Вважайте на «річкові очі»!
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В АВСТРАЛІЇ
ОДНА відчайдушна відпускниця мирно гребла каное вздовж притоки Східної алігаторської річки, що тече через чарівну болотисту місцевість Північної Території Австралії в національному парку «Какаду». Аж ось знагла те, що їй видавалося звичайнісінькою колодою, накинулося на її каное. То був жахливий гребенястий крокодил, а туристка потрапила на територію цього крокодила у найнебезпечніший період року.
Вона почала щосили веслувати до найближчих дерев. Як тільки-но вона вилізла з каное і ступила ногою на першу ж гілку, крокодил вискочив з води, потягнув її додолу й тричі жбурнув нею. Щоразу, коли він трохи попускав її, жінка зі всієї сили намагалася видертися по мулистому березі річки. За третім разом їй якось вдалось вирватися на берег, вона відповзла від місця пригоди аж на два кілометри, де її крик про допомогу почув лісничий. Незважаючи на жахливі поранення, жінка вижила.
Ця майже трагічна пригода трапилась 1985 року. Через два роки одній американській туристці поталанило менш. Вона знехтувала застереженням товаришів і вирішила поплавати у річці Принц-Реґент (Західна Австралія), що кишіла крокодилами. На неї напав гребенястий крокодил, що закінчилося для неї трагічно. Кажуть, що у воді були молоді крокодили і, напевне, самка захищала їх від позірної небезпеки.
Смертоносні «річкові очі»
Все, що бачить у місячному сяєві рибалка, котрий промишляє у лимані, так це водяні кружальця, які утворюють комахи, сідаючи на водне дзеркало. Однак рибалка на півночі Австралії особливо вважає на невидиме — «річкові очі». Коли він вмикає свій ліхтарик, крокодилячі очі тихо випливають на поверхню води й загоряються червоними вогниками. Це означає, що рибалка потрапив на територію одвічного хижака.
Австралійський гребенястий крокодил, якого можна побачити і на інших материках, є одним з найбільших і найнебезпечніших з 12 видів крокодилів. Він може сягати до 7 метрів завдовжки. Безтурботна жертва помічає блиск очей запізно, аби ухилитися від блискавичної атаки і його ганебної техніки смертоносного перекидання й потоплення жертви. Крокодили нападають навіть на таких великих тварин, як буйволи, велика рогата худоба та коні, коли ті підходять до води, щоб утамувати спрагу.
Розкіш загрожує їхньому існуванню
Старожитнє повір’я, що крокодил лицемірно плаче від жалю до своїх жертв, дійшло до наших часів у виразі «крокодилячі сльози». Але над смертю крокодила людина ще не пролила жодної сльозинки. Радше ці водолюбні плазуни безжалісно винищувалися людьми через свою цінну шкіру.
Багато манекенниць під час показу мод пишно рекламують модний одяг з крокодилячої шкіри, бо дехто вважає, що шкіра гребенястого крокодила є найліпшою у світі, тобто найм’якшою й найдовговічнішою. Недавно одна дамська сумочка в Лондоні продавалася за 15 000 доларів США. У багатьох частинах світу крокодиляча шкіра й далі залишається ознакою багатства.
Спокусливі великі прибутки загрожували існуванню гребенястого крокодила в Австралії. Від 1945 до 1971 року лише в Північній Території було винищено 113 000 цих плазунів. Аби не допустити їхнього цілковитого винищення, на початку 1970-х років полювання на крокодилів було обмежене, і, як наслідок цього, у 1986 році їхня попередня кількість у дикій природі знову відновилась. Отже, в Австралії крокодилам уже більше не загрожує вимирання, хоч і дехто каже, що під загрозою залишається середовище їхнього існування.
Охорона хижаків
Сторіччями австралійські аборигени, свідомо чи підсвідомо, охороняли популяцію крокодилів. Тимчасом як декотрі племена були досвідченими мисливцями на крокодилів, інші забороняли полювати на цих тварин з релігійних міркувань.
За недавні роки розведення крокодилів на фермах, а також поліпшення освітньої праці допомогли зберегти кількість крокодилів. Нині багато туристів приїжджає подивитися на крокодилячі ферми, що забезпечує фінансову підтримку; вирощування крокодилів на фермах дає можливість убивати крокодилів заради цінної шкіри та м’яса, не зменшуючи їхньої кількості у дикій природі.
Один відомий австралійський фермер, котрий вирощує крокодилів, уважає, що люди охороняють лише те, що люблять і розуміють, вони виділяють для цього місце та час. Він каже: «Тож, крокодили не мають великого шансу. Але їхня екологічна цінність не нижча за хоч там яку гарну річ».
У відвідувачів крокодилячих ферм перехоплює дух, коли вони бачать шкірястих, болотистого кольору плазунів на короткій відстані од себе, але безпечно обгороджених металевими сітками. Робітники таких ферм, затамовуючи страх, входять до загону і заохочують крокодилів виконати щось, а за це вони нагороджують їх свіжою курятиною та іншим м’ясивом. А втім, один такий фермер недавно на власному гіркому досвіді пересвідчився, що з крокодилами жартувати не можна. Знагла плазун напав на нього й повністю відірвав йому ліву руку!
З другого боку, тримання 12-місячного крокодила на руках створює особливе відчуття, таким чином про нього можна багато чого дізнатися. Шкіра на його череві надзвичайно м’яка, тимчасом як спина вкрита роговими щитками, котрі утворюють гідродинамічні лати. Тож стає зрозумілим, чому так високо ціниться їхня шкіра. Але вважайте на цього «малюка». Навіть 12-місячний крокодил із зав’язаною пащею надзвичайно міцний, якщо взяти до уваги його розміри.
Невилуплений крокодильчик захоплює присутніх бреханням ізсередини яйця, яке зрештою раптово проломує за допомогою тимчасового яйцевого зуба, що на кінчику його маленького рильця. Більшість погоджується з тим, що це, либонь, єдиний момент, коли крокодил виглядає симпатичним!
Декотрі споконвічні міфи розвіяні
Близьке спостереження за поведінкою цих страхітливих плазунів на крокодилячих фермах допомогло розвіяти деякі споконвічні міфи про них. Роками вважалося, що крокодил терпляче вистежує свою жертву декілька днів і аж потім зненацька блискавично нападає на неї. Однак останні спостереження виявили, що крокодили агресивні лише на своїх територіях і протягом шлюбного періоду, що припадає на дощовий сезон. Якщо жертва в цей період заходить на територію крокодила, він починає агресивно переслідувати її, зате в інший період року він може на відстані мляво спостерігати за тою самою твариною.
Якщо нині в зонах відпочинку хтось помічає крокодила, то повідомляє професійним мисливцям, котрі виловлюють його й перевозять в інше місце. Частково їхня техніка полягає в тому, аби накинути на нижню щелепу петлю, підняти її і швидко зв’язати з верхньою. Це фактично робить крокодила безсилим, бо м’язи, що стуляють щелепи, надзвичайно міцні, зате ті, що розтуляють,— слабкі. А втім, якщо мисливець неуважний, то крокодил може легко збити його з ніг своїм дужим хвостом.
Не все є жорстокістю й брутальністю
Ті ж самі щелепи, що можуть завдати серйозних поранень, здатні на ніжність. Якщо невилуплені крокодильчики мляво вилуплюються з яйця, то самка крокодила надзвичайно ніжно перевертатиме яєчка, стимулюючи крокодильчиків до дії.
Крокодилячі зуби розраховані радше на захват, ніж на розкусування. Якщо жертва достатньо мала, то крокодил поглинає її цілком. Якщо ні, то він її розшматовує й пожирає частинами. Розтини мертвих плазунів виявили каміння в їхніх шлунках. Проковтували вони їх навмисно чи ні, але вважається, що ці каміння служать їм баластом при пірнанні.
Мандрівники часто спостерігають на берегах річок крокодилів з широко розтуленими пащами. Більшість гадатимуть, що така поза є сигналом нападу. Аж ніяк, адже розтулена паща уможливлює йому пристосовуватися до температури зовнішнього середовища. Температура тіла крокодилів, як і усіх плазунів, залежить від температури середовища.
Досить-таки несподіваний факт: хоча й крокодил є плазуном, він має чотирикамерне серце, як у ссавців. Проте коли він пірнає, відбуваються зміни й серце починає діяти так, як трикамерне.
Гребенястий крокодил відрізняється від алігатора тим, що має вужче рило й зуби у нього видніються на нижній щелепі навіть при стуленій пащі. Справжніх крокодилів можна знайти як в Африці, де живуть тупорилі крокодили, так і в Індії, Азії та Папуа — Новій Гвінеї. Вони проживають теж на далекому півдні в Австралії й полюбляють узбережні смуги мангрових лісів і тропічні заболочені місцевості, бо гніздяться близько води. Природний недолік цього полягає в тому, що заплавні води часто затоплюють велику кількість зародків крокодилів. Через таких хижаків, як дорослі крокодили, риба рогозуб і птаха квак, лише 50 відсотків крокодилів виживає протягом свого першого року.
Цікаво, що крокодили народжуються з власним запасом їжі. Вони харчуються жовтковим мішечком у власному тілі протягом перших тижнів життя. Незважаючи на це, майже від того часу, коли їхня мати ніжно захоплює їх у пащу й підносить до води, вони починають зміцнювати свої рильця, хапаючи усе, що їм трапляється на шляху.
Чому доречний термін «річкові очі»? Тому що навіть коли вони тільки вилупилися, їхні маленькі очка в темряві відсвічують червоним кольором. Шар кришталиків за сітківкою посилює нічний зір і створює червоне відсвічування.
Крокодил і справді є захопливим плазуном, але завжди тримайтесь подалі від нього. І як це знає кожен рибалка, марна справа приручити левіятана.
Поезія Йова досить слушно зображає крокодила як «левіятана»: «Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром? Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш? Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне? Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного? Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив’яжеш його для дівчаток своїх? Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв? Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб’ячою — його голову? Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну,— і більше того не чини» (Йова 40:25—32).
Мудрі слова застереження для необачних: вважайте на «річкові очі», тобто на могутнього й грізного крокодила!
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]
З люб’язного дозволу Australian International Public Relations
[Ілюстрація на сторінці 25]
Коли вночі посвітити на воду, то «річкові очі» крокодила відсвітять червоним кольором.
[Відомості про джерело]
З люб’язного дозволу Koorana Crocodile Farm, Rockhampton, Queensland, Australia
[Ілюстрації на сторінці 26]
Ліворуч: маленький крокодильчик вилупився з яйця.
[Відомості про джерело]
З люб’язного дозволу Koorana Crocodile Farm, Rockhampton, Queensland, Australia
Вставка: дорослий крокодил гріється на мулистому березі річки Мері.
[Відомості про джерело]
З люб’язного дозволу Australian International Public Relations