Від наших читачів
Конгреси Свідків Дякую вам за життєпис під заголовком «День, що змінив її життя» (за 22 березня 1995 року, англ.). Те, що молоду жінку запросила на спеціальний одноденний конгрес Свідків Єгови її тітка, нагадало мені, що власне подібна історія трапилася зо мною. Я відвідала свій перший конгрес 1985 року, на котрий мене запросив мій брат. Недовір’я, яке я мала напочатку, згодом замінилося теплими почуттями, мені здавалось, що я була серед великої родини. Пам’ятаю, як вирішила далі навчатися Біблії, а нині я вже сталий піонер (повночасна проповідниця).
І. Ф., Італія
Борги Дякую вам за статтю «Чи виплачується заходити в борги?» (за 8 червня 1995 року). Мені лише 13 років, і я неправильно використовувала свої гроші. Гадаю, що ця стаття стане мені у великий пригоді.
К. А., Сполучені Штати Америки
Рабство Я афроамериканка і дуже ціную серію статей за 8 червня 1995 року «Пута і сльози рабів». Фотографія на обкладинці викликала у мене сльози. Мене дуже зворушило те, що ви відважились розповісти про такі ганебні факти історії. Статті написані з великим співчуттям і є дуже інформативними.
Б. М., Сполучені Штати Америки
Стаття надійшла дуже вчасно, бо ми якраз обговорювали цю тему на уроках історії в класі. Я використав статтю, аби завершити факультативне завдання, й отримав добру оцінку. А ще, мені дуже шкода тих рабів.
М. К., Німеччина
Життєпис «Мої успішні пошуки мети в житті» (за 22 травня 1995 року, англ.) — це вельми зворушлива стаття. Історія Гарольда Дієза допомогла мені відважитись розпочати повночасне служіння. Я теж мала нагоду відвідати Бетель, всесвітній центр Свідків Єгови в Брукліні (Нью-Йорк), і він справив на мене глибоке враження. Тепер я вже точно знаю, що почну повночасне служіння!
А. К., Сполучені Штати Америки
Простити й забути Я дуже вам вдячний за відмінну статтю «Погляд Біблії: простити і забути. Як це можливо?» (за 8 червня 1995 року). Часто я задумувався, чи не вимагає Біблія від недосконалої людини чогось неможливого. Але тепер я зрозумів, що́ означає простити й забути. Ця стаття ще раз переконала мене в тому, що Божі заповіді не тяжкі.
Ч. І. Ч., Нігерія
Я просто вимушена написати вам і виразити свою вдячність за цю статтю. Ще будучи дитиною, я знесла статеву наругу від двох своїх дядьків. Пізніше я зносила наругу й знущання від власного чоловіка. Коли стала християнкою, то намагалася виявляти любов та бути вибачливою. А втім, якщо чесно, мені ніколи не вдавалося простити цим трьом людям, які завдали мені глибокого болю на багато років. Тепер я зрозуміла, що в цій справі я повинна покластися на Єгову й жити, не переймаючись цим. Об’явлення 21:4 запевняє мене, що незабаром розсмокчуться рубці моєї глибокої душевної рани.
А. Б., Сполучені Штати Америки
Я щойно прочитав статтю й мушу сказати, що ще ніколи не почував такої близькості з Єговою, як у цей момент. Колись давно я скоїв серйозний гріх, через котрий звернувся за допомогою до старійшин збору. Хоч я й отримав добросерду, сповнену любові пораду, таки аж до цього часу не відважувався розмовляти з Єговою в молитві. Ця стаття допомогла мені чітко зрозуміти, як прощає й забуває наш небесний Отець. Такого розуміння я конче потребував. Це дало мені можливість тепер вільно розмовляти з ним у щиросердій молитві — привілей, яким я безглуздо не користувався. Я дякую Єгові, що він дає мені «своєчасно поживу» (Матвія 24:45).
Д. Дж. С., Сполучені Штати Америки