Інтернет. Чому слід бути обережним?

БЕЗУМОВНО, Інтернет має великий потенціал для використання в освітніх цілях та для повсякденного спілкування. Однак під блиском високої технології Інтернету таяться ті ж проблеми, які вже давно існують з телебаченням, телефоном, газетами та бібліотеками. Отже, виникає доречне запитання: чи можу я та моя сім’я користуватися інформацією на Інтернеті?

Багато розмов ведеться про порнографічний матеріал на Інтернеті. Чи це значить, що Інтернет — помийна яма сексуальних збоченців? Дехто твердить, що це грубе перебільшення. Такі люди кажуть, що потрібно докласти свідомих і цілеспрямованих зусиль, щоб знайти непристойний матеріал.

Це правда, що потрібно докласти свідомих зусиль, щоб знайти шкідливий матеріал, але інші переконують, що на Інтернеті це зробити набагато легше, ніж у будь-якому іншому місці. Кілька разів натиснувши клавіші, користувач може знайти еротичний матеріал, як, наприклад, фотографії відверто сексуального характеру, а також аудіо- та відеокліпи.

Питання про те, який обсяг порнографічного матеріалу міститься на Інтернеті, саме тепер є предметом гарячих дискусій. Дехто вважає, що повідомлення про поширеність цієї проблеми перебільшені. Але якщо б ви дізналися, що у вас на городі є не 100 отруйних змій, а всього декілька, хіба ви менше хвилювалися б про безпеку своєї сім’ї? Тим, хто має доступ до Інтернету, було б мудро виявляти обережність.

Остерігайтесь мисливців за дітьми!

Засоби масової інформації недавно повідомляли, що деякі педофіли підключалися до інтерактивних chat-обговорень груп молодих людей. Видаючи себе за дітей, дорослі виманювали імена й адреси у довірливих дітей та юнаків.

Національний центр дітей, які пропали безвісти або яких експлуатують (NCMEC), документально підтвердив кілька таких випадків. Наприклад, у 1996 році поліція знайшла двох дівчаток з Південної Кароліни (США) віком 13 і 15 років, які пропали на цілий тиждень. Вони поїхали в інший штат з 18-річним хлопцем, з яким познайомилися на Інтернеті. Також було звинувачено 35-літнього чоловіка в тому, що він звабив 14-річного хлопця до незаконних статевих зносин, коли його батьків не було вдома. Обидва випадки почалися діалогом у chat-кімнаті Інтернету. Інший чоловік у 1995 році познайомився на системі з 15-річним хлопцем і зухвало пішов до школи, де той вчився, щоб побачитись з ним. Ще інший дорослий чоловік признався, що мав статеві зносини з 14-літньою дівчиною. Вона користувалася комп’ютером свого батька, щоб спілкуватися з підлітками через інтерактивну дошку оголошень. Вона теж познайомилась із цим дорослим чоловіком на системі. Усіх цих молодих людей зрештою переконали відкрити свої справжні імена.

Потреба в батьківському керівництві

Хоча подібні випадки трапляються відносно рідко, батькам слід уважно дослідити цю справу. Які ресурси дають можливість батькам захистити своїх дітей від злочину й експлуатації?

Вже починають з’являтися різноманітні програми — від систем оцінки, подібно як це робиться з кінофільмами, до текстово-визначальних програм, які фільтрують небажану інформацію, та систем, котрі вимагають від користувача довести, що він достатньо дорослий для користування інформацією. Деякі системи блокують матеріал ще до того, як він надійде до родинного комп’ютера. Однак більшість із цих систем не дуже надійні і їх можна перехитрити різними способами. Слід пам’ятати, що початковим наміром конструкторів Інтернету було створити систему, здатну протистояти перешкодам, отже вести цензуру важко.

В інтерв’ю для журналу «Пробудись!» сержант поліції, який очолює групу розслідування випадків експлуатування дітей у Каліфорнії, дав таку пораду: «Ніщо не може замінити батьківського керівництва. Я сам маю 12-літнього сина. Ми з дружиною дозволили йому користуватися Інтернетом, але ми робимо це всією сім’єю і обмежуємо час, який витрачаємо для цього». Цей батько особливо обережно ставиться до chat-кімнат і рішуче обмежує їх використання. Він додає: «Персональний комп’ютер стоїть не в кімнаті сина, а на видному місці в домі».

Батькам потрібно добре зважити, вирішуючи, чи можна дітям користуватися Інтернетом, і коли так, то якою саме інформацією. Яких практичних і розсудливих запобіжних заходів можна вжити?

Давид Плотніков, штатний працівник газети «Сан-Хосе меркурі ньюс», пропонує кілька корисних порад батькам, які вирішили мати доступ до Інтернету у себе вдома.

• Найкраще вашим дітям буде тоді, коли вони працюватимуть з вами, бачачи цінність вашої думки і керівництва. Без ваших вказівок, попереджує він, «уся інформація на мережі подібна до крана без вентиля». Правила, встановлені вами, є «продовженням здорових повчань, які ви даєте дітям увесь час». Як приклад можна навести ваші правила стосовно розмов з незнайомими людьми.

• Інтернет — публічне місце, і його не слід використовувати як няньку. «Врешті-решт ви ж не залишили б свою 10-річну дитину у великому місті побавитися на кілька годин?»

• Вчіться відрізняти на Інтернеті місця для ігор і балачок від місць, де можна отримати допомогу з вирішенням домашнього завдання.

Брошура «Безпека дітей на інформаційній магістралі», виданий NCMEC, пропонує кілька порад молодим людям:

• Не давай нікому особистої інформації, як, наприклад, адресу, номер свого домашнього телефону чи назву або адресу школи. Не висилай фотографій без дозволу батьків.

• Негайно повідом батькам, коли ти отримав інформацію, яка непокоїть тебе. Ніколи не відповідай на повідомлення, якщо вони поганого або агресивного змісту. Відразу ж розкажи про це батькам, щоб вони могли повідомити комп’ютерній службі.

• Дотримуйся правил, які батьки встановлюють для користування Інтернетом, у тому числі, в яку пору дня це можна робити, скільки часу виділяти, а також які місця можна відвідувати; підтримуй їхні рішення.

Пам’ятайте, що дорослим також потрібно бути обережними. Деякі люди втягуються у небажані зв’язки і мають серйозні проблеми через свою недбалість. Таємничість chat-кімнат, відсутність зорового контакту й повна анонімність спонукали декого послабити свою обережність і вселили їм фальшиве почуття безпечності. Дорослі, візьміть це до уваги!

Зберігайте врівноважений підхід

Деякі матеріали і багато послуг на Інтернеті цінні в освітньому плані і можуть приносити користь. Щораз більше корпорацій зберігають внутрішню документацію на власних внутрішніх мережах. Відео- та аудіоконференції, які починають відбуватися на Інтернеті, можуть сильно змінити існуючий спосіб проведення ділових зустрічей та відряджень. Організації використовують Інтернет для розповсюдження своїх комп’ютерних програмних засобів, зменшуючи таким чином витрати. Багато служб, для яких потрібен штат працівників, наприклад компанії біржових маклерів чи туристичні бюро, мабуть, зазна́ють відчутних змін, оскільки користувачі Інтернету отримують можливість самим виконувати деякі або всі операції такого типу. Так, Інтернет має сильний вплив і він, мабуть, залишатиметься важливим засобом обміну інформацією, ведення ділових справ та спілкування.

Як і більшість знарядь, Інтернет має багато корисних застосувань. Однак існує можливість, що ним будуть зловживати. Дехто може вирішити далі вивчати позитивні сторони Інтернету, тоді як інші — ні. Християни не мають повноваження судити приватні рішення інших (Римлян 14:4).

Використання Інтернету може нагадувати подорож в іншу країну, протягом якої людина бачить і чує багато нового. Під час подорожування потрібно виявляти добрі манери і вживати розумні запобіжні заходи. Це так само стосується подорожування по Інтернеті — інформаційній супермагістралі.

[Вставка на сторінці 12]

«Персональний комп’ютер стоїть не в кімнаті сина, а на видному місці в домі».

[Вставка на сторінці 13]

Інтернет — публічне місце, і його не слід використовувати як няньку.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 11]

Потреба ввічливості та обережності

Ввічливість

Навчіться правил ввічливості та етикету. Більшість операторів Інтернету публікують добре продумані, прийнятні правила поведінки. Інші користувачі цінуватимуть вашу тактовність і добрі манери.

Обережність

Деякі групи обговорюють релігійні справи та питання спірного характеру. Будьте обережні з коментуванням у таких обговореннях — мабуть, ваше ім’я та електронна адреса будуть передані всім членам групи. Це часто доводить до зайвої кореспонденції, яка лише забирає час. Є навіть групи новин, інформацію яких не варто читати, не те що взаємодіяти з ними.

А що сказати про створення груп обговорення чи груп новин для співхристиян? Це може принести більше проблем і шкоди, ніж здається. Наприклад, відомі випадки, коли люди з прихованими мотивами виходять на Інтернет, видаючи себе за інших. Поки що Інтернет не може поставити умови, щоб особи, які виходять на нього, доказали, хто вони. До того ж таку групу можна порівняти до великої довгої товариської зустрічі, яка вимагає від господаря часу і вміння подбати про необхідний і відповідальний нагляд. (Порівняйте Приповістей 27:12).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 13]

Наскільки цінний ваш час?

У цьому XX столітті життя стає щораз складнішим. Винаходи, які приносять користь деяким людям, часто стають злодіями часу для інших. До того ж неморальні й насильницькі телепрограми, порнографічна література, деградована музика і подібні приклади свідчать про зловживання технічними засобами. Вони не тільки забирають у людей цінний час, але й руйнують їх духовно.

Звичайно, у християнина на першому місці стоять духовні справи, як, наприклад, щоденне читання Біблії та вивчення безцінних біблійних істин, котрі обговорюються на сторінках журналів «Вартова башта» і «Пробудись!», а також інших публікацій Товариства Вартової башти. Вічну користь принесе не серфінг Інтернету, а пізнавання єдиного правдивого Бога та його Сина Ісуса Христа і ревне застосування отриманих знань. (Івана 17:3; дивіться також Ефесян 5:15—17, Ог., 1988).