Молоді люди запитують...

«Чому я так рано повинен бути вдома?»

«ЧИ ДЛЯ когось із вас обмежується час вечірнього гуляння?» — запитання журналу «Пробудись!» до групи молоді. Відповідь була, фактично, одностайною: «Так!» Проте наступне запитання привело до різних відповідей. Ми запитали: «Як ви думаєте, до якої години найпізніше ви можете залишатись на вулиці?»

«Я думаю, що можна залишатись стільки, скільки дозволяють батьки»,— сказала Моніка, підлітокa. Біл, молодий хлопець, не погоджується. Обурено говорить: «Я не думаю, що вони повинні говорити тобі, коли ти маєш повернутись додому. У будь-якому випадку їм, мабуть, дозволялось залишатись довше, коли вони були дітьми». Одна дівчина на ім’я Саллі бажала встановити золоту середину: «Я думаю, що потрібно приходити додому тоді, коли батьки цього захочуть, але не раніше восьмої години вечора». Накінець Джері, він, здавалося, обурювався найбільше від усіх. Він сказав: «Замість того щоб нам вказували, коли приходити, то чому ми самі не можемо подзвонити до них і сказати, де ми знаходимось? Вони мусять ставитись до нас із більшим розумінням».

Яку б ти не мав особисту думку, то більш ніж імовірно, що у всіх випадках твої батьки будуть ставити тобі деякі обмеження, коли ти повинен приходити ввечері додому. Можливо, це жорстке правило: «Ти мусиш прийти додому коло десятої години вечора, а якщо ні — то будеш покараний!» Або, можливо, твої батьки обмежують твій вечірній час гуляння залежно від обставин. «Після того, як вони дізнаються, з ким я йду та куди я йду,— говорить 16-річна дівчина, яку цитуємо з журналу «Тін»,— вони встановлюють час, коли я маю бути вдома. Все це залежить від осіб та місця». Навіть недозрілий юнак, який, як здається, має необмежену свободу, звичайно мусить дати своїм батькам деяку уяву, де він буде й коли він повернеться додому.

Більшість молодих людей, маючи такі обмеження, як видно, не надмірно обурюється. Але дехто вважає обмеження вечірнього часу більш ніж малою незручністю або небажаною перешкодою в особистих планах. Книжка Джейн Рінслер «Підлітки висказуються» цитує одну 16-річну дівчину, яка висловлює своє невдоволення: «Я почуваю себе так, наче я є немовлятко і від цього в мене немає життя». Інші теж глибоко обурені своїм обмеженням вечірнього часу, яке створює їм прикрощі в житті. Одна дівчина говорить: «Перед тим як я покидаю дім, я повинна розповісти своїй мамі, куда я збираюсь, з ким буду, як я туди доберусь і як звідти повернусь».

Точка зору батьків на обмеження вечірнього часу

Чому твої батьки не можуть просто дозволити тобі йти з дому і приходити, коли тобі заманеться? Добре, візьмемо до уваги обмеження, яке одного разу Єгова встановив для ізраїльського народу. Бог давав вказівки ізраїльтянам щодо ночі першого святкування Пасхи в 1513 році до н. е.: «А ви,— ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!» (Вихід 12:12, 22). Чи Бог зробив це безпідставно? Ні. Це було необхідним заходом, щоб не померти від руки ангела Єгови.

Хоч і ситуація сьогодні, може, не така критична, то більшість батьків має добру підставу старатись захистити своїх дітей-підлітків. У будь-якому випадку, турбота про своїх дітей — це природнє явище для батьків. Батьки Ісуса Христа шукали його «з журбою», коли не знали, куди він подівся,— а він був досконалою дитиною! (Луки 2:41​-48). Твої батьки знають, що ти далеко не досконалий. Отже, вони, зрозуміло, будуть час від часу турбуватись тобою, навіть якщо ти спокійна людина. Чому вони турбуються?

Це тому що твої батьки знають, які сильні можуть бути «молодечі пожадливості» (2 Тимофія 2:22). Вони, мабуть, також переконались на власному досвіді, що «дитина, [залишена] тільки собі, засоромлює матір свою» (Приповістей 29:15). Один батько зауважив: «Я був некерованим підлітком. Я знав, що можу дістати від своїх батьків». Отже, коли твої батьки чують про безладні стосунки між підлітками, зловживання алкоголем та наркотиками або про дикі компанії у твоїй околиці, то вони справедливо можуть прийти до висновку, що потрібно встановити тобі деякі обмеження.

Твої батьки, можливо, також мають небезпідставні побоювання щодо твоєї безпеки. Біблія говорить нам, що коли сини патріарха Якова затримались у сихемський околиці, то Яків сказав до Йосипа, свого сина: «Піди но, побач стан братів твоїх.., та дай мені відповідь» (Буття 37:13, 14). У нього не було паранойї. Сихем був небезпечним місцем для синів Якова у зв’язку з випадком, що відбувся декілька років тому! (Буття 34 розділ).

Сьогоднішній світ є набагато небезпечніший, ніж був у біблійні часи або навіть тоді, коли твої батьки були молодшими. Ми є глибше в «останніх днях», ніж будь-коли — період, котрий Біблія у своєму пророцтві називає «тяжкими часами». Грецьке слово, перекладене як «тяжкі часи» також можна перекласти «скрутні», «люті», «рисковані» та «небезпечні» часи. (Хоменко; Куліш; Кінг Джеймс; Дуейя). Сьогодні багато людей «без самовладання», або «нестямні» (2 Тимофія 3:1​-5; Тудей’с Інгліш Вершин). Нестямні злочини, включаючи гвалтування та вбивство, є, таким чином, загрозливою реальністю сьогоднішнього життя.

Ваші батьки також знають, що ймовірність того, що з вами щось трапиться, зростає, коли вечоріє. «Щось погане може трапитись пізно ввечері,— зауважує одна молода дівчина в розмові з кореспондентом «Пробудись!» — тому твої батьки стараються захистити тебе». Інша дівчина пояснює: «Після дванадцятої години ночі по вулицях їздить багато п’яних водіїв і тому тоді найкраще не бути на вулиці».

Проте, також є моральні загрози. Коли починає все більше й більше темніти, то стримуючі фактори схильні послаблюватись, а хуліганська поведінка активізується. З доброї причини Біблія поєднує розхлябану поведінку з вечірніми годинами. В Ісаї 5:11 (Хоменко) Бог сповіщав «горе» тим, що «розпалені вином, засиджуються аж до ночі!» (Порівняй 1 Солунян 5:7). Твої батьки, можливо, тому бояться, що чим пізніше ти знаходишся на вулиці, то тим стає небезпечніше, якщо ти будеш замішаний у диких компаніях, у зловживанні алкоголем чи в статевій неморальності. Отже, якщо тебе немає вдома тоді, коли твої батьки вважають, що ти маєш бути, то вони, звичайно, турбуються. І вони мають право почути пояснення від тебе.

Одна молода дівчина пригадує: «Якось я допізна затрималась у своєї подружки. Мама не знала, де я була, тому вона почала мене шукати. Вона почала ходити скрізь і кликати мене!» Лишній клопіт? Звичайно. Але згідно з поясненням однієї мами: «Я, завжди, коли [моя дочка] приходила пізно, думала, що з нею могло статися найгірше, що тільки може бути».

Це означає, що вони піклуються

Але що, коли розхлябаність, це щось далеке від тебе? Що, коли тобі просто хочеться трохи довше провести час із своїми друзями? Припустимо, ти можеш бути розстроєний, якщо сидиш вдома в той час, як твоїм ровесникам дозволяють бути на вулиці. Тобі також може бути важко пояснити друзям, що ти не можеш бути з ними, тому що ти повинен бути вдома раніше. Але коли ти, в дійсності, подумаєш, то в тому, що говорить Леслі, є більше ніж зерно правди. Вона сказала: «Що ти не зміг зробити о восьмій [годині], щоб іти й робити о дванадцятій?» Іншими словами, хіба не можна задовольнятись найбільш здоровими формами відпочинку протягом нормального періоду часу? Отже, навіщо йти на риск, залишаючись на вулиці до дуже пізнього часу?

Обміркуймо інший пункт: чи ти добре проводитимеш свій час, залишаючись на вулиці до пізнього вечора? Біблія заохочує християн: «Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, [використовуючи] час,— дні бо лукаві!» (Ефесян 5:15, 16). Замість того, щоб залишатись довше на вулиці, то чому б не покращити свою успішність у школі або не допомогти прибирати вдома? Чи буде це перешкоджати зосередити свої здібності на християнських зібраннях?

Кінець кінцем, ти можеш дивитися на обмеження, як на прояв батьківської любові. Письменник Клейтен Барбо у своїй книжці «Як виростити батьків» запитує: «Що б ти подумав, якби я як твій батько сказав тобі: «Мене не хвилює, що ти вживаєш наркотики чи алкоголь, чи куриш. Мене не хвилює, що ти водиш швидко автомобіль. Мене не хвилює, як довго ти будеш на вулиці...» Що я таким чином тобі говоритиму? Звичайно, я говоритиму: «Я не люблю тебе. Я не турбуюсь тобою. Ти для мене не є важливим». Дійсно, ти, можливо, часом заздриш ровесникам, які мають більше свободи. Але пам’ятай: «Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання» (Приповістей 13:24).

Все своє життя ти будеш змушений підкорятись правилам та обмеженням. То ж навіщо чинити опір простому обмеженню вечірнього часу? Слід згодитися, що часом таке обмеження може бути недоцільним; наступна стаття допоможе тобі справлятись із такою ситуацією. Звичайно, не зважаючи ні на що, у розумний спосіб співпрацюй зі своїми батьками й старайся зрозуміти їхні почуття. У Приповістях 28:7 (Хоменко) говориться: «Розумний син закони зберігає». Можливо, колись ти будеш дивитись на це, як одна молода жінка, що сказала: «Я не могла ніяк зрозуміти, чому моя мама й тато так сильно старались захистити мене і могли розстроїти мене, коли я приходила пізно. Тепер я сама є мамою і розумію, чому моя мати могла сидіти й очікувати мене. Тому що вона турбувалася про мене!»

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 21]

Молоді люди часто обурюються тим, що повинні приходити додому раніше.