Батьки, мудро вибирайте іграшки для своїх дітей

«ДІТИ — спадщина Господня»,— каже Біблія (Псалом 127:3). Тому богобійні батьки усвідомлюють свою відповідальність виховувати дітей «у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хоменко). Вони не допускають, щоб особистості їхніх дітей формувалися на розсуд виробників іграшок.

Іграшки багато важать у стимулюванні емоційного й розумового розвитку дітей. Проте це не означає, що батьки мусять витрачати багато грошей на прилади, виготовлені за останнім словом техніки. Деякі іграшки, до речі з-поміж найкорисніших та найсприятливіших для розвитку дітей, обійдуться вам майже задарма.

Просту картонову коробку можна обернути в іграшковий будиночок, літак — в усе, на що тільки спроможеться багата дитяча фантазія. Відерце і лопатка дадуть дитині змогу будувати піщані замки. Прості кубики, картинки-загадки, пластилін і кольорові олівці теж можуть подарувати дитині багато годин благотворної забави. Причандалля для малювання і різноманітні конструктори допоможуть старшій дитині набути корисних навиків і дадуть їй можливість розкрити свої творчі здібності, а це приносить у сто крат більше задоволення, ніж убивання фігурок на екрані.

Деякі ігри взагалі не вимагають ніякого особливого знаряддя. Прогулянка по лісі може бути захопливою подією для дитини, особливо якщо поряд хтось з батьків — люблячий, повністю поглинутий спілкуванням з нею. Ба навіть основні навики в домашніх роботах можна прищепити у спосіб, котрий сприйматиметься дитиною, як забава. У своїй книжці «Ваші діти підростають» (англ.) Пінелопі Ліч пише: «Пекти пиріг чи готувати страву, копати город, мити машину чи білити стелю, ходити за покупками чи купати дитя може бути роботою для вас, але для вашої дитини це найбільш бажаний різновид гри».

Сім корисних настанов

Звісна річ, фабричним іграшкам належить певне місце. І якщо родинний бюджет дозволяє їх придбати, то перш ніж зробити покупку, було б доцільно поставити собі наступні запитання:

1. Чи ця іграшка дійсно сприятиме розвитку у моєї дитини допитливості та уяви? Якщо ні, то вона швидко надокучить їй. Забавка може гарно виглядати у телевізійній рекламній передачі, але пам’ятайте: дітям, залученим у рекламу, заплатили за те, що вони зображали захопленість іграшкою. Ваша дитина може не реагувати таким же чином. Спробуйте поспостерігати за нею під час гри або в іграшковому магазині. До якого типу забавок її тягне найбільше?

Іноді батьки вважають, що коли іграшка не має «пізнавальної» цінності, то вона взагалі ні на що не годиться. Професор Дженіс Т. Ґібсон, однак, нагадує нам: «Діти багато чого вчаться від усіх іграшок, якими бавляться. Важливим є те, що вони дістають втіху, оскільки тоді їхня забава йде їм на благо».

2. Чи відповідає іграшка фізичним та розумовим можливостям моєї дитини? Часами дитина просто не настільки сильна, терпляча чи спритна, щоб бавитися певною іграшкою. Батьки, однак, можуть мати схильність купити забавку, бо вона навіває їм спогади про їхні дитячі літа. Але хіба може трирічний хлопчик оперувати електропоїздом чи махати бейсбольним кийком? Чому б не почекати, поки ваші діти будуть готові належно оцінити такі забавки?

3. Чи іграшка безпечна? Дитина, яка починає ходити, схильна все брати до рота і запросто може подавитися невеличким дерев’яним кубиком чи пластмасовим предметом. Речі з гострими краями небезпечні для дітей будь-якого віку. Ви, можливо, також задумаєтеся над імовірністю того, що забавка буде кидатися на підлогу або застосовуватися як зброя проти братика чи сестрички.

У Сполучених Штатах на етикетках деяких іграшок зазначено, на яку вікову категорію вони розраховані. Додержування таких рекомендацій може оберегти ваших дітей від ушкоджень. Якщо ви маєте сумніви щодо якоїсь іграшки, попросіть продавця показати вам виставлений у вітрині зразок.

4. Чи іграшка добротно зроблена і міцна? «Малі діти, котрі люблять упускати з рук, жбурляти і пробувати на смак все, що під руками, можуть поламати іграшки, які не є міцними»,— нагадує нам журнал «Батьки».

5. Чи виправдують себе затрати на цю іграшку? Телевізійна реклама рідко згадує про ціни, але іграшки таки щось коштують. Багато грошей платиться за назву фірми, а не за те, з яких матеріалів виготовлено товар. Крім того, рекламні передачі часто зрощують у дітях нереалістичні сподівання, які можуть обернутися прикрим розчаруванням.

Учіть своїх дітей бути розважливими покупцями. У Приповістей 14:15 сказано: «Вірить безглуздий у кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої». Газета «Нью-Йорк таймс» писала: «Іноді ви можете своєчасно зауважити, чому дана іграшка зроблена негаразд чи продається в оманливий спосіб». Та ж газета додає: «Діти стають значно поміркованішими споживачами, коли гроші пливуть з їхньої кишені, а не з вашої».

Звичайно, справжня вартість іграшки вимірюється не просто матеріалами й майстерністю, вкладеними у її виготовлення. Важливими факторами є те, чи з охотою буде бавитися нею дитина і скільки задоволення вона їй принесе. Гойдалка, приміром, порівняно дорога, але вона може дарувати дітям утіху впродовж багатьох років. Що ж до дешевої іграшки, яка швидко відживе своє, то у кінцевому підсумку може виявитися, що це була даремна витрата грошей.

6. Яких цінностей і норм учить іграшка? Професор педології Дейвід Елкайнд застерігає, що «іграшки повинні активізувати уяву дітей у позитивні, а не негативні способи». Уникайте іграшок відразливих, тих, які явно підтримують насилля або ж імітують пороки дорослих, як, наприклад, азартні ігри.

А що можна сказати про іграшки, котрі зображають героїв популярних казок чи наукової фантастики? Такі історії, як правило, розповідають про перемогу добра над злом. Тому деякі батьки розглядають «магічні елементи» у цих небувальщинах як просто політ дитячої фантазії і не вважають, що вони можуть якось зашкодити їхнім дітям. Інші ж можуть боятися, що такі історії викличуть у дітей інтерес до окультного (Повторення Закону 18:10—13). Не беручись судити інших, батьки мусять робити власні рішення у цьому відношенні, зважаючи на те, який вплив справляють такі історії, а також іграшки, що базуються на них, на їхніх дітей.

Пам’ятайте також принцип, записаний у 1 Коринтян 10:23: «Усе мені можна,— та не все на пожиток». Хоча і популярна іграшка, можливо, прийнятна для вас, чи її придбання справді буде на пожиток? Чи може це вразити або спантеличити інших?

Іграшки, які начебто мають пізнавальну цінність, також повинні ретельно досліджуватися батьками, надто ж коли вони призначені ознайомлювати дітей з сексуальними справами й вагітністю. Чи готова дитина сприймати таку інформацію? Чи не буде ліпше, якщо такі відомості передаватимуться дитині в розмовах з нею?a Певні іграшки можуть висвітлювати фізіологічні аспекти цих справ, але чи висвітлюють вони правильні моральні засади?

7. Чи мені дійсно хочеться, щоб моя дитина мала цю іграшку? Ви, можливо, вважаєте, що у вашої дитини вже і так надмір іграшок, що дана забавка просто непрактична у ваших умовах або що вона витворює стільки шуму, скільки вам не під силу витримати. У такій ситуації у вас може не бути іншого вибору, як сказати «ні». Це не просто. Але потураючи кожній дитячій примсі й вимозі, ви не допоможете своїй дитині вирости зрівноваженою людиною. Завважте принцип, висловлений у Приповістей 29:21 (Хом.): «Як слугу [чи дитину] змалку в розкошах тримати, він наостанку стане невдячний».

Це не означає, що вам, батькам, треба бути невблаганними чи нерозважливими. У такому разі ваша дитина буде почувати лишень гнів та образу. «А мудрість, що походить згори... поблажлива [«поміркована», НС]» (Якова 3:17, Хом.). Один фахівець з догляду за дітьми висловив це так: «Вам треба взяти й дуже дбайливо пояснити дитині, чому ви не хочете дати їй певну іграшку».

Є речі важливіші, ніж іграшки

Хоча іграшки — цінне знаряддя для виховування дітей та для їхніх забав, вони всього лиш речі. Дитина може любити іграшку, але іграшка не може любити дитину. Діти потребують любові та уваги, обдарувати котрими їх можуть тільки батьки. «По суті, батько чи мати — найліпша іграшка з усіх, які тільки можна вигадати»,— каже доктор Маґдаліна Ґрей. Коли батьки бавляться зі своїми дітьми, вони сприяють виковуванню тісного емоційного взаємозв’язку і виробленню у дітей здорових способу мислення та почуттів.

Так, дітям потрібна гра, яка би благотворно впливала на них. Але що ще важливіше — вони потребують моральних та духовних настанов. «Життя ж вічне,— каже Біблія,— це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). Батькам належить основна роль у допомаганні своїм дітям здобувати ці рятівні знання. Родини Свідків Єгови стараються, щоб вивчення Біблії було частиною їхнього повсякденного життя. Часто ці вивчення проводяться за допомогою таких публікацій, як «Моя книга біблійних оповідань», «Слухатися Великого Вчителя» (англ.) і «Запитання молодих людей — корисні відповіді» (англ.), написаних спеціально для дітей та юнацтваb. Ці книжки не просто розважають — вони допомогли тисячам дітей розвинути міцну віру в Бога. Діти також люблять касетні звукозаписи драм і таких книжок, як, наприклад, «Найбільша Людина, Яка будь-коли жила»c.

Отже, правдиві християни не тільки бавляться зі своїми дітьми — вони також моляться з ними, вивчають Біблію і розмовляють з ними. Вияв такої любові та уваги вимагає часу та неабияких зусиль. Але у кінцевому підсумку це приносить дитині більше справжньої, тривкої радості, ніж будь-яка гра чи нехай там яка сліпуча іграшка!

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінках 8, 9]

Діти тішаться саморобними іграшками — білизняні кошики перетворюються в автомобілі, а коробки з-під взуття — у поїзди.