Світ захоплюється латиноамериканською музикою
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В МЕКСИЦІ
ПО ВСЬОМУ світі понад 400 мільйонів чоловік розмовляє іспанською мовою. За кількістю населення, для якого іспанська є рідною, ця мова займає третє місце після мов мандарин та гінді. Тому не дивно, що багато осіб добре обізнані з музикою Латинської Америки. По цілій земній кулі люди люблять слухати ритми мамбо, чача, меренге, сальса чи танцювати під них.
Чому ця музика така популярна? Частково тому, що вона жвава, весела. Багато жителів Латинської Америки люблять швидкі ритми тропіків. Деякі з тих ритмів були завезені до Латинської Америки сотні років тому рабами із Західної Африки. Щоправда, інколи нелатиноамериканцям важко зрозуміти певні пришвидшені мелодії та їхній барабанний бій, що постійно повторюється.
Латиноамериканська музика також буває повільною, романтичною і навіть меланхолійною. Наприклад, латиноамериканський жанр болеро вже довгі роки є популярним у багатьох країнах. Зазвичай болеро виконувалося тріо; воно відзначається романтичністю та поетичністю. Болеро, яким дуже захоплювалися в 40-х і 50-х роках, недавно стало знову поширеним серед молодих вокальних виконавців. Також по всьому світі добре знають мексиканських маріахів, їхні привабливі костюми, великі сомбреро та незвичайну музику.
Меренге, сальса і текс-мекс
Меренге й сальса завоювали велику популярність у багатьох країнах. Ці ритми не нові. Меренге походить з Домініканської Республіки та Гаїті. Кажуть, що цей ритм «неймовірно швидкий, часто повторюється, запальний і чарівний». Іспанське слово меренге — це кулінарний термін, що означає сильно збиті яєчні білки із цукром. Той, хто поспостерігає за деякими енергійними рухами цього танцю, переконається, що його назва є дуже влучною.
Музичний жанр сальса охоплює багато різних ритмів, які переважно мають кубинське та пуерто-риканське походження. Іспанське слово сальса означає «соус». За деякими даними, сальса виник внаслідок змішання багатьох музичних жанрів у Нью-Йорку, куди з’їжджалися виконавці з усього Карибського басейну. З цього міста він поширився по всьому світі.
Після того як 1995 року в Сполучених Шатах Америки було підступно вбито іспанську співачку Селену, її пісні стали ще більш відомі. Вона була знана як королева музичного жанру текс-мекс; говорять, що цей жанр є поєднанням американської музики «кантрі» з північномексиканськими ритмами нортеньйо. Такі мелодії співають англійською, іспанською та іспано-англійською, тобто сумішшю іспанської та англійської. Ця музика стала дуже популярною серед латиноамериканців у США та в Латинській Америці.
Зрівноважений погляд на музику й танці
Музика, як і багато інших розваг, приносить задоволення тоді, коли до неї ставитись помірковано (Приповістей 25:16). Християни є розбірливими у тому, яку музику вони слухають. Біблія застерігає: «Уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи [«викуплюючи», Кул.] час,— дні бо лукаві!» (Ефесян 5:15, 16, Ог., 1988). Усім відомо, що тексти декотрих пісень є нешанобливими, аморальними, а то й сатанинськими. Латиноамериканська музика не звільнена від таких шкідливих впливів.
Слова певних латиноамериканських пісень є непристойними. Декотрі мають подвійний зміст, а інші оспівують еротику або яскраво описують секс. Також головними темами багатьох пісень є політичні питання, насилля й бунтарство. Наприклад, вже довгий час улюбленим серед латиноамериканців є мексиканський жанр за назвою корридо. Проте недавно став завойовувати популярність інший вид корридо, відомий як нарко корридо. У цих піснях розповідаються насильницькі історії про торговців наркотиками, яких зображають героями. У певних піснях жанру маріахі також оспівуються такі огидні теми, як пияцтво, шовінізм та націоналізм. Подібну стурбованість викликають тексти пісень меренге, сальса та інших жанрів латиноамериканської музики.
Дехто з тих, що захоплюються латиноамериканською музикою, не розуміють текстів її пісень. Вони можуть слухати пісні, в яких оспівується сексуальна неморальність, насилля й навіть окультизм, і не відати про це. Ті, що розуміють іспанську, інколи не дбають, про що співається в піснях сумнівного характеру, і танцюють під їхні захопливі й веселі ритми. Однак глибока повага до біблійних вимог повинна спонукувати нас уважно дослідити кожну пісню, яку ми слухаємо вдома чи на вечірці. У результаті ми не слухатимемо пісень, тексти яких є неприємними для Бога, і не танцюватимемо під їхні ритми.
Також нам слід бути обережними, щоб через те, як ми танцюємо, не спотикнулися інші (1 Коринтян 10:23, 24). Християни зважають, щоб, танцюючи, не віддатися легковажно пристрасті, оскільки це позбавляє людину її гідності. Також вони не хочуть брати участь у танцях, спеціально призначених для того, аби сексуально збуджувати. Подружні пари виявляють розсудливість, щоб під час танців не виявляти подружньої близькості, яка є недоречною в громадських місцях.
Розважні християни також повинні мати стриманий підхід до гучності музики і тривалості проведення вечірок. Поклонники Єгови можуть, безсумнівно, слухати музику, яку вони вибрали, але при цьому слід остерігатись, щоб вечірки не перетворилися на неймовірно гучні ‘гулянки’, які тягнуться аж до світанку. Біблія застерігає: «Досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах» (1 Петра 4:3).
Хоча сьогодні дедалі більше поширюються неморальні розваги, проте є багато доброї, приємної музики. Музика — це прекрасний дар від Бога, і Біблія говорить, що є «свій час, і година своя кожній справі під небом... час ридати і час танцювати» (Екклезіяста 3:1, 4). Якщо ви любите жваву, запальну музику, то вам буде приємно слухати зворушливі ритми латиноамериканської музики або танцювати під них, тільки пам’ятайте при цьому про стриманість та християнську розважність (1 Коринтян 10:31; Филип’ян 4:8).