ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • g03 22.8 с. 31
  • Місячне сяйво кристалів

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Місячне сяйво кристалів
  • Пробудись! — 2003
  • Подібний матеріал
  • «А ви бачили болівіаніт?»
    Пробудись! — 2005
  • Підземна розкіш Карлсбадських печер
    Пробудись! — 2001
  • Міцна і водночас витончена
    Пробудись! — 2001
  • Що таке рух «Нова доба»?
    Пробудись! — 1994
Показати більше
Пробудись! — 2003
g03 22.8 с. 31

Місячне сяйво кристалів

У квітні 2000 року поблизу міста Чіуауа (Мексика) в пошуках дорогоцінних металів шахтарі прокладали тунель на глибині 300 метрів. Протиснувшись у вузький отвір тунелю, 40-річний Елой Делґадо аж завмер від подиву: перед його очима розкрилась печера з велетенськими напівпрозорими кристалами. «Видовище було незабутнім,— пригадує він.— Складалося враження, наче світло мерехтить та іскриться в сотнях розбитих дзеркал». Інший очевидець каже, що здавалося, ніби «місячне сяйво враз скам’яніло».

Вважають, що кристали цієї печери найбільші у світі. Деякі з них сягають розмірів великої сосни. Завдовжки вони до 15 метрів і важать понад 10 тонн. «Коли бачиш величезні досконало сформовані кристали, тобі просто перехоплює дух»,— висловився Джеффрі Пост, який займається корисними копалинами у Смітсонівському інституті в місті Вашингтон. Він пояснив, що на відміну від цих унікальних кристалічних утворень більшість кристалів на землі маленькі і можуть вміститися на долоні.

У журналі «Смітсоніан» за квітень 2002 року процес формування цих кристалів описувався так: «Поблизькі поклади металів збагатили підземні води сполуками сірки. Коли ці води розмивали вапнякові стіни печер, утворювалася велика кількість кальцію. Відтак у результаті взаємодії кальцію та сірки сформувалися кристали небачених раніше розмірів».

Температура і вологість у цих підземних криївках ідеальні для кристалів, але нестерпні для людей. Температура тут сягає плюс 65 градусів за Цельсієм, а вологість становить 100 відсотків. Дослідник Річард Фішер, який першим із мешканців Північної Америки побачив ці диво-кристали, сказав: «Коли опиняєшся у величезній печері, то складається враження, ніби ти потрапив у доменну піч». Він додає, що людина може витримати в цих умовах не більше 6-10 хвилин, адже організму не під силу довше зносити таку величезну спеку і вологість.

Відкриття цих велетенських кристалів ще раз нагадує про дивовижні чуда нашої планети, більшість з яких, мабуть, і досі сховані від наших очей. Ви напевно погодитесь зі словами псалмоспівця: «Які то численні діла Твої Господи,— Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!» (Псалом 104:24).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 31]

All pictures: © Richard D. Fisher

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись