Всесвітня криза
ЖАХЛИВІ масові вбивства вуличних дітей у Бразилії є ще одним прикладом беззахисності небажаних дітей. За повідомленнями з цієї країни, щороку там вбивають кількасот дітей.
У Данблейні (Шотландія), Вулвергемптоні (Англія) та в багатьох інших місцях діти зазнали жорстоких нападів. Наприклад, уявіть страждання 12-річної Марії, сироти з Анголи, яка завагітніла після зґвалтування. Згодом Марії довелося пройти коло 320 кілометрів, після чого вона народила недоношену дитину. Немовля прожило лише два тижні. Ще через тиждень померла і його хвора й виснажена голодом матір.
У 1992 році в повідомленні Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) говорилося, що «війна проти дітей» — це винахід XX сторіччя». Повідомлення ЮНІСЕФ за 1996 рік наводило погляд деяких людей про те, що «майбутні покоління ворога, тобто дітей ворогів, також слід знищити». Один політичний коментатор висловився про це так: «Щоб винищити щурів великих, треба винищити щурів малих».
За останні десять років жертвами насильницької смерті стали два мільйони дітей. Ще чотири мільйони лишилися знівеченими, сліпими чи зазнали ушкоджень мозку від наземних мін; з усіх сил вони борються за своє існування разом з мільйонами інших, хто через війни втратив дах над головою. Не дивно, що одне з повідомлень містило заголовок: «Страхітливе видовище жорстокості над дітьми під час війни».
Ці звірства над дітьми лягли чорною плямою на людський рід і є незаперечним доказом того, що діти перебувають у кризовому становищі не тільки у деяких країнах, але по цілому світі. Крім того, багато дітей не лише зазнали наруги, їх також зрадили.
Зраджені тими, кому довіряли
Зрада дитячого довір’я може залишити жахливі рубці. Це особливо стосується випадків, коли зрадником є хтось з батьків, друг або вихователь. Те, наскільки батьки зловживають дітьми, можна було побачити з потоку дзвінків, отриманих службою анонімних телефонних дзвінків після трансляції програми «Переляканий мовчун: викриття проблеми зловживання дітьми та її розв’язання», яку провела відома в Сполучених Штатах Америки ведуча ток-шоу Опра Вінфрі. У журналі «Діти сьогодні» (англ.) наводилась цитата виконавчого продюсера Арнольда Шапіро: «Найбільш приголомшливі телефонні дзвінки надходили від малих дітей, які телефонували в страху, бажаючи вирватися з тенет болю, спричиненого фізичною наругою й статевим зловживанням».
Ця програма багато зробила для того, щоб розвіяти уявлення, ніби ті, хто зловживає дітьми, є великими страшними незнайомцями. Фактично «наругу чинять здебільшого батьки й інші близькі родичі», робить висновок Шапіро. Інше дослідження підтверджує цей погляд і наголошує, що друзі, які користуються довір’ям сім’ї, іноді «обробляли» саму дитину та інших членів родини, аби пізніше вчинити над дитиною добре сплановану наругу. Найбільш приголомшує така зрада довір’я, як кровозмішення.
Сексуальне розбещення, яким займаються педофіли, становить іншу всесвітню загрозу для дітей. В інформаційному бюлетені «Злочинність і карне судочинство. Тенденції та проблеми» (англ.) подається таке визначення: «Педофілія стосується статевого потягу, спрямованого на осіб дитячого віку. (...) Педофілія неодмінно пов’язана з вчиненням таких злочинів, як сексуальне насилля, непристойні дії, а також правопорушення, що мають зв’язок з дитячою порнографією».
Безліч жахливих повідомлень про організації педофілів, які вдаються до пожадливої сексуальної експлуатації дітей, надходить з усього світу. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 7). Жертвами стають як хлопчики, так і дівчатка. Їх заманюють безпринципні чоловіки, сексуально зловживають ними, а потім залякують або навпаки дуже балують, щоб спонукати залишитися в «клубі». Чоловіки, які планують і здійснюють ці ганебні вчинки, часто належать до числа видатних провідників громади. Що ж до поліції та органів правосуддя, то деколи вони добре поінформовані про діяльність таких осіб і навіть прикривають їх.
Також викликає обурення факт, що діти стають жертвами сексуального зловживання з боку представників духівництва. Повідомлення з усього світу виявляють наскільки поширене зловживання дітьми серед представників духівництва, іноді навіть в ім’я Бога. Наприклад, англіканський священик, якого пізніше засудили, говорив своїй десятирічній жертві, що «через нього [священика] промовляє Бог, тому все, що робить він чи [хлопець], подобається Богові й, отже, є правильним».
У виданій в Австралії рецензії на книжку «Битва й удар у відповідь: війна зі статевим зловживанням дітьми» (англ.) зверталась увага на зловживання дітьми, яке вчиняють представники духівництва та інші особи на гідних довір’я посадах. У ній говориться, що причетні до цього організації, здається, стурбовані тим, аби зменшити шкоду, завдану їхній репутації, і захистити себе, а не беззахисних дітей.
Спустошливі наслідки
Діти переважно виявляють довір’я повністю, без застереження. Тому, якщо його зрадити, це справляє спустошливий вплив на довірливий дитячий розум. У часописі «Зловживання дітьми й нехтування ними» (англ.) говориться: «Люди й місця, що раніше вважалися безпечними та надійними, почали асоціюватися з небезпекою і страхом. Дитячий світ стає все важче передбачити і контролювати».
Унаслідок зловживання, яке в більшості випадків триває багато років, деякі діти мають соціальні й психічні проблеми пізніше, коли досягають дорослого віку. Зрада довір’я завдає саме такої шкоди, бо дитину використовують лише тому, що вона є дитиною. Крім того, багато дітей, якими зловживають, ніколи не розповідають про це, на що кривдники дуже розраховують.
В останні роки зібрано масу доказів про всесвітній масштаб проблеми зловживання дітьми, і на сьогодні їх вже неможливо заперечувати або ігнорувати. Але більшість людей погоджується, що усунути проблему зловживання дітьми — це складне завдання. Отже, повстають запитання: чи існує той, хто може справді захистити наших дітей? Як ті, хто є батьками, можуть захистити даний Богом спадок і піклуватися про життя своїх беззахисних малих дітей? До кого батьки можуть звернутися за допомогою?
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]
Операція «Довір’я» на Інтернеті
Декілька місяців тому під час однієї з найбільших операцій проти дитячої порнографії на Інтернеті таємна поліція у 12 країнах увійшла в довір’я підозрюваних педофілів і зробила облаву на квартири понад 100 з них. Лише в однієї організації педофілів у Сполучених Штатах Америки поліція вилучила більш як 100 000 порнографічних зображень дітей.
Британський детектив, який координував п’ятимісячне розслідування на Інтернеті, зазначив: «Ці зображення, безумовно, викличуть огиду у будь-якої нормальної людини». На них були діти обох ста́тей, деякі у віці двох років. Бельгійська поліція повідомила, що зображення на Інтернеті були «найвідразливішими сценами дитячої порнографії. (...) Люди дійшли до того, що самі зловживали власними дітьми, аби представити найбільш разючий матеріал». Один чоловік мав фотографії, що зображали, як він ґвалтує свою племінницю, і ввів їх у комп’ютер.
Серед підозрюваних були вчителі, вчений, студент права, студент-медик, начальник загону бойскаутів, бухгалтер і професор університету.
[Ілюстрація на сторінці 6]
Вибуховий пристрій покалічив цьому хлопцеві праву руку.
[Відомості про джерело]
UN/DPI Photo by Armineh Johannes
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 7]
Photo ILO/J. Maillard