Кенійські носороги-сироти

Від нашого кореспондента в Кенії

ЩО СТАЄТЬСЯ в природі зі звірятком-дитинчам, яке втратило батьків? Його звичайно вбивають хижаки. У Кенії, для того щоб запобігти цьому, службовці парків рятують звірят-сиріт і поселяють їх у сиротинець для тварин. Одним з найвідоміших є сиротинець при національному парку Найробі, яким завідує Дафна Шелдрік. Десятки років вона виховує та повертає в природу багато тварин: буйволів, антилоп, цивет, африканських кабанів, мангуст, слонів та носорогів.

Торік вихованцями Дафни Шелдрік стали два маленьких чорних носороги, Маґнет і Маґнум. Маґнет є дитинчам Едіт, носорога, що й тепер живе у парку Найробі. Це дитинча якось загубило маму і його віддали в сиротинець у середині лютого 1997 року. Коли службовці парку нарешті знайшли Маґнетову маму, минуло п’ять днів. Тоді вже не було надії на те, що вона прийме своє дитинча, бо пройшло багато часу і воно пахло людьми.

Маґнума 30 січня 1997 року народила Скуд, в якої не діяла права передня нога: вона, напевно, потрапила в яму, коли швидко бігла. Незважаючи на всі зусилля врятувати її, інфекція уразила кістки, і Скуд довелось умертвити через три тижні після народження Маґнума.

Виховання носорога

Молодим носорогам легко догодити, їх не важко доглядати, але вдома не виростиш. Раз на чотири години вони смокчуть з величезної пляшки для немовлят незбиране молоко, а на обід їдять пагінці та листя чагарників. Новонароджені носороги маленькі — лише 40 сантиметрів і важать 30—40 кілограмів, але вагу вони набирають з вражаючою швидкістю: кілограм за день! Дорослий носоріг важить більше тонни.

Кожного дня Маґнет і Маґнум гуляють парком у супроводі своїх вихователів. Ці прогулянки корисні не тільки як тренування; в них ще є важлива мета: прилучити носорогів до природного середовища. Погляньмо, як це робиться.

Носороги погано бачать, але в них дуже добре розвинутий нюх, вони мають прекрасну пам’ять. Отже носороги знайомляться одне з одним завдяки запаху. Носоріг позначає межі своєї території, залишаючи купи гною та бризкаючи сечею на чагарник.

Звичайно мати захищає дитинча, і його власний запах поширюється, змішуючись з її запахом, аж доки не народиться ще одне дитинча. На той час перше вже повністю освоїться, його приймуть інші носороги. Для новеньких, таких, як Маґнет і Маґнум, все складається по-іншому. Вони повинні додати свій послід до встановлених міток — куп гною місцевих носорогів, ще не зіткнувшись з ними. Тому протягом щоденних довгих прогулянок носороги-сироти додають до куп гною свої. Завдяки цьому їхній запах стає відомим місцевим носорогам, вони можуть його вивчити і нарешті визнати. Переселення штучно вирощеного носорога в природне середовище — складний процес, який може тривати декілька років.

Яке майбутнє у сиріт?

За даними Всесвітнього фонду живої природи, 1970 року в Африці налічувалось приблизно 65 000 чорних носорогів. Тепер — менше 2500. Таке різке зменшення кількості спричинили браконьєри, які вбивають носорогів заради їхньої шкіри та рогів. На чорному ринку ріг носорога коштує більше, ніж його вага в золоті. Чому ці роги так високо оцінюють?

Насамперед тому, що в деяких країнах Далекого Сходу багато людей вірять у властивість змолотого в порошок рога зменшувати високу температуру. Хімічні аналізи показали, що порошок може діяти, але в значно більшій кількості, ніж його включають в існуючі засоби. Крім того, є багато інших ліків, що зменшують високу температуру.

Роги носорогів шукають ще й заради використання у прикладному мистецтві. В одній з країн Близького Сходу жаданим символом мужності є кривий кинджал. Держаки з рогів носорога цінуються настільки, що покупці викладають 580 доларів за держак з нового і 1200 — зі старовинного рога.

Унаслідок браконьєрства менше ніж за 20 років у Кенії загинуло 95 відсотків носорогів. До початку 90-х років їхня кількість зменшилась з 20 000 до лише 400. Відтоді завдяки охороні популяція носорогів збільшилась приблизно до 450 особин. Тепер Кенія — одна з трьох африканських країн, де чисельність чорних носорогів стійка чи зростає. Здається, у Маґнет і Маґнума є майбутнє; їхні вихователі сподіваються, що місцеві носороги приймуть до себе новеньких і вони проживуть довге та щасливе життя.

[Ілюстрація на сторінці 12]

Маґнет (зліва) і Маґнум на четвертому місяці життя.