Загадку комашиного польоту розгадано
НАУКОВЦІ давно замислювалися над тим, як комахи зі своїми важкими тільцями та тендітними крилами можуть триматися в повітрі. Здається, що ці крихітні створіння заперечують традиційні принципи аеродинаміки. Тепер же дослідники з Кембриджського університету (Англія) виявили, як комахи здійснюють те, що здається неможливим.
Досліджуючи комашиний політ, науковці причепили бавовняну нитку до метелика з родини бражникових і помістили його в аеродинамічну трубу. Вони наповнили трубу нетоксичним газом і спостерігали за рухом газу, коли метелик змахував крилами. Потім вчені сконструювали в 10 разів більшу механічну модель, що в 100 разів повільніше рухала крилами, й проводили спостереження за явищем, яке тепер стало легкопомітним. Вони виявили, що коли метелик робить крилами помах вниз, то біля основи крила утворюється вихор. Результуючий вектор низького поверхневого тиску створює підйомну силу, і комаха злітає в повітря. Якщо вихор зникне, то метелик втратить підйомну силу й впаде на землю. Проте повітряний вихор проходить вздовж переднього краю крила до кінчика, тому внаслідок помаху крил вниз утворюється підйомна сила, яка в півтора раза більша за вагу метелика, це дозволяє комасі з легкістю пурхати з місця на місце.
Інженерам повітряної навігації вже було відомо, що під час руху дельтаплана (названого так тому, що його крила нагадують грецьку літеру Δ) на кінцях його крил з’являються вихори, які утворюють підйомну силу. Але оскільки тепер науковці знають, яким чином вихори створюють підйомну силу під час польоту комах, котрі махають крилами, то вони хочуть дослідити, як використати цей феномен у розробці нових моделей пропелерів та вертольотів.