Від наших читачів

Дідусі й бабусі Дякую за сердечний підхід до теми «Дідусі та бабусі. Їхні радощі та проблеми» (22 березня 1999 року). Я сама виховую двох онуків. Їхня мати — наркоманка. Мені довелось боротися з гнівом хлопців, таким самим, про який згадується в статті. Я не розуміла почуттів дітей, покинутих батьками. Але ось торік молодший онук сказав мені: «Дякую тобі, що піклуєшся нами». Ці слова були винагородою за зусилля і сльози.

Д. Б., США

Роками батьки нехтували мною і моїми братами, були жорстокі, але ми пережили це завдяки любові і вірності нашої дорогої бабусі. Біблійні правди, які бабуся прищеплювала нам, давали силу жити далі. Тепер нас троє її онуків та семеро правнуків — присвячені християни.

Б. Л. Б., Бразилія

Я маю 17-місячну дитину, і з приводу догляду за нею мої стосунки із свекрухою були дуже напруженими. Я стала така ревнива, що вже навіть не могла користати з християнських зібрань. Ця стаття, однак, допомогла мені зрозуміти, що свекруха не є злою і не намагається заволодіти моїм сином. Дякую Єгові, що отримала цей матеріал саме тоді, коли найбільше його потребувала.

М. З. К., Мексика

П’ятеро синів Стаття «Я вдячна Єгові за п’ятьох синів» (22 березня 1999 року) дуже мене зацікавила, тому що Хелен Солсбері й моя мама де в чому подібні. Вони хрестилися одного року. Коли наша сім’я потрапила у фінансову скруту (компанія мого батька збанкрутувала), мама, як і Хелен, не пішла працювати, а виховувала нас удома. Вона також служила піонером, повночасним благовісником, та завжди розповідала нам цікаві випадки з проповідування. Завдяки цьому мене дуже приваблювало піонерське служіння. Тепер, коли у мене самої дві доньки, я зрозуміла, як багато мама зробила для нас.

М. С., Японія

Особлива подяка за статтю. Як батько, я намагаюся дотримуватись біблійних порад, але часто мені здається, що я ні на що не спроможний. Досвід сім’ї Солсбері додав мені сил.

Р. М. Р., Бразилія

Бажання мати більше речей Мені 12 років. Дякую за статтю «Молоді люди запитують... Чому я не можу мати того, чого хочу?» (22 березня 1999 року). Мені хочеться мати велосипед та гітару. Але батько не може їх купити. І я засмучуюсь. Однак стаття справді підбадьорила мене. Дякую вам за опублікування цієї батьківської поради.

Ч. Ю., Нігерія

М’язи Зробивши ранком зарядку, я взявся за статтю «М’язи. Шедеври творива» (8 квітня 1999 року). Я подумав про м’язи моїх очей, котрі працюють, коли я прочитую сторінку за сторінкою; про м’язи моєї руки, які скорочуються і розслаблюються, коли я п’ю каву з чашки; про м’язи моїх ніг, які працюють, коли я змінюю позу на стільці. Ого-го! Яка ж чудова конструкція!

Н. Т., Беліз

Наші м’язи — це лише один приклад надзвичайної мудрості Величного Творця Бога Єгови. Мені завжди подобалося читати про те, як функціонує людський організм. Але оце вперше я прочитала таку гарну статтю, написану легкозрозумілою мовою.

П. Дж. О. С., Бразилія