Молоді люди запитують...

Як уникнути зазіхань друга на мою особисту свободу?

«Моя подружка поводилась так, начебто я їй належала. Вона не лишала мені й краплини вільного часу». (Крістіна)

«Є Й ПРИЯТЕЛЬ, більше від брата прив’язаний»,— говорить мудра приповістка (Приповістей 18:24). І якщо в тебе є друг, котрий поділяє твої переконання, інтереси або розуміє твоє почуття гумору, то звичайно, що вам подобається проводити час разом. Наприклад, Ірина говорить: «З деякими членами християнського збору в мене склалися особливо близькі стосунки, бо ми багато робимо разом». Ірина є Свідком Єгови, тож вона вирішила, що певного місяця відведе 60 годин на працю проповідування. Її друзі спланували свій час так, щоб допомогти їй у тій праці!

Що ж, близькість має свої переваги, але деколи й добра може бути забагато. У Крістіни, згаданої на початку статті, є одна подруга, поруч з якою вона почувається наче в ув’язненні. І подібні почуття виникають не тільки в неї. Крістіна зауважує: «Здається, що це трапляється й з іншими дітьми. Вони майже не відходять одне від одного доти, доки не вибухає сварка. Тоді вони не розмовляють тижнями».

Але складність у тому, як сказати другові, що ти відчуваєш брак особистої свободи й тобі потрібно більше часу для себе. Ти можеш боятися образити свого друга. Та й наражати дружбу на небезпеку теж не хочеться. Проте, якщо між друзями встановити здорову відстань, вона скоріше допоможе, ніж пошкодить.

Це можна проілюструвати таким прикладом: навколо одного великого дерева у громадському парку в Сіднеї (Австралія) довелося поставити огорожу з ланцюгів. Навіщо? Бо армії відвідувачів поступово втрамбовували навколо нього землю і коріння задихалось. Якби дерево не захистили, воно б померло. Те саме стосується й дружби. Вона може задихнутися через надто тісні стосунки. Цар Соломон написав: «Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе» (Приповістей 25:17).

Потреба в особистому часі

Чому Соломон це сказав? Перш за все тому, що нам усім потрібен час для себе і для особистих справ. Цього потребував навіть Ісус Христос. Хоча він мав дуже близькі стосунки зі своїми учнями, однак час від часу відходив «помолитися насамоті» (Матвія 14:23; Марка 1:35). Богобоязливий Ісак також знаходив час побути наодинці (Буття 24:63). Тож і тобі потрібно мати певну кількість вільного часу для таких справ, як домашні завдання, хатня робота та особисте вивчення Біблії. І якщо твої друзі недостатньо уважні та нехтують цією потребою, може легко спалахнути обурення.

Тому не бійся сказати другові, що тобі потрібен час на особисті справи. Оскільки християнська любов «не шукає тільки свого», то справжній друг зазвичай намагатиметься зрозуміти тебе (1 Коринтян 13:4, 5; Приповістей 17:17). «Перед моїми випускними іспитами,— пише одна дівчина,— друзі підтримували мене та виявляли розуміння. Я завжди могла попросити їх піти, коли мені треба було сідати за книжки, і не почувалася при цьому незручно. З моїми друзями легко бути чесною; вони знають, що в кожного з нас є свої обов’язки».

Звичайно, Золоте правило вимагає, щоб ти ставився до своїх друзів з такою ж увагою (Матвія 7:12). Тамара пише: «У мене багато обов’язків, і це, безсумнівно, допомогло мені ліпше усвідомити, що моїм друзям теж потрібен час на особисті справи». А коли Тамара виконує свої домашні обов’язки, друзі не під’юджують дівчину зробити все нашвидкуруч або відкласти на пізніше. Натомість, за словами Тамари, «вони зазвичай допомагають мені впоратися з роботою, щоб пізніше ми могли зайнятися чимось разом». Наскільки ж дорогоцінні такі безкорисливі друзі, і як корисно вони проводять разом час!

‘Розширтеся’

Існує ще одна причина, чому друзям добре було б зберігати між собою певну відстань. Вкладаючи весь наш час і почуття тільки в один дружній зв’язок, ми можемо занедбати інші важливі взаємини, наприклад, зі своїми батьками й рідними братами або сестрами та з іншими християнами. Ми також значно обмежимо своє емоційне й духовне зростання. Біблія говорить: «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга» (Приповістей 27:17). Зрозуміло, що спілкування тільки з одною людиною не ‘загострить’ тебе надто добре, особливо коли ця людина — твій одноліток.

Тому Біблія не радить ставати замкнутим, обмеженим або дуже перебірливим у виборі друзів. Вона заохочує нас ‘розширятися’ (2 Коринтян 6:13). «Навіть якщо в тебе з кимось особливі стосунки,— радить книжка «Настрої та почуття» (англ.),— важливо знайти час і для інших друзів».

Не завжди легко застосувати цю пораду. Християнський юнак, якого звуть Мирон, розповідає: «Ми з Толиком і в зборі, і в товаристві робили все разом. Ми були нероздільними. Тоді у збір прийшов інший молодий Свідок. Я і він хотіли бути повночасними проповідниками, тож почали проводити час разом». І що ж сталося? «Толик перестав зі мною розмовляти,— говорить Мирон,— я було спробував усе владнати, але марно, тож я й сам кинув розмовляти з ним. Це тривало цілий рік». Мирон описує їхню дружбу як «ревниво-власницьку».

Однак при здорових стосунках друзі не ставляться один до одного як до своєї власності. Тому, якщо друг чинить опір твоїм спробам розширити коло товаришів, вам треба відверто поговорити. Можливо, йому або їй просто потрібно запевнення, що ти все ще цінуєш вашу дружбу. Поясни, що ви й далі проводитимете разом час.

Звичайно, твоєму другові може знадобитись якийсь час, поки він звикне до цієї думки. Наприклад, шістнадцятирічна Олена відчувала приступи ревнощів, коли її близька подружка стала проводити час з іншими. Однак Олена каже, що вона перемогла ці почуття, «завдяки молитві та особистому біблійному вивченню». Це дозволило їй зберегти тісні стосунки з подружкою. Толик, друг Мирона, також подолав свої попередні ревнощі, і хлопці знову є добрими друзями. Можливо, твій друг зробить так само. Справді, якщо хтось розширяє своє коло друзів то, зрештою, це йде на користь усім. Сімнадцятирічна Галина помітила, що коли її друзі з кимось заприятелюють, то їхні нові товариші часто «стають і її друзями».

А що, коли твій друг просто відмовляється приймати ці зміни у ваших стосунках? Можливо, в тебе не залишиться іншого вибору, як розстатись із ним. Проте перед тим, як вирішити, що все втрачено, чому б не поцікавитись думкою батьків стосовно цієї справи? Врешті-решт богобоязливі батьки справді є твоїми найближчими друзями. І вони можуть дати кілька практичних порад, які допоможуть тобі врятувати дружбу, не поступаючись своєю потребою свободи.

Проводь час зі справжніми друзями

Слово перестороги: розширення кола друзів не означає, що слід бути нерозбірливим у їхньому виборі. В одній книжці про дружбу говориться: «Це природно ставати схожими на людей, з якими проводите багато часу. Деколи ви цього навіть не помічаєте. Ви можете незалежно від своїх бажань почати думати та чинити так, як ваші товариші. Таким чином ваше товариство може керувати вами». Біблія звернула на це увагу тисячі років тому, кажучи: «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповістей 13:20).

У школі або на роботі тобі, можливо, доведеться проводити час з людьми, котрі не цікавляться служінням Єгові. Але вибираючи близьких друзів, пам’ятай біблійну пораду: «Товариство лихе псує добрі звичаї» (1 Коринтян 15:33).

Пам’ятай також, що дружба з нашим Творцем, Богом Єговою, є важливішою за будь-яку іншу людську дружбу. Галина, слова якої згадувалися раніше, має багато добрих друзів. Але вона радить «завжди ставити Єгову на перше місце». Вірний Авраам, який жив давно тому, чинив саме так, і Єгова назвав його ‘своїм другом’ (Ісаї 41:8). Крім того, обміркуй наступне — Єгова не жалкує, що ти віддаєш час своїм друзям, котрі теж його люблять; по суті, він заохочує до цього. Він — справжній Друг!

[Ілюстрація на сторінці 18]

Справжні друзі визнають, що іншим потрібен час на особисті справи.