Конгреси в Румунії проведені, незважаючи на опір
МІЖНАРОДНИЙ конгрес Свідків Єгови «Посланці Божого миру» було заплановано провести з 19 по 21 липня 1996 року в Бухаресті (Румунія). Біля 40 000 делегатів, у тому числі тисячі з інших країн, збиралися приїхати до цієї гарної європейської столиці, в якій живе два мільйони мешканців. Для цієї події був орендований Національний стадіон на 60 000 місць. Але 24 червня погано поінформовані румунські службові особи скасували дозвіл проводити конгрес.
Свідки Єгови наполегливо намагалися отримати наказ, щоб заборону на проведення їхнього конгресу було відмінено, проте надаремно. Отже, довелося змінити плани, і декілька тисяч іноземних делегатів, які були запрошені з кількох європейських країн, Північної Америки та Японії, змогли 12—14 липня побувати на конгресі у Будапешті (Угорщина). Такі зміни планів в останню хвилину спричинилися до значних витрат, незручностей та розчарувань.
Але як бути місцевим румунським делегатам? Свідки зв’язалися з посадовими особами міст Клужа-Напоки та Брашова, і врешті з’явилась можливість провести у цих містах конгреси 19—21 липня. Проте багато румунів не могли дістатися ані до Клужа-Напоки, ані до Брашова, тому 13—15 вересня були проведені ще два конгреси — один у Бая-Маре, а другий у Бухаресті.
Чому ж був скасований перший конгрес в Бухаресті? І що спонукало певних посадових осіб пізніше змінити своє ставлення, так що в Румунії і навіть у Бухаресті все ж таки відбулися конгреси?
Хто стояв за опозицією?
Під час міжнародного конгресу в Будапешті угорська газета «Зенеш весернеп» писала про Свідків Єгови: «Вони спочатку планували провести свої щорічні міжнародні збори у Бухаресті, але через опір православних християн румунські посадові особи не дали Свідкам Єгови на це дозволу». Те, що за опозицією стояла церква, набуло широкого розголосу. Наприклад, в олбанській газеті «Таймс юніон» (штат Нью-Йорк, США) повідомлялося: «Православний патріарх Теоктіст попередив православних віруючих, щоб вони остерігалися, як він сказав, «єретичних вірувань» Свідків Єгови».
Чи повідомлення про те, що са́ме духовенство чинило опір проведенню конгресу, були правдивими? Що ж, у червні мешканці Бухареста побачили розклеєні по цілому місті плакати, які обмовляли Свідків Єгови. Плакати були скрізь: на церковних будівлях, на стінах будинків та на станціях метро. Один з них, що починався звертанням «УСІМ РУМУНАМ!», запитував: «Чи Румунії зараз потрібен міжнародний конгрес Єговістів... 19—21 липня? Християни! Перешкодьмо цьому конгресу!»
Інший плакат, із гаслом «Увага, НЕБЕЗПЕКА ЄГОВІСТІВ!», запевняв: «Свідки Єгови борються проти християнства... Вони хочуть поділити наш народ і посіяти релігійні чвари... ВСІ РУМУНИ! Боріться проти проведення цього конгресу!»
«ЗАКЛИК ДО ДІЇ» — такими були вступні слова ще одного плаката. «Румунське православне братство... закликає всіх православних віруючих провести мітинг протесту, який відбудеться у неділю, 30 червня». Плакат завершувався словами: «Ми звернемося до органів влади, щоб вони відмінили цей сатанинський конгрес. ПРИХОДЬТЕ, ЩОБ ОБОРОНИТИ ВІРУ СВОЇХ ПРЕДКІВ. Нехай Бог допоможе нам!»
Духівництво навіть видало і розповсюдило брошуру, в якій заявлялося, що Свідки Єгови є «політичною організацією комуністичного напрямку». Проте це також нахабна брехня, і, напевно, більшість румунів добре це розуміють. Вони знають, що комуністи в минулому переслідували, а часто й ув’язнювали Свідків Єгови.
Як це вплинуло на ставлення людей
Невдовзі як у Румунії, так і за кордоном почали лунати голоси, котрі суперечили нападкам церковників, і урядові особи могли побачити, що це справедливо — надати Свідкам права, якими користуються інші. Бухарестська газета «Флагрант» передбачила: «Потік нападок, ворожості та обурення, спрямований проти цього першого міжнародного конгресу, матиме парадоксальний ефект. Ця акція не відверне людей від Свідків, а викличе зацікавлення, розпитування, толерантне ставлення і симпатію».
Яким же правдивим виявилося це передбачення! Багато членів православної церкви писали або дзвонили до бюро філіалу Свідків Єгови в Бухаресті та висловлювали обурення вчинками свого духівництва. Обізнані люди знають, що Свідки Єгови зовсім не є такими, якими їх змалювала Румунська православна церква.
Маріуш Мілла у своїй статті в румунській газеті «Тімішоара» (за 6 липня 1996 року) завважив: «Я впевнений, що 99 відсотків тих, хто так нестямно звинувачував Єговістів, не виявили достатньо допитливості, щоб поговорити з ними або відвідати одне з їхніх зібрань,— і додав:— Було б набагато краще, якби ми, православні віруючі, більше хвилювалися про колоду у власному оці і залишили заскалку в оці нашого ближнього на справедливіший розсуд Бога» (Матвія 7:3—5).
Далі пан Мілла процитував слова з промови, що її виголосив відомий правник першого сторіччя Гамаліїл перед релігійними керівниками, які переслідували послідовників Христа: «Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде,— розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями!» (Дії 5:38, 39). Підсумовуючи це все, Мілла написав: «Наше ставлення є антидемократичним, небіблійним та антисоціальним».
Незабаром з інших частин Європи та зі Сполучених Штатів Америки почали надходити критичні зауваження у зв’язку із забороною проведення конгресу. Гельсінська спілка в Румунії опублікувала у пресі повідомлення, яке засуджувало «позицію відвертого протистояння Свідкам Єгови, яку зайняв представник Румунської православної церкви патріарх Теоктіст».
Трапилося так, що якраз у той час у Румунії перебувала з візитом дружина президента США Гілларі Клінтон. Посол США в Румунії Альфред Моузіс пояснив, чому вона не зайшла, як планувала, до церкви Кретцулеску, збудованої у XYIII сторіччі: «Свобода релігії є принципом, затвердженим як Конституцією Сполучених Штатів Америки, так і Конституцією Румунії. Наявність на церковних будівлях плакатів, котрі виявляють брак релігійної терпимості, суперечить духу демократичного плюралізму та меті приїзду пані Клінтон до Румунії».
Доказ Божої підтримки
Свідки Єгови раніше вже проводили конгреси у місті Клужі-Напоці, і місцеві влади знову щиро прийняли їх, коли було відмовлено у дозволі використати Національний стадіон у Бухаресті. Але договір про оренду стадіону в Клужі-Напоці був підписаний лише за тиждень до того, як мав відбутися конгрес. «Як це можливо — організувати такий великий конгрес за такий короткий час?»— допитувався репортер.
«Ми є об’єднаною організацією,— відповіли йому.— Ми призвичаєні до проведення конгресів. Але найголовніше, нас підтримує наш Бог Єгова».
Дійсно, лише завдяки допомозі і підтримці Єгови стало можливим зробити так багато за такий короткий проміжок часу. Уявіть собі, більше ніж 20 000 чоловік зібралися разом на три дні, хоч їх попередили тільки незадовго до цього! Найвища кількість присутніх була 22 004 чоловіки, а охрестилося 799 осіб. Після конгресу в газеті «Адеварул де Клуж» писалося: «Коли дивишся на цих людей, складається враження, що вони завжди усміхаються і роблять все від щирого серця. Їхня солідарність дуже вражає... Їхня поведінка та надзвичайна охайність виявляли взірцеву дисципліну».
Особливе враження справило те, що сталося у Брашові, бо дозвіл на проведення конгресу був даний тільки за декілька днів до його початку! Проте було знайдено 7500 місць для розташування делегатів у приватних помешканнях. Коли один Свідок порозмовляв із своїми сусідами, вони надали притулок 30 делегатам. А один збір Свідків у Брашові розмістив у себе 500 делегатів. Деякі делегати розташувалися у наметах поблизу місця проведення конгресу, а коли пішов дощ, гостинні мешканці сусідніх багатоповерхових домів запросили їх до власних квартир. (Порівняйте Дії 28:2).
У сусідній Болгарії, яка на півночі межує з Румунією і є здебільшого православною країною, діяльність Свідків Єгови обмежена. Коли автобуси з болгарськими Свідками, що їхали в керунку до Бухареста, прибули до кордону, здавалося, що митні службовці вже знали про зміну місць проведення конгресів. У Брашові 1056 болгарів змогли прослухати повну програму своєю мовою. Усього на конгресі в Брашові було 12 862 присутніх та 832 чоловіки охрестилося. Серед тих, хто прийняв хрещення, було 66 болгарів.
У вересні з’явилася можливість організувати менші конгреси у Бая-Маре та Бухаресті для тих, хто не зміг приїхати до Клужа-Напоки чи Брашова. На цих двох додаткових конгресах було всього 5340 присутніх та 48 чоловік охрестилося. Отже, на конгресах «Посланці Божого миру», які проводилися в Румунії минулого літа, побувало всього 40 206 чоловік та 1679 охрестилося. Безперечно, Єгова благословляє тих людей у Румунії, які стараються служити йому!
Один представник Свідків Єгови в Бухаресті сказав: «За три тижні наша діяльність набула розголосу, який можна було б набути хіба що за роки свідчення по цілій країні. Те, що на думку Румунської православної церкви мало б перешкодити нам, насправді посприяло поширенню доброї новини».
[Ілюстрація на сторінці 24]
Бухарест — гарне сучасне місто.
[Ілюстрації на сторінці 25]
Плакати, які обмовляли Свідків Єгови.
[Ілюстрація на сторінці 26]
Кандидати до хрещення у Бухаресті.
[Ілюстрація на сторінці 26]
У Брашові, де дозвіл проводити конгрес було отримано тільки за декілька днів до його початку.
[Ілюстрація на сторінці 26]
Найвища кількість присутніх (22 004 чоловіки) на конгресі в місті Клужі-Напоці.