Погляд Біблії

Коли безшлюбність є даром

«Я САМОТНЯ,— скаржиться одна християнка, яка овдовіла кілька років тому.— Я сподівалася знайти шлюбного партнера. Самотність легше зносити, коли ти зайнятий чимось. Легше, коли маєш друзів. Але я хочу вийти заміж».

Якщо ви щиро бажаєте одружитися, але ваші пошуки партнера не увінчалися успіхом, безшлюбність навряд чи здається даром, скорше ви ніби ув’язнені негативними емоціями, від чого втрачається терпіння і виникає депресія. Або якщо у вас вже є сім’я, але нема подружнього партнера, відповідальність за забезпечення всім необхідним дітей може лежати тільки на вас.

Тому, мабуть, стан безшлюбності не є даром для вас. Все ж таки дехто розглядає безшлюбність як щось дуже цінне і вибирає самотнє життя. Отже, чи є безшлюбність даром і якщо є, то в якому разі і чому? Що Біблія говорить про це?

Перешкода на шляху до щастя?

Шлюб може бути джерелом великої насолоди (Приповістей 5:18, 19). Дехто «переконаний, що шлях коридором подружнього життя — це єдина дорога до щастя і задоволення»,— коментує «Лос-Анджелес таймс». Чи ж свідоцтво про одруження є лише одним «квитком» до щастя?

Рут Любан, фахівець у галузі психогігієни, сказала на сторінках «Лос-Анджелес таймс»: «Жінки [і чоловіки] були б здивовані, наскільки задоволеними вони можуть бути, якщо припинять зосереджувати своє життя навколо надії, що якийсь чоловік [або жінка] врятує їх від самотності». Авжеж, безшлюбність не є на заваді щасливому, радісному життю. Багато розлучених можуть підтвердити, що шлюб не є прямою дорогою до щастя. Справжнє щастя є наслідком добрих взаємин з Богом. Тому-то християнин може бути щасливим як неодруженим, так і одруженим (Псалом 84:13; 119:1, 2).

Опріч особистих бар’єрів, Марі Едвард і Елеонора Гувер у своїй книжці «Труднощі самотнього життя» (англ.) показують ще одну можливу перешкоду щастю — тиск від оточуючих. Вони говорять: «Люди припускають, що коли ви неодружені, то страждаєте від якоїсь глибокої, темної емоційної хвороби. [...] Напевно з вами щось не в порядку».

Навіть справжні друзі ненавмисно можуть сильно тиснути на самітню людину, буркотливо запитуючи: «Коли ти збираєшся одружитися?» або: «Як сталося, що такий гарний хлопець досі не знайшов собі дружини?» Хоча такі висловлювання, мабуть, робляться жартома, вони можуть ‘колоти, мов мечем’, уражаючи почуття і викликаючи збентеження (Приповістей 12:18).

Дар кожного

Апостол Павло був неодруженим, коли подорожував як місіонер. Чи був він противником шлюбу? Навряд. Апостол Павло був самітним, оскільки вирішив для себе залишатися неодруженим «для Євангелії» (1 Коринтян 7:7; 9:23).

Павло зміг стриматися від одруження, все ж він знав, що не всяка людина може бути такою, як він. Він сказав: «Кожен має від Бога свій дар,— один так, інший так» (1 Коринтян 7:7).

Безшлюбність може стати дорогою до щастя, навіть якщо це не та дорога, якою ви планували йти. Звичайно, шлюб є одним із дарів од Єгови. Однак Біблія показує, що безшлюбність може теж бути «даром», коли ви зможете це «вмістити» (Матвія 19:11, 12; 1 Коринтян 7:36—39). Які ж переваги безшлюбності?

Павло сказав, що подружні пари турбуються про те, як «догодити» партнеру, тоді як неодружений «про речі Господні клопочеться». Найбільша перевага безшлюбного життя — це можливість служити Єгові «без відволікання» (1 Коринтян 7:32—34; 7:35, НС).

Біблія не говорить, що самотня людина живе зовсім без відволікання. Однак людина, що живе сама, звичайно має менше відволікань, ніж та, котра дбає за сім’ю, оскільки самотня не повинна зважати на когось іншого, роблячи рішення. Приміром, коли Бог виводив Авраама з Харану до ханаанської землі, Біблія говорить: «Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли» (Буття 12:5). Хоча сімейний стан не стримав його, Авраам, поза всяким сумнівом, витратив чимало часу, щоб організувати свою сім’ю до такого походу.

Порівняйте переїзд Авраама з переїздом апостола Павла. Павло і Сила проповідували добру новину у місті Солуні, коли розлючена юрба напала на них. Тої ж ночі брати негайно відіслали Павла і Силу до Верії. Іншим разом Павло мав видіння у Троаді: «прийди в Македонію, і нам поможи!» Після видіння він зараз же вирушив у Македонію. Цілком ясно: те, що Павло не мав сім’ї, давало йому більшу свободу пересування за короткі проміжки часу, що було б складніше зробити зі сім’єю (Дії 16:8—10; 17:1—15).

Ще одною перевагою безшлюбності є більша свобода особистого вибору. Коли ви живете самі, звичайно легше вирішити, де жити, що і коли їсти, а навіть коли лягати спати. Така свобода також стосується духовної діяльності. Є більше часу для особистого вивчення Божого Слова, проповідування і більше можливостей допомагати іншим.

Отже, чи ви неодружені через власний вибір, чи через обставини, завжди використовуйте час мудро. Ви будете мати щасливіше життя, якщо проведете час безшлюбності, допомагаючи іншим (Дії 20:35). Якщо ви хочете одружитися, то не дозволяйте негативним емоціям заволодіти вами і не живіть, як половинка, бо та «особлива людина» ще не прийшла. Будьте зайняті у Божому служінні і ви побачите, що безшлюбність може бути даром, як казав Павло.