Музиканти-стрибунці з комашиного світу
ЦЕ ПРАВДА, що ми є створіннями з несамовитим апетитом. І зрозуміло, що наш апетит може розгнівати фермерів, які дивляться на нас як на шкідників, що нищать їхні врожаї. Але як би там не було, ми, коники, маємо деякі цікаві особливості щодо того, як ми стрибаємо, літаємо, повзаємо та утворюємо «музику».
Чи ви, наприклад, знаєте, що у нас п’ятеро очей? Замість того щоб надівати біфокальні окуляри, як це робить багато людей, у нас є три маленькі очка спереду голови, щоб дивитись на предмети зблизька. Інші два — більші і розміщені ззаду голови, даючи нам, таким чином, можливість бачити все, що робиться далеко навкруги нас. Чи хотіли б ви мати очі з такими можливостями?
А як відважно ми стрибаємо! Ми можемо подолати висоту в десять разів більшу від висоти власного тіла і летіти у довжину трохи менше, ніж метр. Якщо б людина мала такі здібності, вона б змогла стрибати на висоту шестиповерхового будинку. Наш секрет — це розвинуті м’язи на задніх ногах. Саме завдяки ним ми і володіємо такою силою.
Зіскочивши зі стежки, по якій ви прямуєте, за допомогою двох пар крил, що є у кожного з нас, ми ще трохи летимо для того, щоб важче було нас спіймати. Наші негнучкі верхні крила виконують таку саму функцію, як крила в літака, у той час як тендітніші нижні крильця ми використовуємо для створення додаткової рушійної сили. Отже, за допомогою нашого вміння стрибати та літати ми можемо достатньо далеко відлетіти, щоб відбити у вас охоту переслідувати нас.
Ми знаємо, що ви не можете лізти догори по слизькому стовпі. Але ми це робимо без жодних проблем. Насправді ми можемо лазити по слизькій травинці зовсім не зісковзуючи, тому що Творець подарував нам шість ніг зі спеціальними пристосуваннями. Маленькі подушечки на кожній нозі мають дрібненькі волосинки, з яких виділяється клейка рідина, за допомогою якої ми можемо міцно причіпитись до будь-чого. Окрім того, у нас на кожній нозі є два міцних гачки, що допомагають нам не зісковзувати додолу. Так, задовго до того як люди дізнались про альпінізм, ми мали усі знаряддя для цього.
Самці з нашого «клану» є музикантами. А самиці у великому захопленні від цього, вони визнають їхній талант. Так, ми можемо чути різні звуки і відгукуватись на них. Наші вуха знаходяться з обох боків грудної клітки. Таким чином, коли в самця добрий настрій, він ніжно водить шершавою задньою лапкою над набряклими жилками крил, подібно до того, як скрипаль водить смичком по струнах скрипки. Наскільки ж приємно в розпалі літа лягти на лужку в траву і поринути з головою у симфонію тисяч коників та цвіркунів. Ох... ця мелодія літа!