Спостерігаємо світ

Криза з водою

В останніх повідомленнях ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй) говориться, що приблизно 30 країн світу до 2000 року зіткнуться з гострою нестачею води. За даними ФАО, незважаючи на щораз напруженішу боротьбу за обмежені водні ресурси, сотні мільйонів чоловік залишаться без мінімальної кількості води, необхідної для їхнього виживання. У найбільшій небезпеці населення Північної і Субсахарної Африки, Близького Сходу й Угорщини. У повідомленні, котре було опубліковане паризькою газетою «Монд», говориться, що сільське господарство використовує майже 70 відсотків (90 відсотків у країнах, що розвиваються) усіх запасів прісної води для зрошення. За підрахунками ФАО, до 60 відсотків цієї води марнується через неефективні методи зрошування.

Японська традиція занепадає?

Глибока пошана, що її традиційно виявляли японці до старших людей, схоже, переводиться. Випадків фізичної та моральної наруги над старшими людьми все більшає. Газета «Майніті дейлі ньюс» пише, що, за словами одного фахівця, багато сьогоднішніх родин опікується своїми старенькими родичами неохоче, вони не в стані справлятися зі стресами. Опікуни часто вдаються до брутальності або нехтують старенькими. За «Майніті дейлі ньюс», в одного чоловіка увійшло у «звичку бити 75-річного батька до синців, коли той відмовляється віддати йому свою пенсію». Інші типові приклади: старому батькові чи матері зв’язують руки та ноги і зачиняють у кімнаті або ж старенькій жінці затикають кляпом рот.

Обережно з аеробікою

Лондонська газета «Таймс» повідомляє, що «непомірне захоплення дуже інтенсивною аеробікою» може призвести до ушкодження внутрішнього вуха. Очевидно, коли сеансів енергійного скакання забагато, то може бути пошкоджено делікатні елементи внутрішнього вуха. До поширених симптомів належать запаморочення, втрата рівноваги, морська хвороба і дзвін у вухах. Нещодавно проведене обстеження жінок, які двічі на день проводять заняття з інтенсивної аеробіки, показало, що 83 відсотки погано чують високі частоти звуку. Тривогу викликає також та обставина, що у деяких жінок, схоже, з’являється «фізкультурна булімія» — хвороблива пристрасть до надміру енергійних вправ. У її жертв «спостерігаються виснаження, напруженість м’язів, переломи від утомленості, а якщо вони займаються у групах підвищено інтенсивної аеробіки, то ще й порушення рівноваги», зазначає «Таймс».

Чому так мало машин у Китаї

У Китаї, населення котрого перевищує мільярд чоловік, є тільки 50 000 приватних автомобілів. Але, за журналом «Чайна тудей», і ця цифра виражає «шалений стрибок». У 1983 році у країні було всього лиш 60 приватних автомобілів! У найближчому майбутньому очікується ріст числа власників машин. Проте той, хто бажає придбати автомашину, мусить зважити всі обставини. У Китаї є понад 40 різних видів податків, які підвищують вартість машини. Наприклад, «машина, котра в інших країнах коштує не більше 10 000 доларів США, у Китаї може коштувати 300 000 юанів (приблизно 37 000 доларів США)». А як стоїть справа з навчанням, необхідним для одержання прав водія? Одні курси водіїв правлять плату, що становить «два річних доходи людини з середньою зарплатою», зазначає «Чайна тудей».

Неабияка роль фотокамер

Транспортне управління Лондона (Англія) повідомило про різке зниження кількості випадків перевищення швидкості у тих місцях, де встановлено фотокамери для фотографування номерних знаків автомобілів, які перевищують дозволену швидкість. Ці фотокамери забезпечують органи влади фотокартками, котрі використовуються для порушення судових справ проти надто швидких водіїв. Окрім того, вони пред’являють обвинувальні докази проти тих, хто їде на червоне світло. Журнал «Новий вчений» (англ.) пише, що з часу встановлення камер «кількість людей, серйозно травмованих на вибраних для експерименту дорогах, зменшилася на третину». Як тільки фотокамери запрацювали, середнє число машин, що перевищують максимальну дозволену швидкість на 20 миль [32 кілометри] за годину, знизилося від 1000 до 30 машин на день. «На 40 відсотків знизилося число водіїв, які їдуть не чекаючи зеленого світла, і на 60 відсотків — кількість нещасних випадків на перехрестях», зауважує журнал «Новий вчений».

Покоління 1914 року

Тільки 272 000 з 4 743 826 американців — учасників першої світової війни були при житті 1984 року («Пробудись!» за 8 грудня 1988 року). Нині це число, за даними Управління у справах ветеранів, скоротилося до приблизно 30 000, а їхній середній вік становить 95 років. Проте по всьому світі з покоління, що народилося 1914 року або раніше, 1992 року ще жило 61 486 000 чоловік.

Охороняйте комах

Без комах та інших безхребетних «глобальна екосистема зазнає краху, люди та інші хребетні, напевно, протримаються лише кілька місяців, а планета перейде у володіння головним чином морських водоростей і грибів», пише «Нью-Йорк таймс». Виходячи з результатів нещодавно проведеного дослідження, вищезгадана газета попереджає, що нинішня стурбованість охороною китів, тигрів та інших видів, які є під загрозою зникнення, повинна поширюватися також на безхребетних. На цих невеличких істотах лежить відповідальність за чимало важливих екологічних процесів, серед яких є поглинання решток, що розкладаються, запилення рослин, рознесення насіння та знешкодження нечистот. У самих тільки Сполучених Штатах наслідком життєдіяльності людей є близько 130 мільйонів тонн екскрементів кожного року, а що ж до худоби, то це ще 12 мільярдів тонн. За словами одного фахівця, «вважається, що безхребетні знешкоджують» 99 відсотків цих покидьків.

Мови, що на грані вимирання

Є ризик, що у багатомовній країні Папуа — Нова Гвінея скоро зникне ще декілька мов. За минулих 40 років там уже вимерло п’ять мов. У результаті країна «залишилася тільки з 867 мовами», пише тамтешня газета «Посткур’єр». «Багатомовність [у країні] пояснюється тим, що багато племен географічно відокремлені одні від одних у гористих, лісистих місцевостях центральної частини країни», пояснює «Посткур’єр». Газета додає, що існує «22 мови, котрими розмовляє менш як 100 чоловік, сім мов, якими користується менше ніж 20 чоловік, і 10 мов, котрими послуговується менше як 10 чоловік». Одна з мов, що під загрозою, зветься уруава, нею розмовляє лише п’ять чоловік. Мовами біна та йоба розмовляє всього лиш по двоє чоловік.

Роздвоєний язик змії

Навіщо змії роздвоєний на кінці язик? За газетою «Інтернешнл геральд трібюн», язик допомагає змії встановлювати джерело запахів, подібно як нам обидва наші вуха — визначати напрям, звідки походить звук. Коли змія в пошуках здобичі чи партнера, вона постійно висовує свій язик, розкидаючи його кінчики якомога далі один від одного. Таким чином змія вловлює інтенсивність запаху відразу у двох місцях, що дає їй змогу знати, в якому напрямі вести пошуки.

Пристають пацієнти

Недавно проведене дослідження показало, що статеві домагання на робочому місці становлять серйозну проблему для багатьох жінок-лікарів. При опитуванні 77 відсотків респонденток «повідомили про певні форми статевих домагань з боку пацієнтів», розповідає газета «Медикал пост». Багато хто вважає, що вирішення цієї проблеми лежить на самих жінках. Їм радять при контактах з пацієнтами вести себе по-діловому, офіційно, носити білий халат і обручку. Інші, однак, гадають, начебто тут нічого неможливо вдіяти. Вищезгадана газета висловлює таку думку, кажучи, що «лікарки живуть у суспільстві, в якому статеві домагання і страх перед ними — невід’ємна частина жіночого життя».

Обпечена рогівка

Один медичний часопис недавно писав, що багато молодих жінок обпалюють собі рогівку, ненароком штрикнувши собі в око щипцями для завивання волосся. За словами доктора Діна Овано з Інституту Шії очних хвороб при Пенсильванському університеті, це «мабуть, найпоширеніше термічне ушкодження рогівки». Одне дослідження показало, що у більшості випадків оку не завдається тяжкої шкоди і часто обпечене око загоюється через три дні. Проте доктор Альберт Ческес з Торонтського інституту очних хвороб Бокнера каже, що такі ушкодження можуть бути «дуже серйозними». Він додає, нібито це стається «тому, що дедалі більше жінок користується щипцями, а також через те, що вони поспішають».

Злочини на шкільному подвір’ї

«Шкільне насилля — це поширене і загрозливе явище, яке стає найпекучішою проблемою педагогів та політиків»,— стверджує газета «Торонто стар». Число насильницьких актів росте з кожним роком. У 1993 році у Торонто на шкільних подвір’ях сталося 810 нападів, 131 спроба зґвалтування, 7 отруєнь, а також 141 небезпечний збройний напад. Поліція «конфіскувала в учнів цілий арсенал пістолетів, ножів, палиць, кийків та інших предметів озброєння», додає та ж газета. Розпачливі батьки бояться посилати своїх дітей у школу. Раніше школи були царством знань, «але тепер там є банди, групове залякування, зброя», повідомляє «Торонто стар».