Молоді люди запитують...

Чому я не можу вчитися?

«Мені було соромно вертатися додому й дивитися у вічі батькам,— пригадує Ліна.— Я знову провалилася на контрольному опиті з декількох тем»a. У свої 15 років Ліна є розумною й гарною дівчиною. Але контрольні просто навівають на неї жах, як і на багатьох інших підлітків.

ПОГАНА успішність у школі часто є наслідком поганого ставлення до навчання або до вчителя. Проте у випадку з Ліною це не так. Їй просто надзвичайно важко розуміти абстрактні поняття. Тому, звичайно, їй не дається математика. А труднощі з читанням заважають дівчинці вчити інші предмети.

Марія, з іншого боку, не може грамотно писати. Вона завжди ховає нотатки, які робить на християнських зібраннях, бо соромиться своїх помилок. Одначе не можна сказати, що Ліна або Марія є розумово обмежені. Ліна так добре знаходить спільну мову з людьми, що в школі її призначили посередником, тобто тим, хто розв’язує проблеми, які виникають між її шкільними товаришами. А Марія у своєму класі входить у трійку найкращих учнів.

Проблема полягає в тому, що Ліна й Марія мають розлади здібності до навчання. Фахівці гадають, що від 3 до 10 відсотків дітей можуть стикатися з подібними труднощами. Таня, якій зараз трохи більше 20 років, страждає від розладів зосередження уваги та регуляції поведінкиb. Вона говорить: «Мені важко на християнських зібраннях, під час особистого вивчення і молитви, тому що я не можу зосередитись або навіть сидіти спокійно. Це впливає й на моє служіння, бо я перестрибую з однієї теми на іншу так швидко, що за мною просто ніхто не встигає».

Розлади зосередження уваги (РЗУ) не завжди супроводжуються гіперактивністю. Людей з цими розладами часто зображують як мрійників. Про таких людей невролог д-р Брюс Розмен сказав: «Вони можуть просидіти над книжкою навіть 45 хвилин, так нічого й не зрозумівши». З якихось причин їм важко зосередитися.

Дослідники-медики думають, що останнім часом вони почали розуміти, що саме викликає ці проблеми. Проте багато чого ще невідомо. Крім того, не завжди зрозумілі зв’язки між різними розладами, які перешкоджають навчанню. Але хоч би як точно називався певний розлад, чи то гіперактивність чи труднощі з читанням, запам’ятовуванням або зосередженням уваги, він може перешкоджати навчанню та приносити багато страждань. Що ж робити, коли тобі важко вчитися?

Як упоратися з труднощами?

Розгляньмо приклад Ліни, про яку згадувалось вище. Сповнена рішучості подолати свої проблеми з навчанням, вона наполегливо намагалася читати різні книжки. Поворотним пунктом стала книжка віршів, яка її справді захопила. Дівчинка дістала подібну книжку, яку їй також було приємно читати. Пізніше вона зацікавилася серією книжок з оповіданнями, й поступово читання перестало бути такою великою проблемою. З цього прикладу можна побачити, що наполегливість винагороджується. Ти також можеш подолати проблеми з навчанням або, принаймні, досягти великого успіху в цьому напрямку, якщо не здашся. (Порівняй Галатів 6:9).

А як давати собі раду з поганою короткочасною пам’яттю? Ключ до розв’язання проблеми можна знайти у приказці: «Повторення — мати навчання». Саша пересвідчився, що повторювати вголос те, що він почув та прочитав, допомагає йому запам’ятовувати. Спробуй так робити. Це може допомогти також і тобі. Варто зазначити, що в біблійні часи люди вимовляли слова вголос, навіть читаючи для себе. Єгова наказав біблійному письменнику Ісусу Навину: «Будеш читати її [книгу Закону] впівголоса вдень та вночі» (Ісуса Навина 1:8, НС; Псалом 1:2, НС). Чому читати вголос так важливо? Тому що в такому читанні задіяні два види чуттів — зір та слух, і прочитане залишає глибший слід у розумі читача.

Для Ліни математика також була важким уроком. Проте вона намагалась запам’ятати математичні правила, багато разів повторюючи їх. Деколи на одне правило їй треба було півгодини. Кінець-кінцем її зусилля винагородилися. Тож повторюй, повторюй, повторюй! Коли ти слухаєш урок у класі або читаєш, то добре тримати під рукою папір і олівець, щоб занотовувати думки.

Важливо приділяти навчанню багато уваги. Зроби собі звичкою залишатися після уроків і розмовляти з вчителями. Познайомся з ними. Скажи їм, що тобі важко вчитися, але ти сповнений рішучості перемогти труднощі. Більшість вчителів з радістю захочуть допомогти. Тож заручися їхньою підтримкою. Ліна зробила так і отримала необхідну допомогу від співчутливого вчителя.

Навчись зосереджуватися

Добре також ставити собі якусь мету й винагороджувати себе за досягнуте. Певна мета, скажімо закінчити частину домашнього завдання перш, ніж увімкнути телевізор або улюблену музику, може спонукати тебе зосередитися на завданні. Проте мета, яку ти ставиш, повинна бути поміркованою. (Порівняй Филип’ян 4:5, НС).

Декому можуть прислужитися конструктивні зміни в оточенні. Саша влаштував справи так, щоб він міг сидіти на першій парті недалеко від вчителя, і це допомагає йому зосереджуватися. Ліні краще робити домашні завдання разом із подругою, яка є старанною ученицею. Тобі може допомогти вже навіть те, що ти створиш у своїй кімнаті затишок та комфорт.

Зменшити непогамовність

Якщо ти схильний до гіперактивності, навчання може бути тяжким випробовуванням. Проте деякі експерти говорять, що зайву енергію можна спрямувати на фізичні вправи. «Існує незліченна кількість доказів,— говориться в «Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт»,— що біологічні зміни, які настають у мозку після аеробіки, покращують здатність будь-якої людини засвоювати нову інформацію та пам’ятати стару». Тому помірковані заняття спортом — плавання, біг, гра з м’ячем, велоспорт, ковзанярство й таке інше — можуть стати у пригоді як для тіла, так і для розуму (1 Тимофія 4:8).

Звичайно при розладах здібності до навчання приписують медикаменти. Говорять, що близько 70 відсотків молодих людей з розладами зосередження уваги та регуляції поведінки, яким давали стимулюючі препарати, відчули полегшення. Лікуватися тобі медикаментами чи ні — це твоя особиста справа та справа твоїх батьків, і, крім того, приймаючи рішення, треба взяти до уваги ступінь розладу, можливі побічні дії ліків та інші фактори.

Обстоюй почуття власної гідності

Хоча труднощі з навчанням не вважаються емоційною проблемою, вони можуть призвести до змін у емоційному стані. Постійний осуд та критика з боку батьків та вчителів, погані або посередні оцінки в школі та брак близьких друзів можуть легко викликати комплекс неповноцінності. Деякі молоді люди приховують ці почуття за маскою роздратованості та озлобленості.

Але тобі не треба втрачати повагу до себе через проблеми з навчаннямc. «Я прагну,— говорить один спеціаліст, який працює з тими, кому важко вчитися,— змінити їхнє ставлення до життя від «Я дурний і не можу нічого зробити добре»... до «Я перемагаю проблему і можу зробити набагато більше, ніж будь-коли мріяв».

Хоча змінити склад думок інших важко, ти можеш вплинути на власне ставлення до себе. Ліна зробила саме так. Вона говорить: «Коли я оцінювала себе за тим, що казали про мене діти в класі та за своїми прізвиськами, мені хотілося втекти зі школи. Але зараз я намагаюсь не звертати уваги на те, що вони говорять, та виконувати завдання старанно. Це важко, і мені доводиться постійно нагадувати собі про це, але так дійсно краще».

Ліні довелося справлятися ще з одною трудністю. Її старший брат був круглим відмінником. «Це руйнувало моє почуття власної гідності,— говорить Ліна,— доки я не навчилась не порівнювати себе з ним». Отже, не порівнюй себе зі своїми братами або сестрами. (Порівняй Галатів 6:4).

Розмова з надійним другом може допомогти тобі мати правильний погляд на речі. Справжній друг віддано залишатиметься поруч з тобою, коли ти намагатимешся покращитися (Приповістей 17:17). З іншого боку, поганий друг буде або знеохочувати тебе або прищеплюватиме тобі помилково високу думку про себе. Тож уважно вибирай собі друзів.

Якщо тобі важко вчитися, ти, ймовірно, отримуватимеш більше зауважень, ніж інші учні. Але не розвивай через це негативного погляду на себе. Дивися на покарання так, як на це дивиться Бог, тобто як на щось дуже цінне. Пам’ятай, напучування твоїх батьків є доказом того, що вони люблять тебе та бажають тобі щастя (Приповістей 1:8, 9; 3:11, 12; Євреїв 12:5—9).

Труднощі з навчанням ні за яких обставин не повинні знеохочувати тебе. Ти можеш побороти їх і жити плідним життям. Але ти маєш ще кращу надію. Бог пообіцяв створити новий світ праведності, багатий на знання, де буде виправлено всі розлади розуму та тіла (Ісаї 11:9; Об’явлення 21:1—4). Отже, сповнись рішучості дізнатися якомога більше про Бога Єгову та його наміри й живи згідно з цим знанням (Івана 17:3).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Приділяй навчанню багато уваги.