Спостерігаємо світ

Вологі тропічні ліси

Досі було відомо, що в Індії вологі тропічні ліси ростуть лише в південному штаті Керала. Однак, за повідомленням журналу «Даун ту ерт», який виходить у Новому Делі, нещодавно еколог Самуадіп Дутта виявив ще 500 квадратних кілометрів такого лісу, що з’єднує північно-східні штати Ассам і Аруначал-Прадеш. Ліс повен різноманітних живих створінь. Там можна побачити «32 види ссавців і 260 видів птахів, у тому числі такі рідкісні, як слон, тигр, плямистий леопард, панголін китайський, ведмідь-губач, олень замбар, гібон гулок, непальський фазан, птах-носоріг і качки Cairina scutulata». Але, як зазначалось у журналі, через світові потреби в лісоматеріалах вологі тропічні ліси перебувають під загрозою. Деякі природознавці побоюються, що внаслідок надмірного використання цих матеріалів вологі ліси не вдасться зберегти і вони стануть придатними лише для сільського господарства.

Рик тигра

Чому рев тигра викликає заціпеніння не тільки у тварин, але навіть у декотрих людей? Як повідомила лондонська газета «Санді телеґраф», учені з Дослідного інституту природи спілкування тварин (Північна Кароліна, США) «виявили: ричучи, тигр видає «інфразвук» настільки низької частоти, що ми не в стані його розрізнити». Люди чують звуки частотою лише понад 20 герц (Гц), а в рику тигра «інфразвук частотою 18 Гц і менше поєднується зі звуками, які ми чуємо. Внаслідок цього, за словами Елізабет фон Муґенталер, керівника інституту, люди фактично можуть відчувати ці низькі частоти в ревінні тигра, що й викликає короткочасне заціпеніння», пояснюється в газеті. Навіть досвідчені дресирувальники тигрів зазнають цього на собі.

Відбивання м’яса вибуховими хвилями

Зазвичай кухарі відбивають тверде м’ясо за допомогою кухонного молотка або додаючи до нього розм’якшувальний порошок зі спеціальним ферментом. Однак, згідно з повідомленням у журналі «Нью саєнтист», дослідники з Меріленду (США) спробували пом’якшити м’ясо потужними ударними хвилями. Вони поклали м’ясо на сталевій пластинці у пластмасове відро, наповнене водою. Потім кинули туди порцію вибухівки, що дорівнювала чверті бруска динаміту. «Вода пропустила ударну хвилю через м’ясо,— говориться в повідомленні,— але «бідолашне» відро розлетілося вщент». Завдяки цьому процесу не лише м’ясо стало м’яким, але також зникли бактерії, такі, як кишкова паличка, котрі можуть спричинити харчове отруєння. Проте Ренді Гуфман з Інституту м’ясопереробки в Америці зазначає, що «втілити цей метод у життя буде дуже важко».

Кораблі поширюють хвороби

Лондонська газета «Дейлі телеграф» поінформувала, що «через баластну воду з кораблів по всьому світі поширюються хвороби, які загрожують людям, тваринам і рослинам». Цю воду використовують для стабілізації корабля і випускають у море в порту призначення. У штаті Меріленд (США) вчені зі Смітсонівського центру дослідження довкілля з’ясували, що у баластній воді океанських суден є велика кількість бактерій та вірусів. У баластному планктоні всіх 15 кораблів, котрі перевірили в Чесапікській затоці, виявили бактерію, що спричиняє холеру. Зазвичай літр баласту містить коло 830 мільйонів бактерій і 7400 мільйонів вірусів, а це у 6—8 разів більше, ніж усіх інших організмів.

Надто багато забавок

«Згідно з останнім дослідженням, діти вже не вміють правильно бавитись, бо мають надто багато забавок та ігор»,— говорилось у лондонській газеті «Санді таймс». Це вивчення почасти було зумовлене стурбованістю у Великобританії тим, що «пора дитинства докорінно змінилась, оскільки батьки не проводять час з дітьми, а дають їм іграшки або саджають їх біля комп’ютера чи телевізора». Кеті Сильва, професор Оксфордського університету, провівши дослідження серед 3000 дітей віком від 3 до 5 років, зробила такий висновок: «Коли діти мають багато забавок, їхня увага розсіюється, і в результаті вони не можуть ані навчитися чогось, ані добре побавитися».

Депресія на робочому місці

У лондонській газеті «Ґардіан» стверджується: «Неймовірно зростає кількість людей, які страждають від тривоги, виснаження і депресії... на робочому місці». Згідно з Міжнародною організацією праці при ООН, майже троє з десяти службовців у Сполученому Королівстві мають проблеми психічного характеру, а кожен десятий працівник США страждає від клінічної депресії. У Німеччині через депресію приблизно 7 відсотків робітників йде на пенсію передчасно. У Фінляндії понад половина працівників страждає від розладів, пов’язаних зі стресом. У Польщі в 1999 році кількість осіб, що відчували страх через швидкий ріст безробіття, збільшилась на 50 відсотків; крім того, почастішали випадки самогубства. У повідомленні передбачається, що через постійний перехід на нові технології і методи управління кількість випадків депресії на робочому місці неймовірно зростатиме. Там також застерігається, що «до 2020 року стрес і психічні розлади стануть основною причиною відсутності на роботі, випередивши дорожні аварії, СНІД і насильство».

Ціна злочинності стрімко зростає

«Злочинність в Англії та Уельсі обходиться суспільству щороку в 60 мільярдів фунтів стерлінгів [85 мільярдів доларів]»,— говориться у лондонській газеті «Індепендент». За скромними підрахунками міністерства внутрішніх справ, ця цифра становить 6,7 відсотка від валового національного продукту держави. Найдорожчі злочини — це навмисне і ненавмисне вбивство. Кожен з таких випадків приносить країні в середньому понад мільйон фунтів стерлінгів збитків [1,4 мільйона доларів], а інші серйозні злочини обходяться в середньому по 19 000 фунтів стерлінгів [27 000 доларів]. Шахрайство й підробки коштують майже чверть усієї суми. А до неї ще слід додати «страх перед злочинами, страждання родин жертв, суми, які держава видає на запобігання злочинності... й кошти на страхові виплати», додається в газеті.

Ліпше бур’яни, ніж пестициди

У журналі «Нью саєнтист» стверджується, що для підвищення урожаю кукурудзи східноафриканські фермери замість пестицидів використовують бур’яни. Рільники, які вирощують кукурудзу у Східній Африці, мають двох серйозних ворогів. Один з них — це Striga hermonthica, рослина-паразит, котра щороку знищує врожай кукурудзи на суму 10 мільярдів доларів. Пан Зайдін Хен, науковець з Кенії, виявив, що Striga hermonthica не ростиме, коли між рядами кукурудзи посадити бур’ян, який називають десмодіум. Іншим шкідником є личинка комахи Chilo suppressalis, яка протягом більшості років пожирала третину врожаю кукурудзи. Однак Хен помітив, що ці комахи віддають перевагу місцевому бур’яну Pennisetum purpureum. Насаджуючи його на полях, фермери відвертають увагу цих комах від кукурудзи. Липка речовина, яку виділяє ця трава, ув’язнює та вбиває личинки. «Це ліпше, ніж пестициди, і набагато дешевше,— говорить Хен.— Завдяки цьому врожаї місцевих фермерів зросли на 60—70 відсотків».

Шахрайство археолога

Одного з найвідоміших японських археологів, якого вважали майстром розкопок через його надзвичайні відкриття, піймали на шахрайстві. Відеокамера, встановлена представниками газети «Майніті», виявила, що археолог закопував кам’яні пам’ятки там, куди мала приїхати група, що вела розкопки. Неспроможний заперечити факти, археолог зізнався, що закопував експонати зі своєї колекції. Тепер результати всієї його 30-річної праці піддано перевірці. З огляду на це видавці книжок вважають за потрібне переглянути археологічні довідники і шкільні підручники.

Діти й нещасні випадки

Згідно з вивченням Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), яке проводилось у 26 країнах, нещасні випадки — це основна причина смерті дітей у найбагатших державах світу. «У цих країнах тілесні пошкодження є причиною смерті майже 40 відсотків дітей віком від 1 до 14 років», що становить 20 000 жертв щороку, повідомляє японська газета «Майніті дейлі ньюс». До чинників, які збільшують імовірність нещасних випадків серед дітей, належать бідність, виховання дітей самотніми батьками, великі сім’ї та зловживання батьків наркотиками чи алкоголем. ЮНІСЕФ заохочує використовувати такі «випробувані рятівні засоби, як каски, ремені безпеки і дитячі крісельця безпеки у машині, а також обмежувати швидкість у густонаселених районах, тримати ліки в посудинах, які діти не можуть відкрити, послуговуватись у домах індикатором задимленості й слідкувати, щоб дитячий майданчик відповідав нормам безпеки».