Молоді люди запитують...

Що робити, коли мій друг потрапив у халепу?

Чотирнадцятирічна Шеррі каже: «Моя найліпша подруга перестала бути християнкою. Це вельми зажурило мене. Я робила все можливе, аби заохотити її навернутися!»a

ЧИ ХТОСЬ дуже близький тобі потрапив у халепу? Чи, може, почав вести сумнівний спосіб життя? Джонні каже: «Я мав тісні стосунки з Крісом. Ми були найліпшими друзями. Одного разу він утік з дому. Це страшенно шокувало мене, я вважав, що мушу знайти його. Цілу ніч я їздив, шукаючи його».

Біблія застерігає, що в останні дні як молоді, так і старші люди зазнаватимуть великих утруднень у житті (2 Тимофія 3:1—5). Отже нас не повинно шокувати, коли вряди-годи хтось із молодих християн спіткнеться. Але коли це трапляється з тим, за чию долю ми хвилюємось, то в людини з’являється ціла гама почуттів: від жалю та співчуття до обурення. Людині хочеться допомогти своєму другові. Але як?

«Я врятую його»

Біблія каже: «Той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває» (Якова 5:20). Але чи це значить, що відповідальність за це лежить на тобі? Не обов’язково. Безпосередню відповідальність за твого друга несуть його батькиb (Ефесян 6:4). У Галатів 6:1 Біблія каже навіть більше: «Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности». Особливо вміють це робити наглядачі зборів. Вони можуть допомогти ліпше, ніж ти.

Зрозумій, що, будучи молодим, ти маєш обмежений життєвий досвід. (Порівняй Євреїв 5:14). Отже скромно визнай свої обмежені можливості й старайся не братися за непосильну роботу (Приповістей 11:2). Розгляньмо приклад молодої Ребеки. Вона намагалась допомогти своєму другові та родичеві, що пристрастився до наркотиків. Вона каже: «Мене гнітило те, що він розповідав про свою проблему мені, а не батькам. Я намагалась допомогти йому, але нічого не виходило, і це лише розстроювало мене. Я отримала полегшення, коли зрештою зрозуміла, що нічого не могла вдіяти... Я не могла бути його рятівницею». Тож Ребека заохочувала його звернутися за допомогою до когось з компетентних дорослих.

Молодий Метью опинився в подібній ситуації, але він одразу правильно оцінив свої можливості. Метью говорить про свого друга, що потрапив у халепу: «Він приходив зі своїми проблемами до мене, але я радив йому звертатися до батьків. Я розумів, що не можу розв’язати його проблем».

Як тобі допомогти

Це не означає, що ти нічим не можеш допомогти другові. Багато залежить від обставин. Можливо, друг хоче звіритися тобі. Ти, природно, бажатимеш вислухати та підтримати його (Приповістей 18:24; 21:13). Або ж він розпочинає вести сумнівний спосіб життя. Було б доречним виявити ініціативу й сказати, що ти хвилюєшся його долею, але не можеш схвалити його вчинків.

Інша ситуація, коли друг серйозно прогрішився. Він може навіть намагатися отримати від тебе клятву мовчання. Але Біблія каже: «Не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим» (1 Тимофія 5:22). Якщо б твій друг серйозно захворів і потребував медичної допомоги, то чи ти б не наполягав, аби він звернувся до лікаря? Подібно й у цій ситуації: коли він почав серйозно грішити, йому потрібно духовної допомоги. Якщо тримати справи у секреті, то це лише може вбити його духовно й негативно вплинути на збір. Отже, на тобі лежить обов’язок повідомити про все старійшинам збору. (Порівняй Левит 5:1).

Молода Каролайн зайняла рішучу позицію щодо подружки, котра брехала своїм батькам. Вона каже: «Я дала їй два тижні часу, аби вона звернулася до старійшин. Якщо б вона не пішла до них, то пішла б я. Це мені далося нелегко». Вищезгаданий Джонні виявив подібну силу волі. Він пригадує: «Я був здивований, коли довідався, що друг живе з дівчиною. Там були й інші хлопаки, що пили та палили». Джонні попросив свого друга вийти й рішуче порадив йому звернутися за допомогою до старійшин збору.

Твій друг може цінувати, а може й не цінувати твої зусилля. Біблія каже нам, що, коли брати молодого Йосипа прогрішались, він «доносив недобрі звістки про них до їхнього батька». Звичайно, що це не робило його популярним серед них. Фактично вони «зненавиділи його» (Буття 37:2—4).

Чи й дійсно все в порядку?

Ти не зможеш дати повної допомоги своєму другові, якщо й далі будеш товаришувати з ним, ніби нічого й не сталося. Апостол Павло у 1 Коринтян 15:33 застерігав християн не товаришувати з лиходіями. Тісне спілкування з такими особами лише гнітитиме тебе!

Молода Моллі відчула це на собі, коли її подружка Саллі почала таємно зустрічатися з хлопцями. Саллі не лише була замолодою, щоб одружитися, але й ходила на побачення з хлопцями, що не були християнами. Моллі закривала на те очі й продовжувала товаришувати зі своєю подругою. І з яким наслідком? Моллі каже: «Зрештою Саллі познайомила мене із світським хлопцем і я теж почала ходити на побачення». Моллі поталанило, що вона отримала допомогу від старійшин збору ще перед тим, як ситуація стала критичною.

Подібно й Лінн пішла на компроміс заради дружби з Бет. «Я гадала, що могла врятувати її,— пригадує Лінн,— але цього не сталося. Я ходила з нею до нічних клубів. Я знала, що то було погано, але не хотіла, аби вона потрапила в біду. Її проблеми почали обтяжувати мене. Я мовчала, думаючи, що проблема розв’яжеться сама, але справа лише погіршувалась». Трагедія змусила Лінн прийти до пам’яті. Її подружка Бет була вбита юнаком, з котрим зустрічалась.

Бажання зберегти дружбу виглядає шляхетною справою. Але якщо твій друг буквально тонув би у сильному вирі, то чи ти б теж скакав у нього? Тоді ви б обоє загинули. Найрозумніше було б кинути йому рятувальний пояс. Отже, в подібній ситуації тобі слід надавати допомогу з відстані (Юди 22, 23).

Якщо твій друг виключений зі збору, то тобі обов’язково слід триматися з ним на відстані. Біблія наказує «не єднатися» з такими (1 Коринтян 5:11). Хоч ти й далі хвилюєшся за свого друга, ти допоможеш йому більше тоді, коли не наслідуватимеш його способу життя, а залишатимешся вірним і відданим Єгові (Псалом 18:26). Твоя безкомпромісність та рішучість, можливо, те єдине, що допоможе йому задуматись над своїми вчинками. Більш того, твоя вірність і відданість потішить серце Єгови (Приповістей 27:11).

Переобтяження

А втім, часто найліпші старання допомогти людині не увінчуються успіхом. Ребека пригадує про свою подружку: «Я намагалася докласти усіх зусиль, аби допомогти їй. Навіть написала листа, але вона так і не відповіла мені на нього». Каролайн помітила, що після багатомісячних зусиль допомогти подружці, яка бавилась з вогнем, «почала відчувати на собі тягар».

Важливо розуміти, що «кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові» (Римлян 14:12). І хоча й це правильно допомагати комусь нести його тягар чи особисті проблеми, надаючи практичну підтримку, однак людина фізично не в стані нести чийсь «тягар», цебто чиюсь відповідальність перед Богом. Біблія каже: «Кожен нестиме свій власний тягар» (Галатів 6:5). Ти не несеш відповідальності за вибір твого друга.

Проте бачити, як друг занапащає своє життя, усе ж таки болісно. Юний Майк сказав, коли втратив свого друга: «Це вельми вразило мене. Я був у дуже тісних стосунках з Марком та його батьками. Через це я навіть упав у депресію».

Сумувати з приводу втрати — цілком природне явище. Розкажи комусь про свої почуття щодо свого друга, це допоможе тобі (Приповістей 12:25). «З допомогою батьків,— каже Ребека,— я змогла подолати цю тугу». А ще ти можеш вилити свої почуття у молитві перед Єговою (Псалом 62:9). Каролайн підсумувала справу, коли сказала: «Молитви до Єгови та проповідування надзвичайно допомогли мені. Я зблизилась з іншими у зборі, особливо зі старшими жінками. Врешті-решт я збагнула, що кожен несе відповідальність за свої дії, а мені слід думати про власне життя». Якщо ти робитимеш усе це, то, звичайно, зможеш допомогти собі. І можливо, навіть зможеш допомогти своєму непутящому другові.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Заохочуй друга звернутися за допомогою.