Надія для хворих на артрит

«АРТРИТ не належить до основних причин смертності, як-от серцеві захворювання чи рак,— каже д-р Фатіма Мілі,— але він сильно псує людям життя». Ця недуга може вплинути на всі сфери життя хворого. З якими ж проблемами доводиться боротись тим, хто страждає від артриту? Як можна з ними справлятися?

Катяa з Італії, якій 28, пригадує: «Відтоді, як у 20 років мені поставили діагноз — артрит, усе моє життя змінилося. Через біль я мусила звільнитися з роботи і припинити повночасне служіння». Біль — це загальна проблема усіх хворих на артрит. Елан з Англії, якому 63, говорить: «У тебе завжди десь щось болить, хоча, можливо, і не сильно». Іншою трудністю є сильна стомлюваність. «Навіть коли біль та опух ще якось зносиш,— розповідає 21-річна Сара,— то втома просто отруює життя».

Емоційні страждання

За словами 61-річної японки Сецуко, щоденна боротьба з хронічним болем «виснажує людину емоційно й розумово». Іноді важко навіть взяти в руки олівець чи телефонну трубку. Казумі, якій 47, жаліється: «Звичайнісінькі справи, що під силу й дитині, стали для мене нездійсненними». Шістдесятирічна Дженіс, котра вже не в стані довго перебувати на ногах, каже: «Мені так прикро, що не можу більше робити те, що робила раніше».

Через такі обмеження дехто відчуває сильне розчарування і невдоволення собою. Свідок Єгови на ім’я Ґаку, якому 27, з жалем зауважує: «Оскільки я не можу брати більшу участь у проповідницькій праці і виконувати завдання у зборі, то почуваюся нічого не вартим». Франческа, яка бореться з артритом ще з 2-річного віку, каже, що «її все більше й більше огортає відчай». А почуття відчаю може згубно вплинути на духовність людини. Джойс, Свідок з ПАР, зізнається, що вона перестала відвідувати християнські зібрання, бо їй «не хотілося нікого бачити».

Хворі також можуть сильно непокоїтися про своє майбутнє. Вони бояться, що стануть нерухомими й повністю залежатимуть від інших, що ніхто їх не буде доглядати, що впадуть і поламають кістки, що не зможуть забезпечувати сім’ю... Йоко, якій 52 роки, розповідає: «Коли я бачу, як деформувалися мої суглоби, мене охоплює страх, що ситуація погіршиться».

Сім’я хворого теж зазнає емоційних страждань, бачачи щодня, як мучиться близька людина. У деяких подружжях через цю хворобу навіть виникають серйозні проблеми. Жінка з Англії на ім’я Деніс каже: «Після 15 років сімейного життя мій чоловік заявив: «Я вже не маю сили з твоїм артритом!» І залишив мене з нашою 5-річною дочкою».

Тож артрит створює величезні проблеми як для хворого, так і для його сім’ї. Все ж багато людей успішно справляються з ними! Розгляньмо як.

Зважайте на свої обмеження

Якщо ви страждаєте від артриту, дуже важливо достатньо відпочивати, тоді не будете почуватися постійно втомленими. Але це не означає, що мусите від усього відмовитись і взагалі нічого не робити. Тімоті радить: «Треба далі вести активний спосіб життя, щоб не дозволити артриту заволодіти вашим розумом, бо, якщо це станеться, людина лише сидітиме й прислухатиметься, що і де її болить». Вільям Ґінцбурґ, ревматолог з клініки Мейо, зазначає: «Важко встановити межу між згубною пасивністю й шкідливою активністю. Іноді доводиться нагадувати людям, що їм слід зменшити темп і більше зважати на свою хворобу».

Це може цілком змінити ваше ставлення до своїх обмежень. Дафне з ПАР розповідає: «Я мусила стати реалісткою й усвідомити, що все ще в стані багато робити, лише значно повільніше. Тож замість непокоїтись чи впадати у відчай, я просто роблю потроху і з перервами».

Також було б добре ознайомитися з різними допоміжними засобами та обладнанням і порозмовляти про них зі своїм лікарем чи фізіотерапевтом. Кейко каже: «Ми встановили на сходах підйомник. А оскільки через біль у зап’ястку я не можу крутити кулясті ручки дверей, то ми замінили їх. Тепер я відкриваю всі двері, просто штовхаючи їх головою. На всіх водопровідних кранах у домі встановили важелеві крани замість звичайних, і тепер я можу принаймні трохи займатися хатньою роботою». Ґейл, інша хвора на артрит, говорить: «Ключі від квартири та машини я прикріпила до довгого держака, і завдяки цьому мені легше їх повертати в замку. Мій гребінь і зубна щітка також на довгій ручці, тож я можу змінювати їхній нахил, коли розчісуюсь або чищу зуби».

Сім’я — «надійна опора»

Карла з Бразилії розповідає: «Мій чоловік дуже допомагає мені, його підтримка справді неоціненна. Те, що він ходив зі мною до лікаря, додавало мені відваги. Ми разом довідалися, як хвороба впливає на мій організм, які її симптоми і як потрібно лікуватися. Мені було легше від того, що чоловік розумів мій стан». Чоловіки та дружини, котрі зважають на обмеження своїх партнерів і хочуть більше довідатися про їхню хворобу, можуть стати джерелом величезної підтримки й підбадьорення.

Бет, коли її чоловік-будівельник через артрит мусив звільнитися з роботи, влаштувалася прибиральницею. А чоловік Казумі не лише доглядав за нею, але й виконував ту хатню роботу, яка була їй не під силу. Крім того, він також навчив їхніх дітей допомагати по господарству. Казумі каже: «Мій чоловік — це надійна опора. Без його допомоги я була б у набагато гіршому стані».

Жінка з Австралії на ім’я Керол дає таку пораду: «Не плануйте забагато справ. Коли я не можу робити того, що інші члени сім’ї, то легко впадаю у відчай і почуваюся неповноцінною». Якщо ж сім’я ставиться до хворого зі справжнім розумінням і добротою, він почувається безпечно.

Духовна підтримка

Катя зауважує: «Коли людина страждає від такої хвороби, то впевнена, що ніхто не розуміє, як вона почувається. Тому важливо звертатися до Бога Єгови, усвідомлюючи, що він справді розуміє наш фізичний і емоційний стан (Псалом 31:8). Завдяки добрим стосункам з ним я маю душевний мир і можу майже спокійно зносити свою хворобу». Біблія слушно називає Єгову Богом «потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає» (2 Коринтян 1:3, 4).

Молитва є джерелом великої потіхи для тих, хто страждає від хронічного болю. Ось що розповідає Казумі: «Протягом довгих ночей, коли біль не дає мені спати, я в сльозах виливаю душу перед Єговою й прошу його дати мені сили зносити біль, а також наділити мудрістю, щоб витримати усі труднощі. І Єгова дійсно відповідає на мої молитви». Франческа теж відчуває ніжну Божу підтримку. Вона говорить: «Я бачу, як в моєму житті виконуються слова з Филип’ян 4:13: «Все можу в Тім, Хто мене підкріпляє».

Часто Єгова надає свою підтримку через християнський збір. Гейл, наприклад, розповідає, як їй допомагають духовні брати й сестри з місцевого збору Свідків Єгови. «Завдяки їхній любові я не впадаю в пригнічення»,— каже вона. Подібно висловилася і Кейко. Коли цю жінку запитали, чи є щось доброго в її житті, вона відповіла: «Так, любов і співчуття, з яким ставляться до мене всі у зборі!»

У зборах Свідків Єгови наглядачі подають приклад у тому, як підтримувати співхристиян. Сецуко говорить: «Неможливо передати, наскільки сильно впливає на того, хто бореться з хворобою, підбадьорення й увага з боку старійшин». Але, як зауважує Деніел, що також страждає від артриту, «наші духовні брати й сестри можуть допомогти лише тоді, коли ми дозволимо їм це зробити». Тому важливо, щоб хворі не відокремлювалися від співхристиян, а з усіх сил намагались відвідувати зібрання збору (Євреїв 10:24, 25). Там вони отримають духовне підбадьорення, необхідне для боротьби з недугою.

Страждання закінчаться

Хворі на артрит вдячні медикам за поступ, який уже вдалося зробити в боротьбі з цією недугою. Однак навіть найліпші методи лікування не можуть повністю здолати її. Але, зрештою, найбільшим підбадьоренням для хворих є Божі обітниці про новий світb (Ісаї 33:24; Об’явлення 21:3, 4). У тому світі «буде скакати кривий, немов олень» (Ісаї 35:6). Артрит і всі інші хвороби, що мучать людство, назавжди зникнуть! Тому Пітер, в якого артрит вразив хребет, каже: «Я бачу світло в кінці цього темного тунелю». А християнка, на ім’я Джуляна, говорить: «Кожен день, що минув, я розглядаю як особисту перемогу, яка наближає мене до кінця страждань!» Так, час, коли зникне не лише артрит, але й усі інші страждання, дуже близький!

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінці 10]

Існує багато засобів, які полегшують хворим життя.

[Ілюстрація на сторінці 12]

На християнських зібраннях можна отримати сердечну підтримку.