Від наших читачів

Одяг Пишу вам стосовно статті «Що ми одягаємо. Чи це дійсно має значення?» (8 лютого 1999 року). Я дуже вдячний, що ви даєте нам «поживу своєчасно» (Матвія 24:45). Проте складається враження, що декотрі коментарі в статті висловлюють особисті погляди. Немає підстав писати: «Вдягаючи теніски, що рекламують улюблений фільм, спортивну зірку... [ми] опускаємося до поклоніння видатним людям, тобто до ідолопоклонства». Можна любити якогось спортсмена, навіть захоплюватися ним, не порушуючи при цьому жодної біблійної заповіді.

М. Д., Франція

Дякуємо за цей щирий відгук, але нашою метою не було встановлення правил чи норм стосовно того, як одягатися. Наша стаття заохочувала читачів вибирати собі одяг «розумно» (1 Тимофія 2:9, 10, СМ). Фраза про теніски не була догматичною, натомість у ній визнавалось, що певні стилі одягу можуть зашкодити власне тій особі, яка їх носить. Немає нічого неправильного в тому, аби захоплюватися майстерністю чи талантом якоїсь людини. Але хіба було б мудро для християнина носити вбрання, котре могло б навести інших на думку, що він захоплюється способом життя і моральними цінностями особи, яка не живе згідно з біблійними нормами? (Ред.).

Заслання до Сибіру Мене настільки зворушила захоплива історія Лембіта Тоома «Півстоліття під тоталітарною тиранією» (22 лютого 1999 року), що відразу захотілось висловити свою вдячність. Йому потрібно було дуже сильно вірити в Бога Єгову, щоб пережити такі важкі часи. Наші брати у колишньому Радянському Союзі по-справжньому заслужили свою теперішню свободу.

Дж. Д., США

Співуче дерево Щиро дякую вам за статті про природу. Особливо мені сподобалася стаття «Дерево, що співає» (8 березня 1999 року). Я не знала, що існує чагарник, який свистить. Прочитавши про мелодію, яку створюють його довгі колючки і порожнисті нарости, колишучись на вітрі, я замислилась над словами Псалма 96:12, 13: «Заспівають... всі дерева лісні,— перед Господнім лицем». Це незвичайне дерево по-своєму вихваляє Єгову.

М. Д., Італія

Ріо-де-Жанейро Я каріока, тобто мешканець Ріо. На мій погляд, ваша стаття «Ріо-де-Жанейро. Місто краси й чарівності» (8 березня 1999 року) була дуже цікавою та інформативною. Останнім часом імідж Ріо дуже постраждав через статті ласих до сенсацій журналістів.

О. Д. К., Бразилія

Матеріал для вашої статті був, як завжди, старанно підібраний. У ній не було упередженого погляду на бідних, котрих часто звинувачують у соціальних проблемах Ріо.

В. Р. Л., Бразилія

Лист до батьків Мене надзвичайно підбадьорила стаття «Особливий лист до батьків» (8 березня 1999 року). Саме такого листа я повинна була б написати своїм батькам. Вони були чудовим прикладом у відвідуванні християнських зібрань, регулярній участі у служінні та гостинності. Мій батько був службовим помічником і мав у зборі дуже багато обов’язків. Проте він часто планував для нас розваги, і ми ніколи не заздрили своїм однокласникам. Він загинув у автокатастрофі, повертаючись додому з християнського конгресу. З того часу наше життя докорінно змінилося. Однак спогади про батькову відданість справам Царства, а також віру моєї матері спонукують мене й далі служити Єгові.

С. К., Японія