Спостерігаємо світ

Кров від рідних не безпечніша

Урядове дослідження понад мільйона пожертв донорської крові у п’яти головних теренах Сполучених Штатів Америки викрило помилковість загальноприйнятого погляду, що донорська кров від друзів та близьких безпечніша, ніж від незнайомих. Приміром, один тест показав, що 2,6 відсотка донорської крові від близьких та друзів було заражено гепатитом В у порівнянні з 1,8 відсотка зараженої крові від анонімних донорів. Пожертва крові рідними та близькими несла зі собою більшу ймовірність заразитися сифілісом, гепатитом С та канцерогенним вірусом людського Т-клітинного лейкозу типу I. «Ви не зменшуєте ризику заразитись якоюсь хворобою, коли просите друзів чи знайомих пожертвувати вам кров»,— сказав Лайл Пітерсен з Федерального центру по контролю і профілактиці захворювань.

Релігійні журнали закриваються

«Два національні найстарші релігійні журнали, «Американський баптист» (англ.) та «Християнський вісник» (англ.), перестали видаватись,— повідомляється в депеші Ассошіейтед Пресс.— Стоп’ятнадцятирічний журнал «Християнський вісник», що був заснованим у 1878 році в Чапеква (штат Нью-Йорк), і 189-річний журнал «Американський баптист», який передував першому і був заснованим у 1803 році, перестали видаватися через скорочення свого тиражу». Щомісячне видання журналу «Американський баптист» з редакцією у Волей Фордж (штат Пенсільванія) буде замінене на інформаційний бюлетень. Проте тираж іншого релігійного журналу тієї доби, «Вартової башти», продовжує зростати. Перше щомісячне видання в 1879 році в Піттсбурзі (штат Пенсільванія) вийшло тиражем 6000 примірників англійською мовою. Журнал «Вартова башта» тепер видається два рази на місяць 112 мовами тиражем 16 400 000 примірників кожного видання.

Планета на краю прірви

Світове населення у цьому році зросло майже на 100 мільйонів, і підраховано, що до 2050 року населення землі становитиме 10 мільярдів чоловік, говориться в «Брітіш медікал джорнел». Лондонське Королівське товариство і Національна Академія наук США дійшли до безпрецедентного спільного висновку, що такий зріст населення загрожує навколишньому середовищу необоротною шкодою. Це особливо стосувалося б ситуації, коли б країни, що розвиваються, на долю яких припадає найбільший зріст населення, споживали ресурси у такій самій мірі, як розвинені країни. Ці дві академії відводять головну роль науці і технології, проте заявляють, що нерозсудливо надіятись лише на те, що вони «розв’яжуть проблеми, спричинені швидким зростом населення, марнотратним споживанням ресурсів та нищівною діяльністю людини». Якщо так продовжуватиметься далі, говориться в заяві, то «наука і технологія, мабуть, не зможуть нічого вдіяти як проти необоротної шкоди навколишньому середовищу, так і проти убогості у більшій частині світу». «Якщо ми не робитимемо серйозних спроб у контролюванні населення, то все інше стане другорядним»,— говорить Майкл Атіа, президент Лондонського Королівського товариства.

Допомога, що ніколи не прибуває

Лише 7 відсотків міжнародної допомоги, яку жертвують на подолання голоду та убогості в Африці, доходить до місця призначення, зауважує Ферат Юнес, віце-президент Африканського банку розвитку. Ця трагедія поєднується з розпачливим становищем африканських дітей. Іспанська газета «Паіс» повідомляє, що на континенті налічується 30 мільйонів дітей, які недоїдають, а ще у 40 мільйонів дітей сповільнений розвиток через одноманітну їжу. Представники 44 африканських країн, що зустрілись у Дакарі (Сенегал), пропонують децентралізацію розповсюдження допомоги і скорочення витрат на озброєння як два важливих кроки до поліпшення умов життя цих дітей.

Прихований ризик

«Курці можуть помилково казати, що є здоровими, у той час як вони наражаються на високий риск сердечних приступів»,— говориться в одній статті журналу «Нью-Йорк таймс». Чому? Тому що шкода, яка завдається дрібним кровоносним судинам серця (артеріолам), не виявляється стандартними методами перевірки. Отже, коли курці перебувають у фізичному чи моральному стресі, вони піддають себе навіть вищому ризику сердечних приступів. Дослідження, проведені в Інституті кардіохірургії в Де-Мойні (штат Айова), показують, що це загострюється навіть тоді, коли курці не курять, але проблема загострюється під час куріння. При стресі серцеві артеріоли збільшуються в розмірах і можуть нести в серце у чотири рази більше крові, ніж нормально. Але у серцях курців цей потік крові зменшується на 30 відсотків.