виправдати додаткові образи, а навіть фізичну шкоду. Дуже мудро Біблія каже у Приповістей 14:17: «Скорий на гнів учиняє глупоту».

Будьте урівноважені духом. Пам’ятайте слова розумного порадника: «Не клади свого серця на всякі слова, що говорять» (Екклезіястова 7:21).

— Коли б я серйозно ставилась до того, що вони говорять,— пригадує Тара,— то це довело б мене до безумства. Я не дратуюся.

Отже, придушуйте спонуку платити «злом за зло» (Римлян 12:17). «Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому»,— радить Біблія (Приповістей 26:4). «Підставленням другої щоки» ігноруванням лихослів’я не є боягузтво. У кінцевому підсумку, так робити дуже практично (Матвія 5:39). Згодом ваші мучителі втомляться такими дитячими жартами. І «з браку дров огонь гасне» (Приповістей 26:20).

Знайте коли висловлюватись. З цього не виходить, що людина мусить терпіти всім несправедливостям. Є «час мовчати і час говорити» (Екклезіястова 3:7). Також, мабуть треба робити кроки, щоб охоронятися. Тара переговорила шкільне лихослів’я з батьками своїми. Згодом її перемістили до іншої школи. Декотрі учні теж можуть стало дратувати вас расовим гумором. Така людина можливо навіть неусвідомлює огидності такої мови. Тихо і спокійно обговорити справу з такою людиною може спростувати її.

Не загубляйте почуття власної гідності. Коли інші не поважають вас, то не забувайте, що Бог «волосся все на голові порахував», і що ви дуже дорогоцінні в Його очах (Матвія 10:30). Зміцнюйте почуття власної гідності, не по висловах безбожницької молоді, але на непохитній дружбі з Богом. (Порівняйте з 1 Коринтян 1:31). Ваші расові риси, з яких у школі можуть насміхатись дійсно виявляють чудесну творчість Бога, Який «ввесь людський рід Він з одного створив» (Дії 17:26).

Звичайно, тільки Бог Єгова може здійснити суспільство без расизму, і то незабаром з допомогою Свого небесного уряду (Даниїла 2:44). Тимчасом старайтесь застосовувати біблійні принципи, як найкраще можете, до кожної ситуації. Спілкуйтесь із зборами Свідків Єгови, з особами, які дуже стараються позбутись расового упередження. Благайте допомоги від вашого Небесного Отця, коли вас лихословлять у школі. Молода Люсі каже:

— Мушу молитись і то наполегливо, щоб Бог допоміг мені боротись з упередженням. Але, коли потрібно витерпіти упередження, то помолюся до Єгови в знанні, що Він допоможе мені.

[Ілюстрація на сторінці 14]

Декотрі учні вірять, що через расове упередження на них учителі не звертають уваги.