Війна губить молоде життя

ДИТИНСТВО, як гадають, повинно бути щасливим. Це той час, коли молоде життя потребує ніжної турботи та захисту. Це час наївності. Вважається, що діти мають гратися, вчитися та розвивати риси, які допоможуть їм стати гідними довір’я дорослими людьми. Дітей народжують не для того, щоб їх вбивали, і аж ніяк не для того, щоб вони ставали вбивцями. Але під час війни нерідко стається якраз те, що, як вважається, не повинно статися.

На жаль, війна є світовим лихом, і вона збирає свій страхітливий врожай, гублячи дітей та відбираючи в них дитинство. У 1993 році війни шаленіли в 42 країнах, а ще в 37 країнах вибухали політичні конфлікти з насильством. І в кожній з цих 79 країн жили діти.

Багато дітей, що живуть сьогодні, ніколи не бачили миру. Під кінець 1995 року війна в Анголі тривала вже понад 30 років, в Афганістані — 17 років, у Шрі-Ланці — 11 років, у Сомалі — 7 років. Раз за разом політики впевнено говорили про «мирний процес», але безжалісний хід війни й далі руйнував людське життя.

Війна завжди приносила дітям нещастя, але останнім часом змінився характер війн, і через це цивільні люди та діти стали страждати ще більше. Протягом воєнних конфліктів у XVIII та XIX століттях та на початку нашого приблизно половина жертв війни були цивільні. У другій світовій війні (1939—1945 роки) вони складали вже дві треті загиблих. Такий зріст кількості жертв серед мирного населення частково стався через бомбардування міст.

Наприкінці 1980-х років цивільні люди становили вже майже 90 відсотків усіх жертв війни! Одною з причин є те, що війни стали більш складними. Армії вже не зустрічаються тільки на полі бою. Більшість сьогоднішніх воєн — це конфлікти не між державами, а в їхніх межах. До того ж зіткнення відбуваються у селах та містах, а там, серед жорстокості та підозрілості, вбивці не розрізняють, хто — ворог, а хто — невинний спостерігач.

Для дітей настали лихі часи. Протягом лише останніх десяти років, за підрахунками Дитячого фонду ООН, війни відібрали життя у двох мільйонів дітей та покалічили ще 4—5 мільйонів. Більш ніж мільйон дітей осиротіли, а 12 мільйонів втратили доми. Приблизно десять мільйонів дітей через війну дістали емоційну травму.

Бібліотеки переповнені книжками про війни. В них розповідається, коли і чому велися бої, описується застосована зброя і стратегія та увічнюються імена генералів, які керували кровопролиттям. У фільмах про війну на перший план висувається піднесений запал та применшується страждання. У таких книжках і фільмах нечасто можна зустріти згадку про невинних жертв. З наступних статей ви дізнаєтесь, як дорослі використовують дітей, посилаючи їх у бій і чому війна найбільше вражає дітей, а також звідки відомо, що сьогоднішніх дітей очікує справді світле майбутнє.