Молоді люди запитують...
Як стати добрим промовцем?
«Мені здавалось, слухачі помічали кожну мою помилку, а також невпевненість у собі. Я не могла зосередитись. Думала, що люди в душі з мене сміються» (Соломія)a.
У шкільній актовій залі повно людей. Ти чуєш, як оголошують твоє ім’я, і вмить усі присутні звертають свої погляди на тебе. До сцени лише кілька кроків, а видається, що цілий кілометр. Долоні пітніють, коліна підгинаються, в роті пересохло. Несподівано по щоці котиться велика крапля поту. Яка ганьба! Звичайно, ти не йдеш на розстріл, але в цю мить почуваєшся, ніби на тебе націлились дула автоматів.
Будьмо відвертими: більшість із нас лякається навіть від думки про те, що потрібно виступати перед іншими (Єремії 1:5, 6). Дехто боїться публічного виступу більше, ніж смерті! Проте, без різниці, хвилюєшся ти, коли виступаєш перед публікою, чи ні, існує немало причин, чому варто розвивати свої ораторські вміння. Розгляньмо деякі з цих причин, а також те, що́ допоможе тобі стати добрим промовцем.
Коли доводиться виступати
«Ораторське мистецтво — це вміння, яким повинні володіти всі». Так сказано в рекламному оголошенні про курси для публічних промовців. І це правда, бо рано чи пізно тобі потрібно буде виступати перед іншими. Добре, що в багатьох школах навчають, як промовляти перед аудиторією. Ось що пригадує Тетяна: «Мені часто доводилось виступати в школі перед однокласниками». Дійсно, учням не раз треба промовляти перед аудиторією — з рефератом, аналізом художнього твору чи на шкільній конференції.
Зрештою, після закінчення школи ти підеш на роботу. І там тобі, можливо, доручатимуть різні завдання, скажімо навчати групу співробітників, ознайомити клієнта з продукцією чи послугами фірми або виступити з фінансовим звітом. Вміння говорити потрібне в багатьох професіях, у тому числі в журналістиці, менеджменті, інформаційних службах і торгівлі.
А що, коли ти вирішиш влаштуватися звичайним робітником або службовцем? Тоді вміння добре вести розмову під час співбесіди для працевлаштування може вплинути на те, чи приймуть тебе на роботу. Та й на роботі може дуже прислужитися здатність вміло висловлювати свої думки. Катерина після закінчення середньої школи три роки працювала офіціанткою. Вона каже: «Якщо ти можеш добре говорити, до тебе ставляться як до зрілої особи, котра в стані брати на себе більшу відповідальність. А це означає, що ти можеш отримати кращу роботу, вищу зарплатню або принаймні тебе будуть більше поважати».
І ще одне: молоді християни часто розмовляють з іншими у служінні (Євреїв 10:23). «Важливо вміти чітко висловлювати свої думки,— говорить Тамара.— Адже це привілей — проповідувати добру новину про Боже Царство» (Матвія 24:14; 28:19, 20). У зборі та в публічному служінні молоді християни не можуть «не казати про те, що [вони] бачили й чули» (Дії 4:20; Євреїв 13:15).
Отже, вміння добре говорити стане у пригоді в багатьох сферах життя. І все ж тебе може лякати думка про необхідність промовляти перед іншими. Що допоможе побороти хвилювання? Подивімось.
Як подолати страх
Д-р Мортон Орман, фахівець з питань стресу і професійний оратор, каже: «Не обов’язково бути неперевершеним або досконалим промовцем. У публічному виступі головне поділитися зі слухачами чимось цінним для них». Іншими словами: зосереджуйся на темі, а не на собі чи на власних переживаннях. Дехто в першому сторіччі не вважав Павла блискучим промовцем. Але оскільки він завжди говорив щось цінне, то мав успіх (2 Коринтян 11:6). Подібно й ти, якщо розповідатимеш про щось важливе, у що справді віриш, тоді менше хвилюватимешся.
Рон Сатгофф, відомий оратор і викладач ораторського мистецтва, радить: «Не дивись на свою промову, як на виступ у театрі. Вважай, що це просто розмова». Тобто постарайся встановити контакт зі слухачами, але не з усіма разом: спочатку з одним-двома, а потім з іншими, так як у звичайній розмові. Виявляй непідробне особисте зацікавлення слухачами і говори до них так, ніби ти з ними просто бесідуєш (Филип’ян 2:3, 4). Чим більше промовлятимеш у розмовному стилі, тим менше будеш хвилюватись.
Інша дуже поширена причина для хвилювання — це боязнь, що слухачі тебе критикуватимуть. Лені Ласковскі, професійний оратор і викладач, нагадує нам, що слухачі здебільшого ставляться до промовця приязно. Він каже: «Люди хочуть, щоб твій виступ був успішний». Тому дивись на цю справу позитивно. Якщо можливо, привітайся з декількома твоїми слухачами, коли вони входять до аудиторії. Намагайся дивитись на них не як на ворогів, а як на друзів.
Крім того, пам’ятай, що хвилювання не є чимсь абсолютно поганим. Один фахівець каже: «Усупереч загальноприйнятій думці, хвилювання — це добра річ і для тебе, і для твого виступу». Чому? Тому що невелике хвилювання вказує на скромність, а вона допомагає не ставати надто впевненим у собі (Приповістей 11:2). Багато спортсменів, музикантів та акторів вважає, що легке хвилювання допомагає їм ліпше виступити. Це також може стосуватись публічних промовців.
Практичні поради
Деякі молоді християни, застосовуючи ці та інші поради, здобули непоганий досвід та досягли успіху як промовці в школі, на роботі і в зборі. Можливо й тобі допоможуть деякі з цих порад.
Юрій: «Старайся говорити своїми словами. Будь упевненим, що сказане тобою стане у пригоді слухачам. Якщо ти вважаєш, що твоя промова важлива, то слухачі теж так вважатимуть».
Марта: «Я записую свій виступ на відеокасету. Звичайно, видно недоліки, але так можна багато чого навчитись. Старайся вибирати тему, яка тобі до душі, бо це позитивно відобразиться на твоєму виступі».
Маргарита: «Я говорю природніше і більш у розмовному стилі, коли використовую план виступу, а не розписую свою промову слово в слово. Коли перед самим виступом роблю глибокий вдих, то це допомагає заспокоїтись».
Катерина: «Не бійся посміятись над собою. Усі помиляються. Просто роби все, що в твоїх силах».
Безперечно, як і в інших заняттях, скажімо у спорті, мистецтві чи музиці, ніщо не замінить досвіду і настійливої підготовки. Головне — наполегливість. Тетяна радить готувати промову заздалегідь, щоб мати достатньо часу для підготовки. Вона додає: «Чим частіше я промовляю перед іншими, тим впевненіше почуваюсь». Не забувай також, що існує ще одне джерело допомоги, до якого ти завжди можеш звернутися, особливо якщо твій виступ пов’язаний з правдивим поклонінням.
Допомога від Великого Наставника
Давид ще до того, як стати царем Ізраїлю, мав репутацію людини ‘розумної на слово’ (1 Самуїла 16:18, Хом.). Чому? Очевидно тому, що в юності, пасучи овець, він часто і багато молився. Завдяки молитвам Давид розвинув близькі стосунки з Великим Наставником, Богом Єговою (Псалом 65:3). Ці стосунки допомогли йому висловлювати свої думки ясно, впевнено й переконливо навіть у важких ситуаціях (1 Самуїла 17:34—37, 45—47).
Знай, що, поклоняючись Богові, ти завжди можеш покладатись на його допомогу, як це видно з прикладу Давида. Бог дасть тобі «язик учнів», і ти промовлятимеш із переконаністю (Ісаї 50:4, Хом.; Матвія 10:18—20). Тож, використовуючи кожну нагоду, щоб покращувати свою майстерність говорити, ти напевне станеш добрим публічним промовцем.
[Примітка]
a Декотрі імена змінено.
[Рамка на сторінці 18]
Школа промовців
У зборах Свідків Єгови по цілому світі щотижня проводиться навчальна програма на основі Біблії, яка називається Школа теократичного служіння. Учні школи беруть участь в обговореннях, виступають перед збором й отримують особисті поради, котрі допомагають їм робити поступ. Чи таке навчання дієве? Ось що розповів 19-літній Тарас.
«До того, як записатись у цю школу, я часто ніяковів, перебуваючи в оточенні людей. Ніколи не думав, що зможу промовляти зі сцени. Але у зборі мене заохотили до цього, сказавши, що, навіть якщо я буду заїкатися, їм усе одно сподобається мій виступ, бо ж відомо, яких зусиль мені довелось докласти. Потім після кожного виступу мене хвалили. Це мені дуже допомогло».
Нині після п’яти років участі в школі Тарас готується виголосити свою першу 45-хвилинну промову. А ти записаний у Школу теократичного служіння?
[Ілюстрації на сторінках 16, 17]
Вміння добре промовляти перед іншими часто ставатиме тобі в пригоді.