«Найкорисніше для людини дерево»
Від нашого кореспондента в Кенії
В УЯВІ більшості людей кокосова пальма — це дерево лінощів, тобто символ відпочинку та спокою. Але для людей з острова Момбаса, що коло узбережжя Кенії, вона означає щось більше. Дехто називає цього ніжного велетня «деревом життя». Для мешканців цього узбережжя пальма не лише виявляє красу, але й також постачає їх необхідним для життя людини.
Кокосова пальма має цілий ряд практичних застосувань. Отже не дивно, що цю пальму називають «рясне дерево», «молочна пляшка на порозі у людей» та «найкорисніше для людини дерево». У «Монографії про кокосову пальму» (англ.) говориться: «Мабуть, вона дає людині більше продуктів, ніж будь-яке інше дерево».
Зроблено з кокосових горіхів
Люди, що живуть на кенійському узбережжі, заставляють кокосову пальму багатьма винахідливими шляхами працювати на них. Наприклад, звернімо увагу на Кадіі, місцеву домогосподарку. Вона з дитинства живе у цьому тропічному середовищі.
— Чи кокосовий горіх завжди відігравав у вашому домі важливу роль?— питаємо ми.
— Я чітко пам’ятаю ті часи, коли була дівчинкою і як ми застосовували кокосові горіхи на кухні,— відповідає вона.— Оскільки їх шкаралупа дуже тверда і досить міцна, вона чудово служила у ролі кухлів, ложок та черпаків. Великі шкаралупи застосовувались як каструлі для супу і совки. А в школі у нас були уроки, на яких на вчили, як треба дизайнувати та виготовляти ці побутові речі.
Чоловік Кадіі, Мбаґа, також виростав на цьому узбережжі і може багато чого розповісти про застосовування кокосової пальми за межами кухні. «Коли я підростав,— пригадує Мбаґа,— я дивився на це дерево як на абсолютно невід’ємну частину життя».
Приміром, тверду і пружну деревину цієї пальми, за його словами, «застосовували для кроков, опорних стояків, паль, щогол та багатьох інших будівельних компонентів».
А що сказати про її листя? «У більшості сіл є жінки, що заробляють собі на прожиток, сплітаючи ці листя у великі, подібні до гонти куски покрівельного матеріалу»,— пояснює Мбаґа. Навіть якщо дім стоїть повністю під палючим тропічним сонцем, всередині відчувається прохолода та затишок. Дах з пальмового листя не лише захищає мешканців від сонця, але й дозволяє вітрові охолоджувати дім. Важко собі уявити ефективніший дах. Сплетене пальмове листя чудово служить у ролі стін, парканів та дверей.
«Не забудьмо про лушпиння кокосового горіха,— додає Мбаґа, з гордістю усміхаючись.— Його можна отримати, проколовши горіх гострим дерев’яним або металевим вістрям кілка, зафіксованого у землі. Ми беремо кокосовий горіх обома руками, настромлюємо на вістря і крутимо його так, щоби лушпиння зійшло з горіха». З лушпиння робиться чудове золотаве волокно, з котрого можна виготовляти циновки на підлогу, підстилки, килими, щітки, віники, а навіть набивку для матраців.
«Смачніша, ніж вино»
Кокосовий горіх також відіграє важливу роль у харчуванні, і його споживають майже на всіх стадіях дозрівання. Незрілий горіх (у місцевій мові кісвахілі його називають даф’ю) містить у собі чистий, відсвіжливий і корисний напій дуже приємного смаку. Цей напій можна подавати безпосередньо у природній посудині, просто зробивши дірку у вершечку горіха,— дуже підхожий напій, щоб подолати тропічну спрагу! Кажуть, що відомий першовідкривач Марко Поло, покуштувавши цей напій, сказав: «Ця рідина така чиста, наче вода, прохолодна та запашна і смачніша, ніж вино або інший напій».
Часто туристи виражають подібні почуття, коли вперше повільно смакують місцевий напій. А коли напій випивається, то з розколеного горіха вискрібається драглистий м’якуш. Він є ніжним, солодким і відсвіжливим. Тоді як делікатеси незрілого плоду для туристів є новинкою, для жителів узбережжя ця рідина є щоденним напоєм, і вона особливо цінується, коли є брак питної води.
Страви з кокосового горіха
Найцінніша частина кокосового горіха — це його м’якуш. Цей м’якуш можна їсти відразу; відділивши від шкаралупи потертий на терці горіх, можна додавати до різних страв або вичавлювати з нього цінне молоко.
Кадіі розказує: «Я пригадую, що ще дівчинкою старалась, щоб завжди кокосове молоко було під рукою на кухні». За традицією кокосове молоко додають до риби, курчат, бобів, рису, картоплі, маніоку та хліба, щоб поліпшити їх смак. Воно також поліпшує смак соусу «керрі». Але нас цікавить, як Кадіі отримує це молоко.
«Для цього ми використовуємо мбюзі,— пояснює Кадіі.— Мбюзі — це народна назва мовою кісвахілі, що означає маленький дерев’яний ослінчик, що заввишки приблизно пятнадцять сантиметрів. Він має гострі, випуклі, зазублені кінці, заточені особливим способом, щоб терти кокосовий горіх вручну. «Для нас, дітей, було забавою сідати на мбюзі. Ми брали половинку кокосового горіха і виколупували його середину лезами цієї терки, аж поки вся шкаралупа не була очищена від кокосового м’якуша. Далі потрібно було взяти потертий кокосовий горіх і висипати його у довге, подібне до лійки сито, виготовлене з пальмового листя. Потім ми вичавлювали це смачне кокосове молоко».
Кокосовий горіх у дійсності є фруктом і добре поєднується з іншими тропічними фруктами. Слинка починає текти, коли тільки подумати про свіжонарізані плоди динного дерева, ананаса, манго, банана, апельсина та плоди пасифлори, що зверху посипані щойно натертим кокосовим горіхом або политі його згущеним молоком.
Одне старе прислів’я говорить: «Той, хто вирощує кокосове дерево,— вирощує... їжу, питво й оселю для себе та спадщину для дітей». Це дерево — на перший погляд дерево лінощів — далеко не таке. І тоді як можна дискутувати на тему, чи воно дійсно є найкорисніше для людини дерево, в цій африканській країні воно дійсно рясно постачає людей необхідним!