Куди зникає мораль?
УРЯДОВІ діячі. Політичні кандидати. Релігійні провідники. Ми сподіваємось від людей, що посідають такі становища, зразка поведінки. А втім, недавно представники цих прошарків суспільства стали причиною ряду великих скандалів. Їхня погана поведінка відзначилась широким діапазоном пороків — від перелюбу та безсоромної брехні до нечесних фінансових операцій та привласнення чужого майна.
У книжці «Занепад етики в Америці» (англ.) невтішно констатується: «У той час як увага держави прикута до смертельної хвороби... синдрому набутого імунодефіциту, інший вид СНІДу [синдром набутого дефіциту моральних цінностей], здається, набирає епідемічних масштабів. Проте він не викликав подібної негайної реакції лікування» (курсив наш). У журналі «Тайм» стверджується, що Сполучені Штати Америки «потопають у драговині аморальності».
Драговина аморальності не обмежується лише Сполученими Штатами Америки. Недавно хвиля скандалів, пов’язаних з відомими людьми, також прокотилась по Греції, Ізраїлі, Індії, Індонезії, Китаї, Німеччині, Франції і Японії. І це не повинно дивувати нас, адже неетична поведінка людей, котрі займають відповідальні посади в суспільстві, просто віддзеркалює те, що твориться серед народу. Таїландський прем’єр-міністр назвав зіпсуття своєї країни «раковим». Він додав, що усе суспільство страждає від хвороби, вірусом якої є пожадливість та спотворені моральні цінності.
Закономірно, що люди цікавляться: «Яка причина цієї глобальної зміни моральних цінностей? А ще важливіше, куди це все приведе нас?»
Коли «крадіж не вважається крадежем»
У Колумбусі (штат Огайо, США) задні двері інкасаторської машини під час їзди відчинились і з неї випало два мішки грошей. За приблизними підрахунками по автостраді вітром порозкидало два мільйони доларів, десятки водіїв повискакували зі своїх автомобілів, щоб набити паперами свої кишені та жіночі сумочки. Деякі водії викликали інших по радіотелефону, щоб вони теж приїхали взяти участь у цій крадіжці.
Звернення уряду і 10-процентна нагорода за повернення будь-якої суми грошей, по суті, були зігнорованими. Більшість людей вважали: «Що упало, те пропало». Була повернена лише незначна частина грошей. Один чоловік навіть оправдував злодіїв, мовляв, гроші були «дарунком від Бога». Однак такі випадки — не рідкісне явище. Перехожі проявили подібну пожадливість, коли гроші випали з інкасаторської машини в Сан-Франціско (штат Каліфорнія) і Торонто (Канада).
Нас дуже турбує, коли ми бачимо, що люди, які у нормальних умовах є чесними і сумлінними, так легко схиляються до злодійства. Принаймні це показує, наскільки спотворені погляди на мораль сьогодні. Томас Поґґ, доцент філософії Колумбійського університету в Нью-Йорку, говорить, що в той час, як більшість людей вважають, що крадіжка в інших людей є аморальним актом, чомусь вони вважають, що крадіжка в організацій не настільки вже й аморальна.
Зміна сексуальної етики
Спотворені моральні цінності також очевидні і в сексуальній сфері життя. Один недавній опит показав, що люди, як не дивно, толерують політичних кандидатів, котрі здійснюють перелюб. Один письменник натякнув, що такі виборці не зважуються засуджувати перелюб, оскільки «вони також часто вдаються до нього».
Фактично недавні вивчення виявили, що 31 відсоток усіх одружених осіб у Сполучених Штатах Америки мали або мають позашлюбні зносини. Більшість американців — 62 відсотки — «вважають, що немає нічого аморального» у такій поведінці. Існує подібний погляд вседозволеності також і на дошлюбний секс. Один опит 1969 року показав, що 68 відсотків населення США негативно ставилися до дошлюбного сексу. Нині лише 36 відсотків засуджують його. У 60-х роках нашого сторіччя приблизно половина опитаних жінок були незайманими до свого дня одруження. Нині лише 20 відсотків.
Що є етичною нормою?
Моральні цінності занепали також у світі бізнесу. Два десятиліття тому лише 39 відсотків опитаних першокурсників коледжу вважали, що «фінансовий добробут важливий або життєво необхідний». До 1989 року це число фактично подвоїлось. Ясно, що у багатьох молодих людей думки крутяться довкола здобування грошей, що приводить до тривожних моральних наслідків.
Коли було опитано 1093 старшокласники середньої школи, 59 відсотків сказали, що вони охоче підуть на нелегальні махінації вартістю десять мільйонів доларів, навіть якщо наражатимуться на риск шестимісячного умовного засудження! Більш того, 67 відсотків сказали, що вони б робили махінації з торговими звітними паперами; 66 відсотків сказали, що вони б обманювали з метою добитись кар’єри бізнесмена. Так, молодь просто віддзеркалює етичні норми, усталені старшим поколінням. Коли запитали у 671 менеджера про їхні погляди на етику в бізнесі, приблизно чверть з них твердили, що етичні норми можуть загальмувати їхній важкий шлях до успіху. Більше половини з них призналось, що підтасовували закони для власної вигоди.
Щоб припинити цю тенденцію, що непокоїть людей, деякі коледжі викладають курс етики. Але багато людей скептично дивляться на ефективність таких зусиль. «Я не бачу, як уроки етики можуть допомогти,— сказав один видатний канадський бізнесмен.— Студенти, у яких є здорові цінності, не навчаться багато нового, а студенти, що не мають моральних цінностей, можуть просто користуватися здобутими знаннями, щоб знайти інший спосіб прикривати аморальні вчинки, які вони і так чинитимуть».
Подібно до згаданого, багато компаній виробили свій офіційний кодекс етики. Проте фахівці твердять, що такі кодекси є просто окозамилюванням і увага їм приділяється рідко, хіба що тоді, коли виникають фінансові скандали. Як не парадоксально, але факт: один недавній опит виявив, що фірми, в яких є офіційний етичний кодекс, звинувачуються в неетичній поведінці значно частіше, ніж фірми, в котрих його немає!
Так, у всіх галузях людської діяльності очевидно, що моральні норми знижуються, і, здається, ніхто не знає, куди вони прямують. Один керівник фірми говорить: «Мірила правильності і неправильності вже більше не існує. Воно відійшло у минуле». Чому зникло таке моральне мірило? Що замінює його? Ці питання обговорюватимуться у наступних статтях.