Чи вам загрожує хвороба Лайма?

ТИМЧАСОМ як газетні статті переповнені повідомленнями про СНІД, хвороба Лайма, або міґраційна хронічна еритема, ледве згадується у примітках під текстом. А втім, хвороба Лайма швидко поширюється. По суті, декілька років тому журнал «Нью-Йорк таймс» назвав її «інфекційною хворобою, що найшвидше розповсюджується в [Сполучених Штатах Америки] після СНІДу». Повідомлення з інших країн показують, що ця хвороба теж поширюється в Азії, Європі та Південній Америці.

Що таке хвороба Лайма? Як вона поширюється? Чи вона загрожує вам?

Кліщі, олені й ви

Двадцять років тому поблизу містечка Лайм (штат Коннектікут), що на північному сході Сполучених Штатів Америки, незбагненно зросла кількість захворювань на артрит. Серед хворих здебільшого були діти. Артрит у них починався з висипки, головного болю та болю у суглобах. Одна місцева мешканка відзначила, що через якийсь час її «чоловік і двоє дітей уже потребували милиці». Незабаром у більше ніж 50 чоловік на тому терені з’явилися подібні симптоми, а протягом наступних років такі страждальці налічувалися вже тисячами.

Дослідники помітили, що ця хвороба різниться від інших, і назвали її хворобою Лайма. Що є її збудником? Borrelia burgdorferi — спіралеподібна бактерія, що паразитує у кліщах. Як вона поширюється? Під час прогулянки в лісі до людини може причепитися заражений кліщ. Цей кліщ проколює шкіру невдахи й впорскує йому хороботворні бактерії. Позаяк ці заражені кліщі часто їздять автостопом, харчуються й паруються на оленях, і оскільки дедалі більше людей оселяються в сільських місцевостях, де багато оленів, не дивно, що кількість захворювань на хворобу Лайма зростає.

Симптоми й проблеми

Першим симптомом хвороби Лайма, як правило, є висипка на шкірі (відома як міґруюча еритема), що починається з маленької червоної цятки. Через декілька днів чи тижнів цятка перетворюється на висип круглої, трикутної чи овальної форми розмірами з телефонний жетон або ж поширюється по всій спині людини. Часто разом з висипкою у людини з’являються гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота всього тіла й млявість. Якщо запустити хворобу, то більше половини хворих зазнають приступів болю й набряку суглобів, що може тривати місяцями. Майже у 20 відсотків пацієнтів, котрі не лікуються, розвивається хронічний артрит. Інколи хвороба може вражати нервову систему й викликати серцеві проблеми. (Дивіться супровідну інформацію в рамці).

Багато фахівців кажуть, що діагноз при хворобі Лайма поставити важко, бо її початкові, подібні до грипу, симптоми мало чим відрізняються від симптомів при інших інфекціях. Окрім того, кожен четвертий хворий не має висипки, а лише плямку, характерну для хвороби Лайма, і багато пацієнтів не пригадують, щоб їх кусав кліщ, бо такий укус переважно безболісний.

Діагностику хвороби Лайма затруднює й те, що доступний на даний час аналіз антитіл крові ненадійний. Антитіла в крові пацієнта свідчать, що імунна система виявила інвазію, але деякі тести не в стані виявити, чи ця інвазія здійснена бактеріями хвороби Лайма. Отже, у пацієнта може бути позитивна реакція на тест на хворобу Лайма, хоча насправді його симптоми спровоковані іншою бактерійною інфекцією. Тому Національний інститут здоров’я в Сполучених Штатах Америки радить практикуючим лікарям ставити діагнози, вияснивши, чи кусав пацієнта кліщ, а також на підставі симптомів хворого, вилучаючи можливість інших хвороб, при яких є такі ж симптоми.

Лікування й профілактика

Якщо вчасно встановити діагноз хвороби, більшість пацієнтів можна успішно вилікувати антибіотиками. Чим раніше почати лікування, тим швидше й цілковитіше видужає людина. Після курсу лікування пацієнт ще декілька місяців може відчувати млявість і біль, але згодом ці симптоми зникнуть, так що хворому не потрібно більше вживати антибіотиків. Проте вищезгаданий інститут каже, що, «перехворівши хворобою Лайма, людина не обов’язково набуває імунітет проти неї».

Чи така сумна перспектива колись зміниться? У бюлетені медичної школи при Єльському університеті Сполучених Штатів Америки повідомлялось, що вчені виготовили експериментальну вакцину, котра запобігає хворобі Лайма. Ця вакцина дає подвійний ефект: стимулює людську імунну систему до виробляння антитіл проти ворожих бактерій, які викликають хворобу Лайма, і водночас знищує бактерії, що живуть у кліщі, котрий вкусив вакциновану жертву.

Д-р Стівен І. Малавіста, один з дослідників, які відкрили хворобу Лайма 1975 року, каже: «Випробовування цієї вакцини є важливим щаблем у справі захисту людей від потенційно небезпечних наслідків хвороби Лайма». Як зазначає газета «Нью-Йорк таймс», вчені сподіваються, що там, де страх перед хворобою утримував людей у хатах, «вакцина допоможе повернути дику місцевість людям».

А тим часом ви можете самостійно запобігати цій небезпеці. Національний інститут здоров’я рекомендує наступне. Якщо ви мандруєте в місцевості, котра кишить кліщами, тримайтесь середини стежок. Вдягайте довгі штани, сорочку з довгими рукавами й капелюх. Заправте штани в шкарпетки й носіть взуття без жодних отворів для ступні. Кліщів легше виявити на світлому одязі. Репеленти на шкірі та одязі діють ефективно, але у них може бути серйозна побічна дія, особливо для дітей. «Вагітні жінки повинні особливо вважати на кліщів і хворобу Лайма,— застерігає Інститут,— бо інфекція може перейти на ненароджену дитину», що збільшує ймовірність самовільного аборту чи мертвонародженого немовляти.

Повернувшись додому, перевірте себе й дітей, чи, бува, не причепився кліщ, особливо ретельно обстежте частини тіла з волосяним покривом. Робіть це уважно, бо недорозвинені кліщі завбільшки з крапку в кінці цього речення й ви можете сприйняти їх за пилинки. Якщо у вас є хатні тварини, перевірте їх ще на вулиці, вони теж можуть підхопити хворобу Лайма.

Як вам усунути кліща? Не робіть цього пальцями, а тупими щипчиками. Обережно, але рішуче тягніть кліща, захопивши його щипчиками біля голови, поти, поки він не відчепиться від шкіри, але не розчавлюйте його. Відтак старанно протріть місце тампоном з антисептичним засобом. Якщо ви усунете кліща не пізніше як через добу, каже американський інфекціоніст д-р Ґері Вормсер, то зможете урятуватися від хвороби Лайма.

Безумовно, навіть у теренах, що кишать кліщами, шанс стати калікою через хворобу Лайма незначний. А втім, якщо вдаватись до таких простих запобіжних засобів, цей малий шанс стане навіть ще меншим. Чи це вартує таких зусиль? Запитайте будь-кого, що переніс на собі хворобу Лайма.

[Рамка на сторінці 14]

Ознаки хвороби Лайма

Рання стадія

○ Висипка.

○ Біль у м’язах та суглобах.

○ Головний біль.

○ Затверділість м’язів шиї.

○ Значна млявість.

○ Гарячка.

○ Мімічний параліч.

○ Менінгіт.

○ Короткі епізоди болю в суглобах та їхнього опуху.

Менш поширені

○ Запалення ока.

○ Запаморочення.

○ Коротке дихання.

Пізня стадія

○ Артрит, інтермітуючий або хронічний.

Менш поширені

○ Провали пам’яті.

○ Труднощі із зосередженням уваги.

○ Зміна настрою чи режиму сну.

Під час інфекції можуть з’являтися один або й більше цих симптомів у різний час. («Хвороба Лайма: факти, труднощі», англ., опублікована Національним інститутом здоров’я).

[Ілюстрація на сторінці 15]

Прогулянка в лісі може бути небезпечною для вашого здоров’я.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Кліщ (збільшений у багато разів).

[Відомості про джерело]

Yale School of Medicine

[Ілюстрація на сторінці 16]

Кліщ (натуральна величина).