Гаїтянські орнаментовані хатки

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ГАЇТІ

ГАЇТЯНСЬКІ чарівні орнаментовані хатки не зійшли зі сторінок казки. Вони реальні. Але їхня барвистість — вони розмальовані зеленим, жовтим, червоним, голубим та каштановим кольорами, старожитна елегантність і дещо витіювата краса оповивають їх серпанком казковості.

У цьому архітектурному стилі поєдналися витонченість обрисів і міцність каркаса, який може бути або з дерева, або з цегли, або ж упереміж. Деякі будиночки мають великі вікна, що виходять на закриті балкони, котрі спочивають на дерев’яних стовпах, наче на ходулях. Іноді великі галереї, що ведуть у сад, прикрашені бетонними чи дерев’яними колонами із залізним осереддям. Усе оздоблене тонкою мереживною різьбою по дереву, і круглі слухові віконця, флюгери та куполи додають декілька фантазійних штрихів.

На початку XX сторіччя орнаментовані будинки були популярні серед середніх верств суспільства цієї західноіндійської країни. Вартість імпортування таких матеріалів, як жовта цегла, азбестовий шифер та американська соснова деревина ставить їх за межі доступності для простих людей. Сьогодні вони — історичні пам’ятки, котрі приваблюють до Порт-о-Пренса та інших міст любителів визначних місць. Відвідувачі милуються витонченою різьбою по дереву, відомою як дерев’яна готика. Цей архітектурний стиль зародився в Америці після того, як було винайдено деревообробний токарний верстат.

Французький вплив

Зазначаючи інший вплив на розвиток архітектурного стилю орнаментованих будинків у Гаїті, архітектор Пол Масон, батько котрого, Леон, був піонером в орнаментованій архітектурі, якось сказав кореспондентові журналу «Пробудись!»: «Хоч як це дивно у випадку будівель, вік яких не досяг і ста років, але їхнє походження точно не відоме. Хоча ми і не можемо заперечити вплив дерев’яної готики, джерела натхнення нам треба шукати в школах, у котрих училися творці орнаментованих будинків. Французький вплив видається досить очевидним, дарма що стиль було пристосовано до гаїтянського життя, культури та клімату».

Цей стиль до Гаїті завезли гаїтянські архітектори, котрі навчалися у Франції. Пол Масон каже: «Вони підготували інженерів і майстрів, які мали втілювати їхні проекти в життя. Теслярські школи випускали справжніх спеціалістів з обробки деревини. Також у повітрі тоді витав мистецький дух, який сприяв розквіту цього напряму в архітектурі. Та з бігом часу все це було втрачене. Імітації відзначалися низькою якістю».

Будинки цього типу сплановані так, що в умовах тропічного клімату вони забезпечують прохолоду. Стелі в них удвічі вищі, ніж у кімнатах сучасних будинків, і через те, що є більший простір для циркулювання повітря, жарке повітря не застоюється в приміщенні. Широкі двері та вікна з жалюзями на всю довжину гарантують добру перехресну вентиляцію у кожній кімнаті. Широке застосування дерева — дерев’яна підлога, панельна обшивка стін — забезпечує добру термоізоляцію. Та все ж ці хатки витісняються новішими типами будинків.

Музейні експонати

З появою сучасного кондиціонера їхня популярність дещо знизилась. Перевага віддається бетонним будинкам за їхню міцність, позаяк дерев’яна споруда поступово перетворюється у каркас, об’їдений термітами. Звичайно, деякі архітектори вносять у свої проекти нових, міцніших будинків елементи, характерні для орнаментованих домів, інші реставрують старі орнаментовані будинки, застосовуючи бетон, щоб зробити міцнішими їхні каркаси.

І все ж орнаментованим хаткам не повернути своєї колишньої слави, хоча і деякі з них все ще величаві. Схоже, їм судилося врешті перетворитися в музейні експонати — витіюваті, елегантні нагадування про унікальну гаїтянську архітектуру.