Спостерігаємо світ

Крадіжки в британських церквах

«Місця поклоніння більше не вважаються священними»,— повідомляє лондонська газета «Санді таймс». В Англії з церков крадуть підсвічники, єпископські крісла, мідні аналої, середньовічні сосуди та стародавні шрифти і продають це все як садові прикраси. Нелегальна торгівля є міжнародною, речові пам’ятки крадуть на замовлення. Один вкрадений віконний вітраж з’явився у токійському ресторані. Втрати церков становлять щороку майже 7 мільйонів доларів. Зараз, щоб охороняти церковні будівлі, в них встановлюють складні прилади для нагляду і наймають охоронців.

Зросла кількість абортів у Канаді

В Канаді у 1993 році було зроблено 104 403 аборти, це найвище число, яке порівняно з попереднім роком зросло на 2, 3 відсотка. Згідно з газетою «Торонто стар», «це становить 26, 9 абортів на 100 народжених живими немовлят». Чому такий зріст? Дехто приписує це тому, що в країні стає більше приватних клінік, де роблять аборти. У той же час службовці з Канадської федерації планування батьківства називають скрутне економічне становище «найголовнішою причиною того, чому роблять аборти». Анна Дізіле, виконавчий директор антиабортивного угруповання Союзу за життя, вважає, що «легкий доступ до абортів спонукує людей вживати їх як контрацептивні засоби за кошти платників податків».

Немовлята зі СНІДом

Газета «Універсаль» міста Каракас повідомляє, що у Венесуелі тривожними темпами зростає кількість немовлят зі СНІДом. «До цього часу щорічно повідомлялось про двох— шістьох хворих на СНІД дітей,— говорить один фахівець,— але тепер ми маємо від двох до шести випадків на тиждень». Щоденно зростає відсоток заражених жінок, які передають вірус своїм немовлятам. «Важливо пам’ятати,— говориться в кінці газетного повідомлення,— що статистичні дані, які має Міністерство охорони здоров’я, виявляють тільки верхівку айсберга».

Стає більше жінок-правопорушників

«Жінки частіше ніж колись втягуються в порушення права»,— стверджує Том Ґабор, кримінолог Оттавського університету. «Правопорушення,— повідомляє газета «Ґлоб енд мейл»,— все частіше роблять жінки, які беруть на себе провід, а не грають другорядну роль. Вони не є служницями злого генія чоловіків». Кількість кримінальних обвинувачень проти дорослих жінок зросла з 6370 випадків у 1983 році до 14 706 у 1993 році. Проте відповідальними за більшість кримінальних злочинів залишаються чоловіки. Згідно з «Ґлоб енд мейл», у 1993 році 88, 6 відсотків дорослих і 76, 3 відсотка підлітків, обвинувачених у кримінальних злочинах, були чоловіки».

Священики і шлюб

Як повідомила австралійська газета «Сідні морнінґ геральд», все більше впливових католиків доводять, що «кінець примусового целібату допоможе зупинити втрату священиків». Целібат вважають головною перешкодою, яка відстрашує молодих чоловіків від священства. Висвітлюючи проблему, ця газета подала деякі показові цифри. У головному навчальному центрі для духівництва у Новому Південному Уельсі з 1955 до 1965 року найвище число вступників було в середньому 60 чоловік на рік. Але з 1988 до 1994 року відповідна цифра була лише дев’ять вступників на рік. Заступник директора іншого коледжу для духівництва в Сіднеї сказав, що, на його думку, дозвіл священикам одружуватись може виявитися «розв’язанням на швидку руку», а не засобом довготривалої дії проти жахливої нестачі священиків у Австралії.

«Терпеливі вбивці»

Газета «Інтернешнл геральд трібюн» повідомляє, що Організація Об’єднаних Націй намагається зібрати 75 мільйонів доларів, щоб розпочати усунення приблизно 110 мільйонів наземних мін у 64 країнах. Виготовлення одної протипіхотної міни (ПП) розміром не більше пачки сигарет коштує лише біля 3 доларів. Але для того, щоб відшукати таку міну в землі й усунути її, треба від 300 до 1000 доларів. Розміновування стримує ще одна проблема. Представник Організації Об’єднаних Націй сказав: «Кожного року закладають 2 мільйони нових протипіхотних мін на додачу до більше ніж 100 мільйонів уже закладених». На думку експертів, потрібно буде десятиліть, щоб очистити світ від того, що один камбоджійський генерал назвав «терпеливими вбивцями, які ніколи не хиблять».

Самогубці стрибають з мосту

З того часу як у 1937 році в Сан-Франциско відкрили знаменитий міст Золоті Ворота, більше тисячі чоловік покінчили життя самогубством, скочивши з цього мосту. «Заподіяти собі смерть, стрибнувши з мосту Золоті Ворота, вважається романтичним і привабливим. Там так гарно. Для цього треба мати особливого роду фантазію»,— говорить експерт з питань самогубств Річард Сіден. Мало хто після стрибка лишається живим, щоб поділитися враженнями. Це й не дивно, бо вони вдаряються об воду на швидкості 120 кілометрів за годину, і внутрішні органи звичайно розриваються. Дослідження показують, що з 500 чоловік, яких умовили не стрибати, менше 5 відсотків пізніше все ж таки покінчили з собою.

Смерть на дорогах

Згідно з газетою «Кларін», Аргентина сьогодні займає перше місце у світі по кількості смертельних випадків на дорогах — 26 смертей на кожних 100 000 мешканців. Протягом 1993 року в країні таким чином загинуло 8116 чоловік. У 1994 році ця цифра виросла до 9120. Але протягом перших шести місяців 1995 року на дорогах загинуло вже понад 5000 чоловік. У 1994 році біля 25 відсотків жертв були пішоходи. В самій тільки провінції Буенос-Айрес кількість смертей у дорожніх випадках зросла на 79 відсотків. Багато випадків сталося через те, що водії не змогли добре все врахувати, обганяючи інші автомобілі.

Діти курять

Одне повідомлення показує, що в 1993—1994 роках у Великобританії більше дітей почали курити. Кількість курців віком 11—15 років зросла від 10 до 12 відсотків. Газета «Індепендент» зазначає, що цей зріст удвічі перевищує число, якого урядовці зі служби охорони здоров’я очікували в 1994 році. Хоч дорослих курців стало менше, у Великобританії біля 29 відсотків чоловіків і 27 відсотків жінок усе ще курять. «Для того щоб вплинути на склад думок підлітків, необхідно більш помітного зменшення кількості дорослих курців»,— робиться висновок у повідомленні.

Гігієна рота для старших людей

«Гігієна рота може бути питанням життя або смерті для старших людей»,— говорить «Асахі івнінґ ньюс». Японські вчені дійшли до висновку, що «старі люди можуть зменшити ризик захворіти на пневмонію, просто чистячи зуби». В одному дослідженні взяли участь 46 чоловік старшого віку, з них 21 чоловіку доглядальниці кожного дня після обіду добре чистили зуби. Їм також два-три рази на тиждень робили гігієнічний огляд зубів. Через три місяці було встановлено, що ці 21 чоловік на 10 днів менше лежали з високою температурою, ніж ті 25, які не додержувалися заведеного порядку. Покращення здоров’я приписують відсутності оральних бактерій. Попереднє дослідження виявляє, що «слина або часточки їжі, які можна випадково вдихнути в легені, часто викликають пневмонію»,— говориться в газеті.

Безсмертя на продаж?

«За 35 доларів ви можете здобути безсмертя»,— заявляє юджінська газета «Реджістер-ґард» (штат Орегон, США). Мікробіолог Джеймс Бікнелл пропонує зберегти вашу ДНК, так що, за словами газети, «в якомусь майбутньому столітті вірний нащадок зможе використати біологічну інформацію ДНК, щоб зробити вашу копію». Доктор Бікнелл продає набір для збереження ДНК, який складається з двох шматочків марлі й маленької посудини з рідиною. «Ви маєте потерти марлею внутрішню поверхню щік,— говорить він,— покласти марлю в речовину і відіслати її знову до мене». Тоді він виділяє ДНК з клітин, які залишились на марлі, і переносить її на фільтрувальний папір. Після цього той папір зберігається у тюбику в маленькій алюмінієвій коробочці, на якій, за вашим бажанням, може бути вигравіруване ваше ім’я. «Реджістер-ґард» говорить: «Він звернув увагу на те, що люди зберігають попіл від померлих, пасма волосся й обстрижені нігті. Коробочка з ДНК є річчю, яку можна передати внукам».

Генна терапія під вогнем

Шість років тому, коли генну терапію почали застосовувати для лікування людей, від неї очікували дуже багато. Вчені сподівалися, що з часом зможуть лікувати вроджені генетичні захворювання, вводячи своїм пацієнтам коригуючі гени. Вони також хотіли впорскувати генетичний матеріал, який би викликав самознищення згубних клітин, таких, як ракові. Проте після багатьох сповнених ентузіазму досліджень, генну терапію починають критикувати. Газета «Інтернешнл геральд трібюн» пише: «З усього того шаленства ще не було опубліковано жодного повідомлення про пацієнта, якому б допомогла генна терапія». Передові вчені побоюються, що дослідження проводилися надто поспішно, що зумовлено швидше комерційними та особистими інтересами, ніж турботою про хворих. Одна з проблем полягає в тому, що імунна система організму може не впізнати й знищити клітини, які піддали генній терапії, бо вважатиме їх чужорідними.