Втрата кінцівки. Чи може це трапитися з вами?
Бенджамін насолоджувався весняним сонечком на вулиці в Сараєво, коли ненароком наступив на міну. Пролунав вибух, і йому відірвало ліву ногу. «Я спробував підвестися,— пригадує хлопець,— але не зміг». Щороку через наземні міни втрачають життя або стають каліками 20 000 чоловік. І Бенджамін — лише один із них.
ЗЕМЛЯ Анголи ховає в собі 15 мільйонів мін — більше як одну на кожного чоловіка, жінку й дитину цієї країни. Сьогодні там проживає 70 000 чоловік, які втратили руки чи ноги. Вісім-десять мільйонів мін також лежить у землі Камбоджі. Ця країна має найбільше у світі в процентному відношенні число людей, що втратили кінцівки,— приблизно кожен 236-й. А на території Боснії і Герцеговини, за певними даними, міститься понад три мільйони мін — 59 на квадратний кілометр.
Однак люди стають інвалідами не лише там, де лютує війна. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки нараховується коло 400 000 осіб, які не мають руки чи ноги. Причиною цього серед дорослих американців найчастіше є хронічний стан, що носить неконкретизовану назву «периферичне захворювання судин» (англійська абревіатура PVD). PVD — це загальний термін, під яким розуміється кілька розладів. «Енциклопедичний медичний словник Тейбера» (англ.) визначає PVD як неточну назву для «захворювань артерій та вен кінцівок, особливо тих судин, через які порушується нормальна циркуляція крові в кінцівках». Головною причиною PVD є діабет. Згідно зі «Звітом про стан здоров’я у світі за 1998 рік» (англ.), «захворюваність на діабет серед дорослих зросте у світі більше як вдвічі: від 143 мільйонів у 1997 році до 300 мільйонів у 2025 році».
Другою основною причиною втрати кінцівок у Сполучених Штатах Америки — 20—30 відсотків усіх ампутацій — є вогнепальні поранення та травми, у тому числі ті, що сталися в результаті дорожньо-транспортних пригод, на виробництві й під час використання електричних приладів. Інші причини втрати або відсутності кінцівок включають у себе пухлини (коло 6 відсотків) і вроджені вади (коло 4 відсотків).
Звичайно, від самої думки, що можна втратити дорогоцінну руку чи ногу, стає, м’яко кажучи, моторошно. Чи можливо якось зменшити цей ризик? А якщо з вами вже трапилось непоправне, то що допоможе насолоджуватися повноцінним життям? Ці та інші запитання обговорюватимуться в наступних статтях.