Лікарі по-новому дивляться на операції без крові

КАНАДКА Джанет пояснила синові, звідки в неї СНІД. Вона заразилася цією хворобою від свого чоловіка, який вже помер. Чоловік же, хворий на гемофілію, ймовірно отримав вірус разом з якоюсь часткою крові. Подібні жахіття є лише одним із чинників, котрі спонукали медиків по-іншому підійти до переливання крові — методу лікування, що вважався стандартним. Цього року у газеті «Нью-Йорк таймс» з’явився такий заголовок: «Операції без використання крові здобувають нове визнання».

Декілька медичних конференцій яскраво виявили ріст зацікавлення операціями без використання крові. Минулого року дві конференції проводилися у Сполучених Штатах Америки (Бостон і Атланта), одна в Канаді (Вінніпег) та одна в Латвії (Рига); остання була міжнародною конференцією для Східної Європи.

Переливання крові впевнено застосовувалось протягом 50 років, чому ж тоді понад 1400 фахівців з 12 країн відвідали ці чотири конференції, де операції без використання крові проголошувались «методом майбутнього», як писалося в заголовку однієї газети? Що висвітлили ці конференції стосовно нових медикаментів, обладнання та технічних прийомів, котрі можуть вплинути на вибір лікування для членів вашої родини?

Навіщо шукати альтернатив?

Першорядною спонукою є те, що неможливо гарантувати безпечність запасів крові. Наприклад, торонтська газета «Ґлоб енд мейл» за 31 січня 1998 року так коментує «трагедію зараженої крові», яка розігралася в Канаді у 1980-х роках: «Гепатит С — потенційно смертельна хвороба печінки, від якої немає ліків. (...) Разом із зараженою кров’ю той вірус отримало, можливо, аж 60 000 канадців, а це аж 12 000 ймовірних смертей від гепатиту, котрий переноситься з кров’ю».

Хоча нові процедури перевірки крові набагато зменшили небезпеку зараження, суддя Горейс Крівер сказав на вінніпезькій конференції: «Запаси крові в Канаді ніколи не були повністю безпечними і ніколи не можуть бути такими. Використання крові неминуче пов’язано з ризиком». І ризик занести хворобу або викликати важку реакцію зростає з кожною перелитою одиницею крові.

У Ризі д-р Жан-Марк Дебю з паризької Клінік де Мосен зробив висновок: «Нам, лікарям, треба було переглянути звичний терапевтичний підхід. (...) Переливання крові продовжило життя багатьом пацієнтам, але воно й отруїло життя іншим, занісши невиліковну хворобу».

Технології перевірки крові мають тенденцію відставати від появи небезпечних захворювань і тому не захищають від них. Наприклад, д-р Пол Ґуллі з Оттави (штат Онтаріо, Канада) зауважив: «Гепатит G—це недавно описаний вірус РНК; відомі випадки занесення його через переливання крові, але наскільки великий ризик зараження ним тепер — ми не знаємо».

Про додаткову небезпеку повідомляв спеціальний випуск журналу «Тайм»: «Переливання може пригнічувати імунну систему... залишаючи пацієнта беззахисним перед інфекцією, сповільнюючи вилікування та відсуваючи час одужання».

Іншим чинником є фінансові заощадження. У Сполучених Штатах Америки, згідно з журналом «Тайм», кожне переливання крові може коштувати 500 доларів. А в деяких місцях запас крові постійно зменшується, бо там менше донорів.

Крім того, пацієнти, яких оперували без використання крові, рідше страждають від зараження і не так довго лежать у лікарні, що також заощаджує гроші. У своїй промові у Вінніпезі Дурхейн Вонґ-Ріґер з канадської спілки боротьби з гемофілією сказав стосовно операцій без використання крові наступне: «Ми вважаємо їх необхідними. Вони дешевше коштують і явно поліпшують здоров’я пацієнтів».

Зростає також попит на операції без використання крові серед широкого кола самих пацієнтів. За словами д-ра Дейвіда Розенкранца з Лігасі Портленд Госпітелс (штат Орегон, США), спочатку «100% тих, хто вирішив лікуватися в нашій лікарні, керувалися релігійними переконаннями». Проте тепер принаймні 15 відсотків пацієнтів вибирають замість переливання крові інші методи лікування зовсім не через релігійне сумління.

Розмаїтість поглядів

На тих чотирьох конференціях більшість присутніх одностайно погодилася, що використовувати власну кров пацієнта набагато безпечніше, ніж кров інших донорів. Тому дехто радив збирати перед операцією власну кров і зберігати її. Проте було зауважено, що в екстрених випадках для цього не залишається часу. Крім того, Свідки Єгови з релігійних причин відмовляються використовувати будь-яку кров, що попередньо десь зберігаласяa.

Д-р Брюс Ліон з університету Дьюка (штат Північна Кароліна, США) сказав на канадській конференції: «Передопераційна здача [власної крові] дорого коштує, потребує багато праці, не виключає головної причини захворюваності, пов’язаної з переливанням крові [якою є канцелярська, тобто паперова або процедурна помилка] і вимагає, щоб перед операцією було ще досить багато часу».

Чимало лікарів підтримує розробку нових медикаментів та методів, котрі значно зменшують потребу в переливанні крові. Вони доводять, що до переливання крові слід удаватися тільки в екстрених випадках. З другого боку, є й такі лікарі, що зовсім усувають переливання крові зі своєї практики. Вони посилаються на надзвичайно складні операції — такі, як ендопротезування стегна, комплексні нейрохірургічні втручання, операції на відкритому серці у немовлят і дорослих,— котрі було зроблено без переливання крові і котрі супроводжувалися швидким одужанням пацієнтів.

На сьогодні по цілому світі існує більше 100 лікарень, в яких не використовують крові, і понад 70 з них — у Сполучених Штатах Америки. Фактично, тепер у світі є більше 88 000 лікарів, що співпрацюють з пацієнтами, котрі відмовляються від крові.

Нові методи

На конференції в Атланті промовці один за одним визнавали, що розробили той чи інший метод лише тоді, коли почали лікувати Свідків Єговиb. Багато поділяло ставлення д-ра Джеймса Шіка з регіонального медичного центру Енсіно-Тарзана (Лос-Анджелес), який зауважив, що, працюючи з недоношеними немовлятами Свідків Єгови, розробив нові методи, і тепер використовує наполовину менше крові для усіх своїх маленьких пацієнтів. Звичайно, ці нові методи виявилися корисними і в лікуванні дорослих.

Д-р Жан-Франсуа Харді з інституту кардіології в Монреалі зауважив: «За допомогою якогось окремого терапевтичного втручання виконувати операції без використання крові не вдасться... Цієї мети можна досягти тільки шляхом комбінації різних методів».

До нових методів належить 1) передопераційна підготовка, 2) запобігання крововтратам під час операції та 3) післяопераційний догляд. Звичайно, на будь-який хірургічний підхід дуже впливає фактор часу, тобто те, чи буде час підлікувати пацієнта до операції, чи ні, як, наприклад, у випадку екстреного хірургічного втручання.

Для проведення операції без використання крові добре застосовувати передопераційні процедури, які збільшують число кров’яних клітин і поліпшують загальний стан пацієнта. У це включаються харчові добавки з великим вмістом заліза, вітаміни і, коли потрібно, дози синтетичного еритропоетину. Цей медикамент стимулює кістковий мозок пацієнта швидше виробляти червонокрівці. При застосуванні мікроаналізів забирається менше крові, причому з узятої крові вдається отримати більше результатів. Особливо важливо це для недоношених немовлят та для пацієнтів похилого віку, які втратили досить багато крові.

Допомагають також поповнювачі об’єму плазми — рідина, яку вводять через вену, щоб збільшити об’єм крові. Деколи використовується гіпербарична киснева камера, що допомагає задовольнити потребу в кисні, яка виникає у пацієнта з важкою втратою крові. В Атланті д-р Роберт Барлет пояснив, що киснева камера є дуже ефективним засобом, але його слід використовувати обережно, бо кисень у великих дозах є отруйним.

Що стосується другого кроку, запобігання крововтратам під час операції, то для цього існує ряд нових інструментів та методів. Вони допомагають звести втрату крові до мінімуму; деякі з них є менш інвазивними, зменшуючи як крововтрату, так і травму; інші допомагають відразу ж уловити та повернути пацієнтові його власну кров, яка витекла під час операції. Розгляньмо деякі з цих нових засобів.

◼ Електричний термокаутер використовує високу температуру, щоб припинити витікання крові із судин.

◼ Аргоново-пучковий коагулятор допомагає зупинити кровотечу під час операції.

◼ Віброскальпель (harmonic scalpel) — пристрій, який за допомогою вібрації і тертя робить розтин та майже відразу спричиняє зсідання крові.

◼ Під час певних видів операцій часто застосовують медикаменти, як-от транексамічну кислоту та десмопресин, щоб прискорити зсідання крові та зменшити кровотечу.

◼ Гіпотензивна анестезія поменшує втрату крові, знижуючи кров’яний тиск.

Велике значення має також поліпшення апаратів для інтраоперативного збирання і використання крові. Протягом операції ці апарати збирають кров пацієнта й відразу ж повертають її в кровообіг, ніде не зберігаючиc. Апарати останнього покоління залишаються під’єднаними до пацієнта й у той самий час розділяють кров на компоненти, повертаючи хворому лише потрібні.

Після ризької конференції, почувши про потреби Латвії, Свідки Єгови у Швеції пожертвували Латвії два апарати для інтраоперативного зберігання клітин. Прибуття першого апарата та вигоди від операцій без використання крові викликали в Латвії такий ентузіазм, що про цю подію сповіщало національне телебачення.

Післяопераційний догляд нерідко включає багато тих самих методів і засобів для поліпшення картини крові, які використовуються при передопераційній підготовці. Проте після операції доглядати за тими пацієнтами, які не отримали переливання крові, часто легше, ніж за тими, котрим перелили кров. Чому?

Дивовижні результати

Тоді як методи, котрі виключають використання крові, часто потребують більше роботи до операції та під час неї, хірурги помітили, що пацієнтам це йде на користь, бо ті швидше видужують після операцій. Такі пацієнти не страждають від ускладнень, котрими часто супроводжується переливання крові. Існують дані про те, що пацієнти, яким не переливають крові, швидше залишають лікарню.

Д-р Тодд Розенґарт з університетського медичного центру нью-йоркської лікарні Корнелл зауважив, що розроблена ними восьмифазна стратегія запобігання крововтратам дозволяє впевнено робити складні операції на відкритому серці без використання крові. Д-р Мануель Естіоко з лос-анджелеської лікарні Ґуд Самерітан розповів про їхній «чималий досвід із сотнями операцій на відкритому серці без використання крові». Д-р С. Субрамарніан повідомив про успішні операції на відкритому серці, які робилися дітям у дитячій лікарні міста Маямі.

Ортопедичні операції, особливо ендопротезування стегна, є досить складним завданням. А втім, д-р Олле Хаґґ зі шведської лікарні Уддевалла розповів у Ризі, що поєднання «хірургічних методів і точності» дозволило їм значно зменшити втрати крові у пацієнтів, які є Свідками Єгови. Крім того, пан Річард Р. Р. Г. Кумс з медичного факультету Імперського коледжу в Лондоні сказав, що «99,9 відсотка усіх ортопедичних операцій можна виконувати без... переливання крові».

Майбутнє

Кількість лікарень та лікарів, які використовують безкровні методи, продовжує зростати. І конференції, на котрих проходить обмін такими знаннями, дуже допомагають, бо лікарі дізнаються про альтернативні методи, які успішно пройшли випробування і регулярно використовуються.

Д-р Річард Нелік з медичного коледжу при університеті Південної Каліфорнії сказав: «Кількість людей, які бажають медичного та хірургічного лікування без використання крові, постійно зростає... Безкровна медицина та хірургія стоїть на сучасному рівні, і її не слід помилково вважати менш ефективним «альтернативним лікуванням».

Оскільки проблем, пов’язаних з переливанням крові, не меншає і попит на альтернативні методи лікування зростає, здається, що безкровну хірургію чекає блискуче майбутнє.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінках 20, 21]

Дедалі більше лікарів поважають бажання своїх пацієнтів щодо операцій без використання крові.