Чи діти в безпеці з вашим собакою?

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

ДВОРІЧНИЙ Сідні занадто близько підійшов до прив’язаного злого ротвейлера. Пес напав на нього, обдер йому шкіру на голові й майже відірвав ліве вухо. Тепер Сідні треба робити кілька операцій по пересадці шкіри.

Чим більше людей заводить собак для охорони, тим більше надходить повідомлень про напади собак на дітей. Найчастіше дітей кусають такі собаки, як ротвейлери, добермани-пінчери, буль-мастифи, німецькі вівчарки та буль-тер’єри. Опитування, проведене в Південно-Африканській Республіці, виявило, що більшість дітей були покусані знайомими собаками. Майже половина жертв постраждала від сусідських собак, а чверть дітей були покусані власними собаками. Бездомні собаки винні лише у 10 відсотках нападів. Часто потерпілі несвідомо якимось чином провокували пса на напад. Очевидно, багатьом нападам від собак можна було б запобігти, якби господарі собак та батьки дотримувалися елементарних заходів безпеки.

Навчайте дитину

Багато дресирувальників собак звертають увагу на те, що не можна лишати дитину й собаку сам на сам без нагляду дорослих. Малі діти не знають, як поводитися з тваринами. Їх потрібно навчити цього. Тому багато людей взяли собі за правило — діти й собаки повинні бути окремо, коли ніхто з дорослих не може наглядати за ними. У своїй книжці «Як навчити собаку правильно поводитися з дітьми» (англ.) дресирувальник Браєн Кілкоммонс написав: «З історій, які ми чуємо, видно, що більшість проблем виникає тоді, коли дорослі не дивляться за дітьми».

Часто від дітей треба захищати самих тварин! Якось Кілкоммонса покликали в одну родину допомогти, коли пес вхопив зубами дитину. Спантеличений батько розповів, що його син, якому було два з половиною роки, підбіг до сплячого собаки й сильно вдарив його ногою. Собака, якому очевидно було боляче, вхопив дитину зубами. У такій ситуації собака виявив гідну схвалення стриманість, оскільки не вкусив дитини. Дресирувальник порадив батькам: «Не дозволяйте своїй дитині поводитися з псом так, як ви не дозволили б поводитися з іншою дитиною».

Навчіть дитину ласкаво поводитися з тваринами. Навчіть її ніколи не дражнити собаки. Батьки повинні бути завжди насторожі, щоб відвернути будь-яку можливу небезпеку, коли діти граються з собаками. Якщо ви помітили, що пес намагається втекти або сховатися від дитини, не дозволяйте дитині переслідувати собаку. Якщо дитина біжить за собакою й заганяє його в кут, то єдине, що може зробити собака для самозахисту, це гавкати, гарчати або навіть кусатися. Батьки повинні постійно навчати і пса, і дитину, аби ті розуміли, що від них вимагається.

Не ставтеся до собаки як до вигнанця. Коли в одруженої пари, яка має собаку, народжується перша дитина, то часто вони починають ігнорувати собаку й виганяти його на задвірки. Хоча необхідно вдатися до застережних заходів, однак дресирувальник Річард Стабс радить: «До собаки не можна ставитися як до вигнанця. Наскільки можливо, дотримуйтеся заведеного порядку в ставленні до пса й приділяйте йому належну увагу».

Зважайте на те, як ваша дитина ставиться до незнайомих собак. Що робить ваша дитина, коли бачить на вулиці незнайомця з псом? Чи швиденько біжить погладити собаку? Навчіть її ніколи не робити цього. Спочатку дитина повинна запитати дозволу в господаря. Потім, якщо господар погодився, вона повинна підходити до собаки повільно, щоб не налякати його. Дитина повинна представити себе собаці, їй треба встати на невеликій відстані й спокійно порозмовляти з псом. Привітний собака підійде до дитини. Краще не підходити до собак, які гуляють на вулиці без господаря. (Дивіться інформацію в рамці «Собача мова рухів» на сторінці 22).

Навчайте собаку

Завжди хваліть свого собаку й ставтеся до нього позитивно. Покарання і різкі слова не прискорюють навчання, а мають протилежну дію. Бажано навчити собаку підходити, коли його кличуть, і слухатися таких основних наказів, як, наприклад «Сидіти!». Собака вчиться коритися своєму господареві, і тоді хазяїн може краще керувати собакою у складних ситуаціях. Найкраще звертатися до собаки простими словами й фразами. Постійно вживайте ті ж самі слова. Коли пес виконає необхідну дію, одразу нагородіть його, похваливши, погладивши або давши якісь ласощі. Щоб досягти бажаної підсилювальної дії, нагороду треба давати відразу після виконання наказу. Наступним важливим елементом є повторення, аж поки поведінка міцно закріпиться у свідомості собаки.

Якщо ви взяли собаку, чи то цуценя, чи то дорослого пса, йому потрібно допомогти звикнути до дітей. Поведінка дітей відрізняється від поведінки дорослих. Вони галасливіші та імпульсивніші, можуть побігти на пса, а це його лякає. Тому добре, щоб ваш чотириногий друг звик до такої дивної поведінки. Коли дітей немає поблизу, привчіть собаку до раптового шуму. Зробіть з дресирування гру. Дайте команду й побіжіть на собаку. Потім одразу ж нагородіть його. Поступово давайте команди гучніше. В кінці завжди хваліть і гладьте пса. Невдовзі йому сподобається ця гра.

Малі діти люблять обіймати собак, але їх потрібно навчити не робити цього, оскільки деякі собаки бояться такого близького контакту. Якщо діти таки обіймають вашого собаку, то вам треба навчити його приймати це. Легенько обійміть собаку, а тоді дайте ласощів і похваліть. Поступово робіть обійми довшими. Якщо ваш пес гарчить або огризається, то зверніться за допомогою до професійного дресирувальника.

Злий собака

Деякі собаки злі за характером і можуть бути небезпечними для членів сім’ї. Зазвичай пси агресивніші, ніж суки.

Собака з владним характером не любить, коли до нього доторкаються, особливо до таких чутливих ділянок, як морда й шия. Однак в інший час цей собака може підійти до вас, підштовхнути або навіть покласти свої лапи на коліна, «просячи» уваги. Такий пес може охороняти стратегічні території вдома, не дозволяючи заходити на них навіть членам сім’ї. Він часто не дає нікому своїх предметів, наприклад іграшок, і гарчить або припиняє жувати іграшку, якщо хтось підходить до нього, коли він грається нею.

Щоб закріпити своє лідерство, такі собаки свідомо ігнорують відомі команди. Вони можуть відштовхувати дітей або намагатись першими пройти через двері. Також вони можуть наскакувати на людей, виявляючи статеву поведінку. Однак, за словами Браєна Кілкоммонса, це «вияв влади», а «не статевий інстинкт». На думку дресирувальника, це «завжди виявляє, що собака вважає себе головним. Ясно, що від такого пса слід чекати неприємностей». Собака також може виробити звичку брати руку господаря в пащу й вимагати уваги.

Такі ознаки агресивності не повинні ігноруватися. Агресивність не минає сама по собі, вона збільшується з часом, і діти можуть бути в небезпеці вдома. Багато дресирувальників радять каструвати такого собаку, незалежно від статі, і це звичайно зменшує агресивність.

Не рекомендується кидати злому собаці виклик, щоб показати, хто головний. По суті, агресивне протиборство й сувора дисципліна можуть бути небезпечними. Собаці можна показати м’якіше, хто головний.

Кожного разу, коли злий собака підходить до вас, вимагає уваги й ви приділяєте її, у нього закріплюється переконаність, що в домі головний він. Тому, якщо такий пес вимагає уваги, зігноруйте його. Уся родина мусить співпрацювати у такому ставленні. Спочатку собака спантеличиться, він може навіть гавкати й дивитися на вас невинними очима, але не піддавайтеся спокусі. Коли він відійде і, наприклад, ляже у свій кут, тоді можна приділити йому трохи уваги. Таким чином собака навчається, що ви є ватажком і самі вирішуєте, коли приділяти йому увагу.

Потрібно уникати агресивних ігор, наприклад перетягування мотузки, боротьби, оскільки вони можуть сприяти розвитку в собаки владних нахилів. Натомість грайтеся в спокійні ігри.

Краще, щоб собака не спав у спальні. Спальня — це привілейована територія, і якщо там спить собака, то це підіймає його у власних очах вище дітей у домі. Радше розмістіть ліжко пса на кухні або надворі в буді. Найчастіше агресивні собаки кусають своїх господарів у спальнях.

Якщо пес не реагує на ваші зусилля або якщо під час дресирування чи в інший час ви відчуваєте небезпеку, то зверніться за допомогою до компетентного дресирувальника собак. Його вам може порекомендувати ветеринар. З дресирувальником спочатку поговоріть про методи, які він застосовує, аби перед тим, як найняти його, переконатися, що вас задовольнять його здібності. Дресирувальник Річард Стабс остерігає: «Тоді як злий собака може слухатися професійного дресирувальника, це не значить, що він так само слухатиметься і господаря». Господар собаки мусить бути переконаний, що зможе керувати своїм собакою у критичних ситуаціях.

Деякі собаки можуть залишитися злими й після найкращого тренування, тому їх утримування становить небезпеку для родини. Можливо, доклавши усіх зусиль, ви вирішите, що краще позбутися собаки, ніж ризикувати бути покусаним. Добре порадитися з ветеринаром або дресирувальником, що́ робити. Може, вам вдасться знайти новий дім для свого собаки, але ви, звичайно, повинні обов’язково розповісти новому господарю про труднощі з вашим собакою.

Дресирувальник Пітер Невел радить: «З владними собаками треба поводитися, дотримуючись точних вказівок, і тверезо оцінювати небезпеку. Якщо неможливо гарантувати безпеку члена сім’ї, який ризикує найбільше, то собаку краще віддати іншому турботливо підібраному господарю або приспати».

Якщо в домі є собака, це допомагає дітям в емоційному плані. Батьки, котрі здійснюють нагляд з усією відповідальністю, сприятимуть тому, щоб у дітей залишилися лише приємні спогади про своїх чотириногих друзів.

[Рамка на сторінці 22]

Собача мова рухів

Поведінка злого собаки свідчить про його неприязні наміри. Навчивши дитину розуміти собачу мову рухів, ви допоможете їй уникнути небезпечних ситуацій.

● Злий собака намагатиметься видатися більшим. У нього настовбурчується шерсть на загривку. Собака гарчить або гавкає з піднятим догори хвостом. Якщо він швидко й збуджено розмахує напруженим хвостом, то це не означає приязні. Такого собаку краще облишити в спокої.

● Переляканий пес присідає, голова й вуха у нього опущені, а хвіст він опускає або ховає між ногами. Якщо підійти до такого собаки, він може виявити агресивність через страх. Облиште його.

● У спокійного собаки голова не піднята занадто високо й не опущена занадто низько, паща у нього відкрита, а хвіст опущений трохи нижче лінії спини, однак не теліпається внизу. Помахування хвостом — це вияв приязності. Зазвичай з таким собакою можна познайомитися.

(На основі книжки Браєна Кілкоммонса та Сарри Вільсон «Як навчити собаку правильно поводитися з дітьми»).

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 23]

Собаки й безпека

1. Наглядайте за малими дітьми й собаками.

2. Навчіть дитину ніколи не дражнити собаку.

3. Питайтесь дозволу в господаря перед тим, як погладити незнайомого собаку.

4. Дресируйте свого собаку слухатися основних команд.

5. Привчіть собаку до обіймів.

6. Уникайте агресивних ігор.