Від наших читачів

Вади У статті «Молоді люди запитують... Як мені справлятись із своєю вадою?» (за 8 липня 1993 року) цю проблему описано реалістично. Я каліка і дуже хворобливо реагую, коли люди дивляться на мене із співчуттям. Найбільше вражає мої почуття, коли хтось дає мені пожертву, наче я є жебраком! Мене потішає знаття того, що Єгова не дивиться на фізичний стан, але «дивиться на серце» (1 Самуїла 16:7).

А. А. А. С., Бразілія

Я не згідний з тим, що ви називаєте церебральний параліч хворобою. Церебральний параліч — це стан, спричинений ушкодженням мозку, він виникає переважно перед пологами, протягом або відразу після них. Він не розвивається і не передається іншим людям. Він не є хворобою і ні в якому разі його не слід так називати.

Л. З., Сполучені Штати Америки

Ми просимо вибачення, якщо наш вибір слів образив когось. Ми вжили слово «хвороба» у його широкому значенні, яке подає «Новий колегіальний словник Вебстера» (англ.), а саме: «стан... коли порушено виконання важливих функцій [організму]» (Ред.).

Каліцтво жіночих органів Дякую вам за те, що ви викриваєте демонічні й огидні традиції каліцтва зовнішніх статевих органів жінки! («Мільйони людей страждають. Чи можна їм якось допомогти?» за 8 травня 1993 року). Якщо б навіть одна дитина змогла уникнути страждання від цього мовчазного, таємного злочину, то випуск цієї статті вартий зусиль.

Дж. Ч., Сполучені Штати Америки

Мої очі переповнилися слізьми від думки, що батьки можуть завдати безпомічній дитині таких мук. У нашій пресі не пишуть про це, отже я вдячна вам, що ви тримаєте нас у курсі справ.

Ч. Ч. Ґ. М., Бразілія

Домашнє завдання Дуже вам дякую за статтю «Молоді люди запитують... Що мені робити, коли стільки домашнього завдання?» (за 8 травня 1993 року). Я прочитала статтю саме тоді, коли дійсно була під стресом від великого навантаження домашніми завданнями. Я не мала часу відпочити або підготуватись до християнських зібрань. Тепер я застосовую ваші поради.

М. Г., Сполучені Штати Америки

Еміграція Я хочу висловити свою вдячність за статтю «Молоді люди запитують... Чи переїхати мені у багатішу країну?» (за 22 квітня 1993 року, англ.). Мені 16 років, і я думаю переїхати у країну, де я можу мати більше шансів на ліпше життя. Але, прочитавши статтю, я збагнула, що немає значення, де ми живемо. Якщо ми ставимо Царство Єгови на першому місці в нашому житті, то звичайно, що будемо процвітати [духовно], адже Єгова допоможе нам.

В. Л. А., Бразілія

Ґвалтування Я почувалась розгубленою, коли отримала номер журналу за 8 квітня 1993 року «Ґвалтування. Страхіття для жінок». Знаєте, моя мати, повночасний вісник уже багато років, стала жертвою жахливого нападу і спроби ґвалтування в її власній квартирі. Ця стаття прискорила процес видужання.

П. Дж., Сполучені Штати Америки

Я заступник директора одної місцевої Служби з питань домашнього насилля і статевих нападів. Один із ваших молодих служителів заохотив нас прочитати «Пробудись!», коли дав журнал про наругу над дітьми (за 8 жовтня 1991 року, англ.). Тепер ми передплачуємо його. Я хочу вам сказати, наскільки вразив мене номер, де ви надрукували статті про домашнє насилля та ґвалтування. Вони були написані доброю мовою і відчувалось, що ви ґрунтовно досліджували тему.

Д. Дж., Сполучені Штати Америки