Чи вдасться врятувати дерево-канделябр?
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В БРАЗИЛІЇ
КОЛИСЬ південна Бразилія була вкрита соснами. Завдяки своїй схожості з розгалуженим свічником вони набули назву «дерево-канделябр», відоме також як араукарія паранська та араукарія бразильська.
Шишки на дереві-канделябрі більші від грейпфрута і деякі важать 5 кілограмів. Вони можуть містити до 150 зерен, які по-португальськи називаються піньйос. Коли шишка достигає, вона з тріскотом лускає й зерна висипаються.
Ці насінини мають запах і смак каштанів. Ними частуються люди, птахи й тварини. Колись багаті на протеїн та кальцій піньйос становили основний раціон деяких тубільних племен у південній Бразилії. Зерна все ще використовують сьогодні. Наприклад, у штаті Санта-Катаріна (Бразилія) їх додають до місцевої страви пасоке де піньяу (потовчені піньйос).
Над деревом-канделябром почали згущатися хмари, коли у XVIII сторіччі європейські поселенці побачили, що він є добрим будівельним матеріалом. Незабаром ці дерева зрубували для спорудження домів або просто для того, щоб на їхньому місці садити кукурудзу та виноградники. З часом вирубували більше дерев, ніж встигали посадити. На сьогодні залишилось лише декілька розкиданих ділянок соснового лісу. В результаті різко зросла вартість дерева-канделябра. «Сосна вже не розглядається лише як деревина,— зауважує чоловік, що протягом 50 років використовував ці дерева як лісоматеріал.— То золото».
Дослідники говорять, що якби не певний вид сойки (Cyanocorax caeruleus), дерева-канделябри вже зникли б. Ці невгамовні пташки живляться їхніми зернами, ховаючи декотрі з них у моху та засохлій папороті. Багато насінин пізніше проростає. Отже цих сойок до певної міри можна назвати діяльними плантаторами канделябрових дерев! На жаль, чимало пташок гине через руйнування соснових лісів.
Деякі компанії, що займаються лісозаготівлею, почали залишати маленькі смуги лісу, а також пересаджувати дерева-канделябри в інші частини південної Бразилії. Можливо, це означає, що над деревом-канделябром знову розійдуться хмари.
[Ілюстрації на сторінці 11]
У кожній шишці міститься до 150 «піньйос».
[Відомості про джерело]
Дерево й шишки: Маркос Кастеляні.