Чому дятел не скрутить собі карк?

ЧИ ВИ колись чули, як дятел довбає у дереві дірку? Оскільки по цілому світі існує близько 200 видів дятлів, то ви, мабуть, чули його наполегливе тутукання, що звучить, наче кулемет. Одного разу, коли я побачив дятла, який дзьобом відбивав шматочки кори від стовбура дерева, я зацікавився: «Чому він не скрутить собі карк або не пошкодить свій мозок?» Якщо б ми, люди, робили подібну насильницьку дію, то нам після того було б потрібно допомоги хіропрактора або нейрохірурга! Отже, у чому полягає таємниця?

Наприклад, розгляньмо дятла Melanerpes carolinus, що живе у східній частині Сполучених Штатів Америки. У «Книжці про південноамериканських птахів» (англ.) говориться: «Своїм великим, подібним до стамески дзьобом він добуває комах з-під кори дерева, видовбує дірочки, щоб здобувати точильників, а коли робить собі дупло, вирубує кусні дерева». А як він захищає себе від дерев’яного пороху? «Його ніздрі зручно вкриті маленькою маскою з дрібного жорсткого пір’я».

А що сказати про голову, котрою він товче? «Щоб захистити мозок від пошкодження... міцний карк, твердий череп і пом’якшувальна порожнина між масивною зовнішньою мембраною і мозком діють у ролі спеціальних захисних пристроїв».

Інший дятел — Sphyrapicus varius — висвердлює у корі акуратні рядочки дірочок, через котрі він смокче сік. Sphyrapicus varius — на відміну від дятла Melanerpes carolinus, що має надзвичайно довгий, циліндричний язик з кінчиком, на котрий він насаджує комах,— має коротший язик з дрібними ворсинками, що допомагають йому хлебтати сік.

Така витонченість і різноманітність творива свідчать про Творця, Бога Єгову. Ми мусимо покірно повторити слова Йова: «Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе». А Давид написав: «Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!» (Йова 42:2; Псалом 139:14).

[Відомості про ілюстрації, сторінка 13]

Leonard Lee Rue, 111/ H. Armstrong Roberts

Ліворуч: H. Armstrong Roberts