«Пам’ятник самому Дияволу»

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ІСПАНІЇ

У МАДРИДІ (Іспанія) стоїть незвичайна статуя. Її вигляд і назва «Падіння ангела» навряд чи здивують випадкового перехожого. Однак, придивившись ближче, стає зрозуміло, що це пам’ятник не кому іншому, як Сатані Дияволу!

Відвідувач Іспанії, традиційно католицької країни, сподівається побачити тут статуї ангелів або «святих», але аж ніяк не пам’ятник правителю демонів. А втім, Рікардо Бейбер, іспанський скульптор XIX сторіччя, вирішив порушити традицію. Він був ознайомлений з епічною поемою Джона Мільтона «Втрачений рай», в якій описано, як Сатану вигнано з неба через його гордість та бунт. У 1874 році Бейбер завершив працю над статуєю, яка зображала це надзвичайне падіння.

Бейбер не представив Диявола рогатим звіроподібним створінням, як зазвичай уявляють Сатану. Зовсім навпаки, він зобразив правителя демонів гарним, але зіпсутим ангелом у момент його скинення з неба (Об’явлення 12:9). І це зображення більше відповідає тому, про що говорить сама Бібліяa.

Що думали мешканці Мадрида про цю статую? Як зазначає один мистецтвознавець, декого приголомшила ідея поставити скульптуру Сатани. Проте завдяки коштам іспанського уряду статую все-таки звели, і вона отримала дві нагороди за художню майстерність — одну в Мадриді, а другу на Міжнародній виставці в Парижі 1878 року. Мистецтво взяло верх над традицією, і 1879 року вражаючу бронзову статую помістили в парку Ретіро.

У сьогоднішньому далекому від релігії суспільстві ця постать Сатани мало кого дивує. «Мадрид мусить пишатися тим, що він — єдине місто у світі, де стоїть пам’ятник самому Дияволу»,— твердить Марія Ісабель Геа у своїй праці «Curiosidades y Anécdotas de Madrid» («Цікавинки й анекдоти про Мадрид»). Хоч би як там було, лише одиниці з тисяч відвідувачів, які щонеділі прогулюються у парку Ретіро, звертають увагу на пам’ятник.

Подібно мало хто у наш час усвідомлює, що Сатана є невидимим джерелом багатьох проблем у світі (Об’явлення 12:12). Але оскільки про нього чітко говориться у Святому Письмі, дослідники Біблії не сумніваються як у його існуванні, так і у його впливі. Ісус чинив опір нахабним спокусам Сатани. До того ж він назвав це зле духовне створіння «неправдомовцем і батьком неправди», а також ‘душогубом, який у правді не встояв’ (Івана 8:44; Матвія 4:1—11).

У наш час, коли на землі, як ніколи раніше, панує зло, дуже важливо противитися впливу цього лютого грішного ангелаb (Якова 4:7). Тим часом тих, хто любить правду і справедливість, підбадьорює думка, що скинення Сатани з неба є початком його неминучої поразки, коли Христос ‘знищить справи диявола’ (1 Івана 3:8).

[Примітки]