«Лише розплющ очі й поглянь»

ЩО БАЧАТЬ ваші діти? Війну? Злочини? Забруднення? Бідність? Хвороби? Безумовно, все це є реальністю й існує повсюди. Але чи ви вчите їх дивитися далі — на чудове майбутнє, яке обіцяє Біблія? Батьки дев’ятирічного Джоула Пірсона так робили. З яким результатом?

Прочитайте, що написав Джоул на тему «Лише розплющ очі й поглянь». Ця тема письмового завдання була дана учням в одному районному управлінні шкіл штату Віргінія (США). Зауважте, як твір Джоула, надрукований у газеті «Сентрал вірджініен» за 22 серпня 1996 року, виявляє, що його надія ґрунтується на тому, чого він навчився з Божого Слова. Він написав:

«Лише розплющ очі й поглянь на всю красу, яка повинна бути.

Чи не було б чудово прокинутися одного ранку і почути, що вже немає більше забруднення? Люди живуть у світі миру і щастя, там немає вбивства та злочину, про які передають сьогодні в новинах.

Сусіди працюють разом, щоб допомогти своєму другові побудувати дім. Неподалік ми бачимо інших людей, які насаджують сад. До того ж у них є добрі спонуки. Кожен прийшов, щоб допомогти іншому. Там не буде бідних людей, і всі матимуть достаток їжі. Єдність і спокій запанують по цілому світі. Ніхто ніколи не буде вже голодним чи хворим. Усі зможуть милуватися прекрасним оточенням; а там, дивіться, дитина їде на тигрі! І не лише тигри, але й усі тварини живуть у мирі з людьми.

Я хотів би жити в такому місці. Чи бажали б ви жити там разом зі мною?»

Чи Бог дійсно обіцяє такі благословення, які описав тут малий Джоул? Так, він обіцяє! Будь ласка, розгорніть вашу Біблію і прочитайте про такі обіцянки, наприклад, Псалом 46:9, 10; 67:7; 72:16; Ісаї 2:3, 4; 11:6—9; 33:24; 65:17—25; Матвія 6:9, 10; 2 Петра 3:13; Об’явлення 21:3, 4.