Кришталеві палаци моря
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В КАНАДІ
«КРИЖАНА гора прямо попереду!»— заволав стривожений вахтовий. Екіпаж на капітанському містку зреагував одразу ж. Дано повний назад, щоб уникнути зіткнення. Та було вже пізно. Правий борт корабля зазнав фатальної пробоїни.
Менше ніж за три години найбільший і найкомфортабельніший у ті часи пасажирський лайнер розтанув у чорній безодні Північної Атлантики. П’ятнадцятого квітня 1912 року, лише через п’ять днів від початку свого першого рейсу з Європи до Північної Америки, «Титаник» спочив на океанічному дні на глибині 4 кілометри. У цій катастрофі загинуло близько 1500 пасажирів та членів екіпажу.
А якої шкоди зазнала масивна крижана гора? Вона фактично залишилася непошкодженою. «Титаник» зіткнувся лише з її кінчиком. Наступного дня рятувальники бачили, як вона, немов би й нічого не сталося, повільно пливла на південь у тепліші води. Згодом забулося про цей айсберг, який поступово розтопився у водних просторах океану. Проте жахлива драма катастрофи «Титаника» все ще живе у пам’яті людей.
Айсберги! Вони такі привабливі та величні, але у той же час такі непідступні. Чи вам колись доводилось бачити айсберги зблизька й відчувати їхній вплив на людину та природу? Чи вам цікаво знати, чому і як вони народжуються? І що робиться, аби захистити людей на морі від потенційної небезпеки айсбергів? (Дивіться інформацію в рамці «Міжнародний льодовий патруль»).
Народження й життя
Айсберги — це велетенські прісноводні крижані брили. Вони відколюються від льодовиків та льодовикових щитів Арктики й Антарктики. Чи ви знаєте, що антарктичний льодовиковий щит — це джерело 90 відсотків усіх айсбергів Світового океану? Він також породжує найбільші з них. Вони можуть здійматися навіть до 100 метрів над ватерлінією і сягати понад 300 кілометрів завдовжки та 90 кілометрів завширшки. Великі айсберги важать від 2 до 40 мільйонів тонн. І як немає двох однакових сніжинок, так само немає двох однакових айсбергів. Деякі айсберги плоскі. Інші загострені до верху — шпилясті та банеподібні.
Зазвичай над водою виступає лише від однієї сьомої до однієї десятої айсберга. Особливо це справджується з плоскими айсбергами. Це виглядає на зразок того, коли ви опускаєте льодяний кубик у склянку води. Однак ця пропорція різниться залежно від форми айсберга.
Антарктичні айсберги переважно мають плоскі верхи й схили, тимчасом як арктичні є неправильної форми й баштоподібні. Останні, що здебільшого відколюються від льодовикового щита Ґренландії, вельми небезпечні для людини, бо, дрейфуючи, вони перетинають трансатлантичні морські шляхи.
Але як народжуються айсберги? У північному й південному регіонах нашої планети кількість опадів снігу та крупи часто більша, ніж кількість води, що розтопилась та випарувалась. Це спричиняє нагромадження снігу, котрий перетворюється у глетчерну кригу. З року в рік через більшу кількість опадів потужнішає покров. З нього утворюються масивні льодовикові поля, котрі вкривають безкраї простори суходолу, як, наприклад, в Ґренландії. Врешті-решт крига ущільнюється й твердне, внаслідок чого важкі льодовики повільно починають сповзати з пагорбів у долини, а відтак у моря. Описуючи такий рух, Бернард Стоунгаус стверджує у своїй книжці «Північний полюс — Південний полюс» (англ.): «Затверділа крига еластична, але дуже швидко деформується, під власним тиском її рівні шестикутні кристали вирівнюються і тоді сковзають один з одного, утворюючи зсуви та оповзні, подібні до льодовиків».
Уявіть-но собі річку криги, що рухається по нерівному терену зі швидкістю холодної патоки. Цей великий щит криги, що вже має глибокі тріщини, зазнаватиме подальших деформацій, а коли досягне берегової лінії, відбуватиметься видовищний феномен. Через комплексну дію припливів і відпливів, здиблених хвиль та підводної ерозії від прісноводного крижаного гіганту, що інколи горизонтально занурюється у море на 40 кілометрів, з гуркотом відламається величезна брила. Айсберг народився! Один очевидець назвав його «плавучим кришталевим замком».
В Арктиці щороку утворюється від 10 000 до 15 000 айсбергів. Однак порівняно незначна кількість запливає південніше узбережжя Ньюфаундленду. А яка доля тих, що запливають?
Дрейф айсбергів
Після утворення айсбергів океанічні течії несуть більшість з них у довгі мандри на захід і на південь, аж поки деякі з них зрештою не потраплять у море Лабрадор, якому дали прізвисько Алея айсбергів. Айсберги, котрим вдалося продрейфувати близько двох років від місця свого народження, потрапивши у відкритий Атлантичний океан поблизу півострова Лабрадор та Ньюфаундленду, живуть не довго. Дрейфуючи у тепліших водах, вони піддаються сильному руйнуванню через танення, ерозію та обвали.
Зазвичай протягом дня айсберг топиться й у тріщинах назбирується вода. За ніч вода в цих шпарах, замерзаючи, розширюється, що призводить до розколювання його на частини. Унаслідок цього форма крижаної гори може непередбачено змінюватися, пристосовуючись до свого центра тяжіння. Маса криги перегодом перекочується у воді, виставляючи цілком нову крижану скульптуру.
Подорож продовжується, і крижана брила зменшується, бо від неї відколюються менші айсберги, розмірами з будинок, і ще менші, розмірами з кімнату, їх називають «бурчунами» через шум хвиль, що б’ються об них. Менші «бурчуни» можна зустріти навіть у мілких водах узбережжів та заток.
Хоч би які були обставини, середовище південніших вод змушує айсберги швидко розпадатися на малі брили прісної криги й розтоплюватися в просторах неозорого океану. Але до того часу з айсбергами слід обходитися обережно.
Що спільного має айсберг з нашим життям
Риболови, які заробляють на свій прожиток в океані, схильні вбачати в айсбергах шкідників. Один рибалка сказав: «З айсбергом жадають зустрітися туристи, але не рибалки, для них айсберги несуть біду». Часто коли рибалки повертаються, аби перевірити кількість зловленої риби, то лише бачать, що айсберг під впливом припливу й морської течії знищив їхні цінні сіті та вилов.
Айсберг вимагає поваги до себе. «Вам ліпше триматися дистанції,— каже один шкіпер парусної шлюпки.— Айсберги найнепередбаченіші! Від крижаного велета можуть відколотися трохи менші брили, або ж, коли вдарити його в основу, від нього може відвалитися велика скиба криги й впасти на людину. Теж буває, що айсберг починає перекидатися та крутитися — все це може трагічно закінчитися для людини, яка відважилась наблизитися до нього!»
Ще іншою причиною стурбованості є те, що айсберги скребуть океанічне дно. «Якщо нижній кінець крижаної гори сягає дна, то такі айсберги вискрібають у ньому довгі й глибокі рівчаки. Це явище в районі добування нафти негативно впливає на облагоджування свердлових вишок»,— пояснює один спостережник.
Тепер ви, либонь, думаєте, що без айсбергів було б ліпше. Але історія з айсбергами не обов’язково вся негативна. Один мешканець Ньюфаундленду зазначив: «Давно тому, коли ще не було холодильників, люди в декотрих малих узбережних селах шукали невеличкі айсберги й кидали їх у криниці, аби охолоджувати воду. А ще люди колись зберігали кусні айсбергів у ящиках з тирсою, щоб робити домашнє морозиво».
Ці велетенські гори льодовикової криги, що дрейфують, особливо приваблюють туристів. Вони шукають зручного місця на пагорбистому узбережжі Ньюфаундленду, звідки найліпше відкривається панорама Атлантики, й насолоджуються мальовничістю просторів з цими морськими колосами. Клацають фотоапарати, увічнюючи ці моменти на плівці.
Айсберги також можуть бути потенційними постачальниками прісної питної води. Очищена й розлита у пляшки вода з айсбергів зрештою може вирішити у нас час проблему небувалого забруднення води. Стосовно більших масштабів, здається, дуже просто знайти велетенський айсберг і затягти його в порт для переробки. Але насправді це колосальне завдання, що досі залишається непосильним для людини.
Дивотвір Єгови
Творець неба й землі запитує: «Із чиєї утроби лід вийшов?» (Йова 38:29). Елігу знав, бо він ще раніше сказав: «Від Божого подиху лід повстає» (Йова 37:10).
Отож, коли ми споглядаємо ці високі, блискучі чуда морів, мимоволі в думках згадуємо Творця, котрий сформував їх. Ми кажемо словами псалмоспівця: «Які то численні діла Твої Господи,— Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!» Відтак він додав: «Дивні діла Твої» (Псалом 104:24; 139:14).
Авжеж, Єгова — Дивотворець. І як же ми прагнемо ліпше довідатися про нього! Ми можемо зробити це, якщо уважніше досліджуватимемо його Слово (Римлян 11:33).
[Рамка на сторінці 18]
Міжнародний льодовий патруль
Після трагічної аварії океанічного лайнера «Титаник» 1914 року було утворено Міжнародний льодовий патруль, аби визначати місця розташування айсбергів, передбачати їхній дрейф на підставі океанічних течій та вітру й застерігати моряків про небезпеку. Щоб уникати шкоди від цих кришталевих велетів моря, було докладено багато зусиль, аби набути знань про властивості й реакцію криги в середовищі. Нині за ними здійснюється візуальний і радарний нагляд з літаків, про них повідомляється з бортів комерційних кораблів, робляться супутникові фотографії, проводяться океанографічні аналізи й прогнозується їхній дрейф.
[Ілюстрація на сторінках 16, 17]
шпилястий
банеподібний
плоский