Що таке мистецтво?

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ІСПАНІЇ

ЯКЕ було найпрекрасніше видовище, котрим ви колись милувалися? Чи захід сонця в тропіках, гірське пасмо, увінчане короною іскристого снігу, встелена квітами пустеля, чи пишні барви осіннього лісу?

Майже всі ми плекаємо в пам’яті моменти захоплення чарівністю земної краси. Багато з нас, якщо в змозі, проводять відпустку десь у райській місцині і намагаються увічнити на плівці найпрекрасніші миті, які пережили.

Наступного разу, коли милуватиметеся величчю ще не забрудненої природи, варто буде поставити собі декілька запитань. Чи вам не здавалося б, що в картинній галереї щось не гаразд, якби до кожної картини був підпис «Невідомий автор»? Якщо б вас на виставці картин зворушила майстерність і краса виконаних робіт, хіба б не прагнули ви довідатися ім’я маляра? То чи ж нам, чаруючись величчю земного оточення, варто нехтувати Малярем, що створив її?

Слід погодитись, що є люди, котрі не визнають мистецтва в природі, мовляв, мистецтво притаманне лише людині через її творчість та уяву. Однак таке тлумачення мистецтва, мабуть, досить-таки вузькоглядне. То ж чим насправді є мистецтво?

Визначення мистецтва

Либонь, не можливо дати визначення мистецтву, котре б задовольняло усіх. Але досить вдале пояснення мистецтва ми знаходимо в «Дев’ятому новому університетському словнику Вебстера» (англ.), котрий визначає його так: «Свідоме використовування майстерності й творчої фантазії, особливо у створенні естетичних речей». Спираючись на це, ми можемо сказати, що митець має володіти як майстерністю, так і творчою фантазією. Якщо він користується цими двома дарами, то може створити щось гарне та принадне для інших.

Але чи лише витвори людини віддзеркалюють майстерність і уяву? Чи вони також очевидні в природі, що довкола нас?

Славетні каліфорнійські ліси мамонтових дерев, неоглядні коралові рифи Тихого океану, могутні водоспади вологих джунглів і грандіозні стада африканських саван мають іншу, значно більшу цінність для людства, аніж картина «Мона Ліза». З цієї причини ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури) назвала національний парк Редвуд (США), водоспад Іґуасу (Аргентина/Бразилія), Великий Бар’єрний риф (Австралія) і національний парк Серенґеті (Танзанія) частиною «світового надбання» людства.

Ці природні багатства стоять поруч витворених людиною шедеврів. Чому? Людина жадає зберегти усе, що має «виняткову цінність на Землі». ЮНЕСКО заявляє, що будь-яку красу, як, скажімо, красу Тадж-Махалу (Індія) чи Великого Каньйону (США), слід охороняти для майбутніх поколінь.

Але вам не обов’язково мандрувати до національного парку, аби милуватись творчою фантазією. Неповторним прикладом цього є ваше тіло. Скульптори давньої Греції дивилися на людину як на втілення мистецької грації і докладали усіх зусиль, аби передати її обриси якомога досконаліше. З нинішніми знаннями про функціонування людського організму ми навіть ліпше розуміємо неперевершеність мистецтва у його проектуванні та творенні.

А що сказати про творчу фантазію? Лишень подивімося на винятковий візерунок розпущеного пір’я павича, тендітну троянду чи блискавичні рухи «балету» мерехтливої колібрі. Певна річ, таке художнє виконання було мистецтвом ще перед тим, як його увічнилось на полотні чи плівці. Автор однієї статті з журналу «Нешнл джіоґрефік», приворожений бузковим кольором тичинок лілій, типових для вологих тропічних лісів, запитав одного молодого вченого про практичну роль такої краси. Він отримав просту відповідь: «Вони засвідчують про фантазію Бога».

Не лише у царині природи буяє творча фантазія, вона є безперервним джерелом натхнення митців. Славетний французький скульптор Рене Франсуа Роден сказав: «Митець є повірником природи. Квіти ведуть з ним діалог через тендітно нахилені стеблинки й гармонійно поєднані відтінки квіткової гами».

Декотрі малярі відверто визнають, що їм годі відтворити неперевершену красу природи. «Справжній витвір мистецтва є не чим іншим, як недосконалим віддзеркаленням божественної досконалості»,— визнав Мікеланджело, що вважається одним з найбільших митців усіх часів.

Чарівність світу природи полонить не лише людей мистецтва, але й вчених. Професор фізико-математичних наук, Пол Дейвіс, у своїй книжці «Розум Бога» (англ.) пояснює, що «навіть запеклим атеїстам нерідко притаманне те, що часто називають відчуттям благоговіння перед природою,— захоплення нею та шанування її за глибочінь, красу і витонченість, котре близьке релігійному благоговінню». Чого це повинно навчити нас?

Митець за лаштунками мистецтва

Студенти факультетів образотворчого мистецтва навчаються про митців, аби ліпше розуміти їхні твори. Вони усвідомлюють, що у творі віддзеркалюється особистість митця. Мистецтво в Божому творенні також віддзеркалює особистість Творця природи — Всемогутнього Бога. «Його невидиме... думанням про твори стає видиме»,— пояснює апостол Павло (Римлян 1:20). Більш того, Сотворитель Землі не залишається анонімним. Апостол Павло сказав атенським філософам того часу, що «[Бог] недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27).

Мистецтво в природі не існує безцільно чи випадково. Окрім збагачення нашого життя, воно також виявляє майстерність, фантазію і велич найбільшого у світі Митця — Всесвітнього Конструктора Бога Єгову. У наступній статті обговорюватиметься те, як це мистецтво допоможе нам ліпше познайомитися з Найвидатнішим Митцем.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Musei Capitolini, Roma