Скільки чуттів насправді має людина?

«Щодня у вирі подій ми навіть не задумуємось, наскільки складні механізми лежать в основі найпростішого чуттєвого сприйняття» («ЗАГАДКОВІ ЧУТТЯ. СВІТ, НЕПІДВЛАДНИЙ ЛЮДИНІ», АНГЛ.).

УЯВІТЬ, що ви їдете на велосипеді тихою польовою дорогою. Ви тиснете на педалі, а рецептори у ногах допомагають вам крутити їх з такою силою, яка необхідна, щоб підтримувати потрібну швидкість. Завдяки органам рівноваги ви не падаєте, ваші ніздрі вловлюють різні запахи, очі милуються краєвидами, а вуха пестить пташине щебетання. Відчувши спрагу, дістаєте пляшку з напоєм. Ви зробили це за допомогою дотикових рецепторів у пальцях. Ваші смакові цибулини та чутливість до холодного й гарячого допомагають відчути смак напою і його температуру. Рецептори, що містяться під шкірою, повідомляють про силу вітру, а очі — наскільки швидко ви їдете. Шкіра також сповіщає про температуру й вологість повітря, тоді як відчуття часу говорить, як довго ви вже мандруєте. Зрештою внутрішні органи чуття змусять вас відпочити і підкріпитися. Справді, життя — це велична симфонія чуттів!

Лише п’ять чуттів?

Скільки чуттів залучено під час звичайної їзди на велосипеді? Чи лише традиційних п’ять: зір, слух, нюх, смак і дотик? Згідно з «Британською енциклопедією», ці п’ять чуттів перелічив ще стародавній філософ Арістотель. Він «настільки сильно вплинув на загальну думку, що багато людей і досі називають тільки ці п’ять чуттів, ніби жодних інших не існує».

Однак, як сказано у «Британіці», численні вивчення лише чутливості шкіри «виявляють, що у людей більше, ніж п’ять відчуттів». Як це можливо? Певні функції, які колись зараховували до дотику, тепер вважають окремими видами чуття. Наприклад, больові рецептори сприймають і розрізняють механічні, хімічні і термічні подразнення. Інші рецептори чутливі до свербіння і лоскоту. Доведено, що наша чутливість до механічних подразнень поділяється принаймні на два види: поверхову і глибоку. Більш того, у нас є чимало внутрішніх органів чуття. Яку роль вони виконують?

Внутрішні органи чуття

Внутрішні органи чуття реагують на зміни всередині нашого організму. Вони повідомляють нам про голод, спрагу, втому, біль та потребу дихати чи випорожнюватись. Через внутрішні органи чуття, які співпрацюють з нашим біологічним годинником, ми відчуваємо втому під кінець дня, а також наслідки порушення нашого добового ритму, наприклад, коли перетинаємо годинні пояси. По суті, оскільки ми відчуваємо перебіг часу, то усвідомлення часу можна додати до списку наших відчуттів.

До того ж ми маємо вестибулярні рецептори, або органи рівноваги, які містяться у внутрішньому вусі. Вони реагують на земне тяжіння, прискорення й обертання. І зрештою у нас є м’язове чуття, завдяки якому ми відчуваємо напруження м’язів і, навіть заплющивши очі, можемо регулювати позицію й рухи тіла в просторі.

Звичайно, чуттєве сприйняття є не тільки у людей. Тварини теж мають багато різних відчуттів, причому деякі, що притаманні лише їм, справді вражають. У наступній статті ми поговоримо про чуття у світі тварин, а також детальніше розглянемо наші унікальні можливості, завдяки яким ми маємо перевагу над усіма іншими створіннями на землі.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 4]

Дивовижне чуття дотику

Людська рука має особливо тонке чуття дотику. Як сказано в журналі «Смітсоніан», дослідники виявили, що наша долоня і пальці спроможні відчути крихту розміром лише три мікрони. (Волосина людини має у діаметрі 50—100 мікронів). А «якщо вкрити якусь поверхню ще меншими крихтами, то, за твердженням науковців, рука зможе відчути їх, навіть коли розміром вони будуть тільки 75 мілімікронів», а мілімікрон — це одна тисячна мікрона! Така надзвичайна чутливість пояснюється тим, що на кінчику кожного пальця руки міститься близько 2000 рецепторів.

Чуття дотику також напрочуд сильно впливає на наше здоров’я і самопочуття. В журналі «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт» говориться: «Коли людину голублять, у неї виділяються гормони, які полегшують біль і заспокоюють». На думку декого, якщо дитину обділити ласкою, її розвиток сповільниться.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 3]

Око: The Complete Encyclopedia of Illustration/J. G. Heck; вухо і внутрішнє вухо: © 1997 Visual Language; рука: The Anatomy of Humane Bodies, with figures drawn after the life by some of the best masters in Europe . . . Oxford, 1698, William Cowper