Погляд Біблії
Чи Божі вимоги занадто важкі?
«БОГ НЕ СУДИТЬ ЛЮДЕЙ ПО ЗРОСТУ» (СТАРЕ ШОТЛАНДСЬКЕ ПРИСЛІВ’Я).
ШКІЛЬНІ іспити, співбесіда для працевлаштування й медогляд — це лише деякі моменти в житті, під час котрих судять людину. Але коли питання стосується щоденного життя за Божими вимогами, то багато людей вважають, що їм чомусь важко це дається. Чи й ви так думаєте? Чи можете повністю жити за Божими вимогами?
Аби відповісти, насамперед подивімося на Божі вимоги до своїх поклонників. Біблія проливає світло на те, як нам жити (Псалом 119:105). Письменник Біблії, мудрий цар Соломон, дійшов висновку, що ‘кожній людині належить Бога боятися й чинити Його заповіді’ (Екклезіяста 12:13). Пророк Михей пише: «Чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михея 6:8).
Ісус Христос, Божий власний Син, проголосив, що немає більшої заповіді, ніж: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї» і «люби свого ближнього, як самого себе» (Марка 12:30, 31). Окрім того, ми показуємо, що любимо Бога, коли слухаємось усіх його заповідей (1 Івана 5:3).
Інакше кажучи, люди повинні любити й поважати Бога, слухатися його заповідей, діяти справедливо, бути люб’язними до всіх і уникати гордощів. Чи вам важко дотримуватися таких вимог?
Бог зважає на нашу недосконалість
Бог слушно сподівається від людей дотримування його вимог. Але коли бути об’єктивним, то чи можна сказати, що хтось з людей завжди досконало дотримується цих вимог? Вочевидь, що ні, бо ми всі вспадкували недосконалість від прабатька Адама (Римлян 5:12). Тому ми схильні помилятися. Але це не звільняє нас від служіння Богові в належний спосіб.
Для прикладу розгляньмо навчання, як водити машину. Щоб здати іспит на посвідчення водія, від людини вимагається постійно бути пильним і достатньо добре водити автомобіль. І, звісне діло, навіть коли ми й отримали посвідчення водія, нам і далі слід бути пильними. З досвідом ми відшліфовуємо своє шоферське вміння. Але досконалого водія не існує!
На щастя, Бог зважає на нашу недосконалість. Він є розсудливим і не вимагає більшого, ніж ми можемо досягти, а також він не шукає у нас зачіпки. Він розуміє наші недоліки та слабкості. «Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами,— визнає цар Давид, котрий скоїв серйозний гріх, і додає:— І відплачує нам не за провинами нашими». Чому? «Бо як високо небо стоїть над землею,— велика така Його [Божа] милість до тих, хто боїться Його». Хоч Єгова й знає, що ми грішимо, він готовий віддалити від нас провини так далеко, «як далекий від заходу схід» (Псалом 103:10—14).
Не падайте духом
«Коли я пригнічений,— пояснює один щирий поклонник Бога,— то іноді доходжу висновку, що мені ніколи не вдасться жити за Божими вимогами. Але коли починаю розвивати позитивніший погляд, то відчуваю, що можу жити так, як цього від мене сподівається Бог. Але це далеко не простий шлях!» Не розчаровуйтесь, якщо ви так почуваєтесь. Ви не перші й не останні, хто має такі відчуття.
Християнський апостол Павло відверто визнав: «Коли хочу робити добро... зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним... Нещасна я людина!» Однак він не дійшов висновку, що Бог сподівався від нього забагато, бо додав: «Хто мене визволить від тіла цієї смерти? Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному» (Римлян 7:21—25). Отже він вважав, що, хоча й був грішником, таки міг задовольняти Бога.
Єгова, наш сповнений любові Творець, прощає нам прогріхи та недоліки завдяки викупній жертві дорогого йому Сина, Ісуса. Апостол Іван писав: «Коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем,— Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи» (1 Івана 2:1, 2). Перешкода, яку ставить гріх, що не дозволяє нам виконувати Божі вимоги у поклонінні, забирається й ламається силою Христової жертви. Отже наша дружба з Богом відновлюється.
Якщо ми покірно приймемо цей вияв любові, то нам будуть прощені гріхи, бо Бог пробуває «з зламаним та з упокореним» (Ісаї 57:15). Ми можемо покладатися на нього, що він відновить нас на дусі. Він обіцяє ‘бідаря підвести з пороху’. Тому нам не слід залишатися пригніченими, коли не дотримуємося досконало Божих вимог. Радше ми маємо впевненість, що Бог ніколи не дивиться крізь пальці на наші зусилля жити за його вимогами (Псалом 113:7; Євреїв 6:10—12).
Хоч слід докладати неабияких зусиль, ви помітите, що стаєте значно щасливіші, коли виконуєте волю Бога. Відданість Богові полегшує життя як для вас, так і для довколишніх. Також подумайте про майбутнє. Ваші теперішні зусилля жити за Божими вимогами дають вам надію на вічне життя в райських умовах (Ісаї 48:17; Римлян 6:23; 1 Тимофія 4:8).
Досвідчені альпіністи розуміють, що коли вони добралися до вершини, то це лише півдороги. Їм ще потрібно успішно спуститися. Отже богобійним людям не лише потрібно відповідати Божим вимогам, але й піднятися до такого ступеня, аби дотримуватися їх (Луки 21:19; Якова 1:4).
Думка, що Божі вимоги не занадто важкі, повинна потішати нас. Коли вряди-годи ви не цілком досконало дотримуєтесь їх, звертайтеся за прощенням. Покладайтеся на його сповнену любов’ю підтримку (Псалом 86:5). Отже, з допомогою Єгови та його Сина, а вашого Помічника, ви можете дотримуватися Божих вимог і здобути його схвалення (Приповістей 12:2).