Молоді люди запитують...

Чому мама така хвора?

Батько Ела помер від ракуa. Усвідомлюючи, що Біблія обіцяє воскресіння, Ел якось давав собі раду з цією втратою. Але коли лікарі виявили рак у його матері, знову почався кошмар. Думка про втрату ще одного з батьків вселяла йому жах. «Чому саме моя мама хвора?»— гірко запитував себе Ел.

НА ДУМКУ доктора Леонарда Фельдера, «понад шістдесят мільйонів американців... стикаються з тим, що хтось із їхніх близьких хворіє або є непрацездатним». Фельдер додає: «Практично щодня майже кожний четвертий американець, який працює, має додаткову відповідальність задовольняти потреби одного зі своїх хворих батьків» або іншої близької людини. Коли ти опинився у такій ситуації, то пам’ятай, що таке трапляється з багатьма іншими. Але незважаючи на це, бачити, як хтось із твоїх близьких хворіє, страшно й боляче. Як ти можеш зараджувати собі?

Чому один з моїх батьків хворий?

У Приповістей 15:13 говориться: «При смутку сердечному дух приголомшений». Коли один з твоїх батьків хворий, цілком природно, що тебе охоплюватимуть хвилювання. Наприклад, ти можеш почуватися винним через те, що батько або мати перебувають у такому стані. Можливо, у вас були деякі труднощі у взаєморозумінні, що іноді закінчувалося гарячими суперечками. А тепер, коли один з твоїх батьків хворий, тебе може охоплювати почуття вини. І хоча сімейні суперечки можуть призводити до стресу, вони рідко є причиною серйозного захворювання. Натягнутість у стосунках і незначні розбіжності у поглядах можуть траплятися навіть у християнських сім’ях, де панує любов. Отже, не слід обтяжувати себе думкою, ніби ти відповідальний за проблеми зі здоров’ям одного з твоїх батьків.

По суті, причиною хвороби твоєї мами чи батька є гріх наших прабатьків Адама та Єви (Римлян 5:12). Через цей первородний гріх «все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі» (Римлян 8:22).

Болісні почуття

І все ж ти можеш відчувати тривогу й стурбованість. Мама Террі страждає на люпозний туберкульоз шкіри, хворобу, яка дуже пригнічує. Террі визнає: «Щоразу, коли я перебуваю поза домом, мене турбує думка, чи з мамою все гаразд. Мені важко зосереджуватись. Але оскільки я не хочу, щоб вона хвилювалася, то не виявляю своїх почуттів».

У Приповістей 12:25 говориться: «Туга на серці людини чавить її». Опинившись у такій ситуації, цілком природно, що молоді люди можуть бути у депресії. Террі розповідає, що її дуже пригнічує, коли вона бачить, як мама не в стані виконувати простої роботи. Також стрес збільшується від того, що молоді люди — особливо дівчата — змушені брати на себе додаткові обов’язки. На думку професора Брюса Компаса, «дівчата несуть тягар сімейних обов’язків, таких, як ведення домашнього господарства й догляд за молодшим братиком або сестричкою, що є вище їхньої спроможності давати собі раду і що перешкоджає їхньому нормальному соціальному росту». Деякі підлітки заглиблюються у свій власний світ, слухаючи сумну й депресивну музику (Приповістей 18:1, Хом.).

Також звичайним є страх перед можливою смертю одного з батьків. Террі єдина дочка в одинокої матері. Щоразу, коли її мама йшла в лікарню, вона плакала, охоплена страхом, що вже ніколи її не побачить. Террі говорить: «Нас було лише двоє. Я не хотіла загубити свого найліпшого друга». Дівчина на ім’я Марта подібно висловлюється: «Мені вісімнадцять, але я все ще боюся втратити батьків. Мене б охопило спустошливе відчуття самотності». Іншою загальною реакцією, яка зумовлена хворобою батьків, є порушення сну, нічні кошмари й розлади харчування.

Що ти можеш зробити

Хоч би якою складною здавалась тобі теперішня ситуація, ти можеш упоратися! На початку розкажи про свої побоювання й тривоги батькам. Дізнайся, наскільки серйозний стан твого батька чи матері. Яка ймовірність видужання? Яких заходів ужито для твого забезпечення у випадку смерті одного з батьків? Чи є ризик, що у тебе розвинеться подібна хвороба пізніше в житті? І, хоча батькам важко розмовляти про це, якщо ти спокійно й шанобливо звернешся до них за допомогою, вони, вірогідно, зроблять все можливе, аби допомогти й підкріпити тебе.

Виявляй також позитивне ставлення. Ел пригадує, що він не робив цього, коли взнав про смертельну хворобу (рак) своєї мами. Він говорить: «Я не сказав їй, наскільки сильно любив її. Я знав, що вона хотіла б почути це, але, будучи підлітком, мені було незручно виявляти такі почуття. Невдовзі мама померла, і тепер я почуваюся винним, тому що не зробив цього, коли було можливо. Я шкодую про це, бо вона була найважливішою людиною у моєму житті». Не вагайся говорити своїм батькам, як сильно ти любиш їх.

Якщо можливо, дізнайся більше про хворобу мами чи батька (Приповістей 18:15). У цьому тобі може допомогти сімейний лікар. Будучи добре ознайомленим із ситуацією, ти зможеш виявляти більше співчуття, терпеливості й розуміння. Крім того, це допоможе тобі бути готовим до будь-яких фізичних змін, яких може зазнати один з твоїх батьків, як, наприклад, рубці, втрата волосся або млявість.

Чи один з твоїх батьків у лікарні? Якщо так, то намагайся зробити свої візити веселими й підбадьорливими. Старайся, щоб твої розмови були якомога оптимістичнішими. Розповідай про новини в школі й християнську діяльність. (Порівняй Приповістей 25:25.) Якщо ти живеш у країні, де хворого повинні забезпечувати їжею й надавати йому інші послуги родичі, без нарікань бери участь у цьому. Будучи охайно й добре одягнутим, ти зможеш не лише потішити своїх батьків, але й справити приємне враження на персонал лікарні. Це може навіть посприяти тому, що за твоєю мамою або батьком почнуть ліпше доглядатиb.

Чи твій батько або мати відновлюють сили вдома? Тоді роби все можливе, допомагаючи доглядати за хворим. Пропонуй свою помірковану допомогу у виконанні хатніх справ. Намагайся наслідувати Єгову у даванні, адже він «всім дає просто, та не докоряє» (Якова 1:5). Старайся якнайліпше виявляти покірний, оптимістичний і радісний дух.

Звичайно, ти все ще повинен виконувати шкільні завдання. Намагайся виділяти на це час, бо, як і раніше, твоя освіта важлива. Якщо можливо, залишай трохи часу на відпочинок (Екклезіяста 4:6). Це відсвіжить тебе і допоможе ліпше піклуватися про маму чи батька. Зрештою, не відокремлюйся. Приймай допомогу від співхристиян (Галатів 6:2). Террі розповідає: «Збір став моєю родиною. Старійшини завжди були готові поговорити зі мною та підбадьорити. Я ніколи цього не забуду».

Зберігай свою духовну рівновагу

Найважливіше за все — це зберігати духовну рівновагу. Будь зайнятий у духовній діяльності: досліджуй Біблію, відвідуй зібрання і проповідуй іншим (1 Коринтян 15:58). Протягом літніх місяців Террі збільшила свою благовісницьку діяльність, ставши допоміжним піонером. Вона додає: «Мама завжди заохочувала мене бути присутньою на зібраннях у Залі Царства й готуватися до них. Це було корисним для обох нас. Оскільки мама не могла відвідувати кожне зібрання, я зосереджувалася на зібраннях більше, ніж звичайно, щоб пізніше все їй розповідати. Коли мама була відсутня на зібраннях, на мені лежала відповідальність забезпечувати її духовною поживою».

У статті в «Нью-Йорк таймс» зазначалося, що один робітник сфери соціальних проблем «не перестає дивуватися тим, як багато дітей можуть успішно виростати, незважаючи на травму, зумовлену хворобою батьків». Вона говорить: «Вони розкривають у собі вміння, про які раніше не здогадувалися... Якщо вони дають собі раду з цією проблемою, то зможуть упоратися і з багатьма іншими».

Ти також зможеш подолати цей важкий період у своєму житті. Мама Террі, наприклад, тепер почувається ліпше і в стані піклуватися про себе сама. Можливо, з часом твій батько або мати теж видужають. А тим часом не забувай, що ти маєш підтримку від свого небесного Друга, Єгови. Він є той, що ‘молитви вислуховує’, і тому вислухає твоє благання про допомогу (Псалом 65:3). Він дасть тобі й твоїм богобоязливим батькам «наднормальну силу», аби ти міг дати собі раду (2 Коринтян 4:7, НС; Псалом 41:4).

[Примітки]

[Вставка на сторінці 22]

«Щоразу, коли я перебуваю поза домом, мене турбує думка, чи з мамою все гаразд».

[Ілюстрації на сторінці 23]

Дізнавшись більше про хворобу одного з батьків, ти зможеш бути ліпше підготовленим надати допомогу.