Як захистити дитину від нещасних випадків
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ШВЕЦІЇ
ХАННА, якій минуло три роки, перебувала разом зі своїми батьками Карл-Еріком та Бірґіттою, котрі прибирали у домі померлого сусіда. Через певний час Ханна вийшла з кімнати, тримаючи в руках пляшечку з пілюлями. Деякі з них вона проковтнула. Бірґітта перевірила пляшечку, і її охопив жах. Це були сусідові ліки від серця.
Ханну швидко забрали до лікарні, де цілу ніч вона провела в реанімації. Хоч така доза ліків могла завдати довготривалої шкоди здоров’ю дівчинки, вона не зазнала жодних наслідків. Чому? Тому що саме перед тим, як проковтнути пілюлі, Ханна з’їла порцію вівсяної каші. Коли вона почала блювати, то вийшла вівсянка, яка поглинула деяку кількість отрути.
Те, що сталося з Ханною, аж ніяк не є винятком. Щоденно тисячі дітей по всьому світі стають жертвами нещасних випадків, що вимагає втручання лікаря або госпіталізації. Щороку після таких випадків у Швеції кожна восьма дитина отримує медичну допомогу. Тому, якщо ви є батьками, існує велика ймовірність, що подібне може трапитись і з вашою дитиною.
Немає нічого дивного в тому, що діти часто завдають собі шкоди, перебуваючи у звичайному оточенні, як-от в домі або його околицях. У міру того як діти дорослішають, змінюється і характер їхніх ушкоджень. Немовлятко може легко впасти зі столу, де його сповивають, або поперхнутися шматочком їжі чи іншим незначним предметом, який застряг йому в горлі. Малі діти не раз падають, коли намагаються кудись вилізти, або обпікаються чи отруюються, коли торкаються предметів, до яких можна дотягнутися, чи пробують їх на смак. Діти шкільного віку часто зазнають ушкоджень під час аварій на дорогах або коли граються надворі.
Багатьом таким випадкам можна запобігти. Виявляючи трохи передбачливості й беручи до уваги вік дитини, ви можете допомогти відвернути травми і навіть смертельні випадки. Це засвідчила програма захисту дітей, яка проводиться у Швеції з 1954 року. Раніше в нещасних випадках гинуло понад 450 дітей кожного року. Сьогодні ця кількість становить близько 70 щороку.
У приміщенні
«Неможливо навчити дитину, якій один, два або три роки, як уникати небезпеки, а потім розраховувати, що вона пам’ятатиме це»,— говорить дитячий психолог Керстін Бекструм. Отже, обов’язок допомогти дитині запобігти нещасним випадкам лежить на батьках або на інших дорослих, з ким час від часу перебуває дитина.
На початку огляньте свій будинок. Для цього скористайтеся переліком, що наводиться у рамці на наступній сторінці. Можливо, деяких захисних пристроїв немає в наявності у всіх країнах або їхня ціна надто висока. Однак трохи винахідливості й фантазії можуть допомогти вам знайти рішення, які будуть оптимальними у ваших умовах.
Наприклад, якщо шухляди у ваших кухонних меблях мають скобоподібні ручки, то шухляди можна заблокувати, просунувши крізь ручки палку. Це ж саме можна зробити з дверцятами духовки. Поліетиленові мішечки не такі небезпечні, коли ви зберігаєте їх, зв’язавши у вузол.
Ви можете придумати інші прості методи, які допоможуть запобігти нещасним випадкам у домі й поза ним, а потім розповісти про них друзям і знайомим, котрі мають малих дітей.
Надворі
Огляньте територію, де грається ваша дитина. Діти віком від чотирьох років часто зазнають ушкоджень, коли бавляться надворі. Вони падають, скажімо з велосипеда, і завдають собі шкоди. Найбільш поширені випадки, які закінчуються смертю серед дітей віком від 3 до 7 років, — це аварії на дорогах і утоплення.
Оглядаючи дитячий майданчик, перевірте чи у доброму стані його обладнання, щоб дитина не ушкодилась, коли гратиметься. Чи поверхня під гойдалками, дитячими гірками й подібними спорудами м’яка, як-от пухкий пісок, і дитина не завдасть собі шкоди, якщо впаде?
Чи є біля вашого дому ставки або струмки? Пам’ятайте, що достатньо, аби глибина води сягала лише декількох сантиметрів, і одно- чи дворічна дитина може втопитися. «Коли маленька дитина падає долілиць у воду, вона втрачає орієнтацію,— говорить дитячий психолог Бекструм.— Дитина просто не може підвестись».
Отже, основний принцип полягає у наступному: ніколи не дозволяйте дитині віком від одного до трьох років гратися надворі без нагляду дорослих. Якщо в околиці є водоймище, не пускайте дитину бавитися надворі без нагляду, аж поки вона не підросте до відповідного віку.
На дорогах
Те саме стосується і того, коли біля вашого дому їздять машини. «Дошкільник може сприймати лише чіткі сигнали й зосереджуватися на чомусь одному,— застерігає Бекструм.— А вуличний рух часто є самим втіленням незрозумілих понять і двозначних сигналів». Тому не дозволяйте дитині переходити вулицю самій, якщо вона ще не досягла шкільного віку. На думку фахівців, діти недостатньо підготовлені, аби їздити на велосипеді по жвавих дорогах, доки їм не виповниться принаймні 12 років.
Навчіть дитину користуватися шоломом, коли вона їздить на велосипеді, верхи, катається на роликах або санках. Травми голови важко лікувати, і вони можуть спричинити каліцтва або навіть закінчитися смертю! В одній дитячій клініці 60 відсотків тих, хто проходив курс лікування після велосипедних аварій, мали ушкодження голови й обличчя, але ті, що користувалися шоломом, не зазнали серйозних травм голови.
Також слід вжити заходів, аби під час подорожей автомобілем дитина була в безпеці. У багатьох країнах є закони, які вимагають пристібати малих дітей на спеціальних сидіннях безпеки. Це значно зменшило кількість травм і смертей серед дітей, які потрапляють у дорожньо-транспортні пригоди. Якщо у вашій місцевості наявні такі сидіння безпеки, постарайтеся придбати одне з них, адже це може врятувати життя вашій дитині. Але коли куплятимете, переконайтеся, що це модель, яка відповідає затвердженим стандартам. Візьміть до уваги, що сидіння для немовлят відрізняються від тих, які призначено для дітей віком приблизно від трьох років.
Діти — це дорогоцінний дар від Єгови, і нам слід з усіх сил турбуватися про них (Псалом 127:4). Будучи добрими батьками, Карл-Ерік і Бірґітта завжди піклувалися про те, аби захищати своїх дітей — як до, так і після випадку з Ханною. «Звичайно, після тої ситуації ми були більш обережними»,— зазначає Карл-Ерік. «Тепер у нас є внуки й ми завжди стежимо, щоб ліки були надійно сховані»,— додає Бірґітта.
[Рамка на сторінці 22]
Як зробити свій дім безпечним
• Ліки. Тримайте їх подалі від дітей у зачиненій на ключ шафі. Це саме стосується натуральних ліків і тих, які не видаються за рецептом. Також попросіть гостей, котрі зупинилися у вас на ніч, тримати свої ліки у безпечному місці.
• Побутові хімікалії. Тримайте їх там, де діти не зможуть до них дотягнутися,— у стінній шафі, яка замикається. Зберігайте хімікати у тих упаковках, в яких придбали, аби їх можна було відразу розпізнати. Будьте уважними, коли користуєтеся ними, і ставте їх завжди на місце, навіть якщо залишаєте кімнату на короткий час. Ніколи не зоставляйте залишки дезінфікуючого засобу у посудомийці.
• Кухонна плита. Завжди розвертайте ручки посуду, в якому готуєте страву, до центра плити. Якщо можливо, прикріпіть до плити запобіжний пристрій. Попіклуйтеся про те, щоб плита не нахилилася, коли дитина потягне на себе відчинені дверцята духовки. Самі дверцята теж повинні замикатися. Чи дитина часом не опечеться, доторкнувшись до дверцят духовки? Тоді поставте запобіжний пристрій або решітку, щоб дитина не мала доступу до гарячих дверцят.
• Небезпечні хатні приладдя. Ножі, ножиці й небезпечні побутові пристрої слід зберігати у шафах або шухлядах, які замикаються на ключ чи засувку, або в інших місцях подалі від дітей. Коли ви користуєтеся цими предметами й тимчасово відкладаєте їх, слідкуйте, щоб вони не лежали на краю столу чи стойки, де до них могли б дотягнутися діти. Сірники й поліетиленові мішечки також небезпечні для малих дітей.
• Сходи. Зробіть поруччя щонайменше 70—75 сантиметрів заввишки по обох боках сходів.
• Вікна й двері балкона. Встановіть угорі запобіжні пристрої або ланцюжки чи придумайте щось інше, аби дитина не могла їх відчинити або пролізти через них, коли ви провітрюєте кімнату.
• Книжкові полиці. Якщо дитина любить вилазити на предмети й висіти на них, прикріпіть книжкові полиці й інші високі меблі до стіни, щоб вони не впали.
• Електричні розетки й шнури. Розетки, котрими ви не користуєтеся, повинні бути чимось надійно закриті. Шнури для настільних ламп і таке інше слід прикріпити до стіни або меблів, щоб дитина не змогла стягнути лампу і її не вдарило струмом. Або ж взагалі ставте такі лампи у безпечне місце. Ніколи не залишайте електричну праску на дошці для прасування та слідкуйте, щоб з неї не звисав шнур.
• Гаряча вода. Якщо ви можете регулювати температуру гарячої води, вам слід знизити її до 50 градусів за Цельсієм, щоб дитина не ошпарилась, коли відкрутить кран.
• Іграшки. Викиньте іграшки з гострими кінцями або кутами. Позбудьтесь маленьких іграшок або тих, які можна розібрати на дрібні частинки, тому що дитина може поперхнутись, якщо візьме їх до рота. Очі й ніс на м’яких іграшках повинні бути добре закріпленими. Навчіть старших братиків і сестричок забирати свої маленькі іграшки, коли немовля є на підлозі.
• Солодощі й легкі закуски. Не залишайте солодощі й легкі закуски, такі, як арахіс і карамель, в межах досяжності. Вони можуть застрягти у горлі дитини.
[Відомості про джерело]
Джерело: Управління омбудсмена у справах дітей.
[Рамка на сторінці 22]
Коли стався нещасний випадок
• Отруєння. Якщо дитина випила токсичну рідину, добре прополощіть їй рот і дайте випити одну чи дві склянки води або молока. Після цього викличте лікаря або зателефонуйте до центру інформації з надання допомоги тим, хто отруївся, аби отримати консультацію. Коли в око дитині потрапила якась їдка речовина, негайно промийте його великою кількістю води щонайменше протягом 10 хвилин.
• Опіки. Якщо опіки незначні, обмивайте рану холодною (не занадто холодною) водою принаймні 20 хвилин. Коли рана більша дитячої долоні або міститься на обличчі, суглобі, на нижній частині живота чи на статевих органах, вам слід доставити дитину в реанімаційну палату. Глибокі тілесні пошкодження завжди повинен лікувати лікар.
• Загроза задушення. У випадку, коли щось застрягло у дихальному горлі дитини, дуже важливо, аби ви швидко вийняли цей предмет. Один з ефективних методів, який ви можете використати, це прийом Гаймліха. Якщо ви не знаєте цього методу, зверніться до лікаря, щоб отримати більше інформації, або відвідайте курси надання першої допомоги чи курси надання допомоги у разі нещасних випадків з дітьми, на яких навчають цього методу.
[Відомості про джерело]
Джерело: Червоний Хрест Швеції.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Під час їзди на велосипеді одягайте захисний шолом.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Безпечне сидіння в автомашині.