Від наших читачів

Подружня невірність Дякую за серію статей «Коли подружній партнер невірний», у «Пробудись!» за 22 квітня 1999 року. Я стала жертвою подружньої невірності. Хоча минуло вже три роки з часу мого розлучення, я досі відчуваю сильний біль. Статті допомогли мені усвідомити, що слід припинити думати про минуле, зібратись з силами й продовжувати нормальне життя.

В. Б., Тринідад

Я досліджувала цю тему раніше, але ще ніколи вона не була так добре пояснена. Коли я вперше почула біблійну звістку, зрозуміла, що то правда. Тепер Єгова дав мені ще одну підставу переконатися в цьому.

Ґ. Б., Італія

Через розлучення я страждала від глибокої депресії, комплексу неповноцінності й багатьох проблем зі здоров’ям. І хоча я не перестала страждати, мене дуже потішає віра в обіцянки Єгови й любов та моральна підтримка збору!

А. Б., Канада

Вже дев’ять місяців я живу окремо від свого чоловіка, але все ще страждаю через самотність. Як мені гуляти по вулиці, якщо ніхто не триматиме мене за руку? Хто сидітиме поруч на християнських зібраннях? Хто супроводжуватиме мене до лікаря? Дякую за нагадування, що Єгова не залишає невинних партнерів.

І. С., Бразилія

Інформація в рамці «Хто несе відповідальність?» дуже мене потішила. Після того як чоловік зрадив мене, я вирішила розлучитись. Іноді, як і Йову, мені хотілось померти (Йова 17:11—13). Але підтримка членів родини й християнських братів і сестер додає мені сил.

М. О., Аргентина

Я не прочитала, а просто поглинула цю серію! Я пережила розлучення, і ці статті розглядають усі проблеми й тривоги, що виникають внаслідок такої травми. Дякую за турботу про нас.

І. Л., Франція

Мені було сім років, коли батько залишив нашу сім’ю. Це завдало нам сильного удару. Через декілька років батько попросив дозволу знову повернутися до нас. Я і мої брати були категорично проти цього, але мама погодилась. Прочитавши ваші статті, я починаю розуміти, чому вона зробила таке складне рішення.

А. А., Бразилія

Дякую, дякую, дякую за цю серію статей! Дуже втішно знати, що ті, хто стикається з такою ж ситуацією, мають подібні почуття і емоції. Однак ви написали: «Не виключено, що ви не виявляли стільки любові, ніжних почуттів, похвали та поваги, скільки потребував ваш партнер». Це твердження болісне для тих, хто намагався зберегти шлюб. Коли особа має намір вчинити перелюб, вона стає нестерпною, і тому важко ставитись до неї з ніжністю.

Л. В., США

Ми просимо вибачення, якщо ці коментарі завдали болю комусь з наших читачів. Але ми не мали на увазі, що перелюбник може звалити вину за свою неправильну поведінку на партнера. В рамці «Хто несе відповідальність?» ми наголосили, що відповідальним за свою провину є перелюбник, попри «недосконалість невинного партнера». Твердження, про яке йшла мова, було частиною обговорення питання про примирення. Ми лише підкреслювали важливість доброго обміну думками, заохочуючи пари, які бажають примиритися, визначити проблемні сфери подружжя, що вимагають негайних змін. Це також стосується прихованих почуттів образи, про які слід відверто поговорити. Зазвичай така розмова закінчується тим, що обидві сторони визнають свої провини. Зрештою «багато ми всі помиляємось» (Якова 3:2). І хоча такі розмови часто дуже болісні, вони є, як говорилося в нашій статті, «важливим етапом процесу відновлення довіри» (Ред.).