Народ вимагає реформ

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В НІМЕЧЧИНІ

— Якби я була молодшою, то обов’язково заснувала б якийсь реформаторський рух! — у запалі сказала 80-річна Анна з Німеччини.

— А що б ви змінили? — запитав Роберт.

— Геть усе! — відповіла вона.

БАГАТО людей погоджується з Анною. Ось що показали результати вивчення громадської думки, яке проводилося в Німеччині в середині 1990-х років: дві третини опитуваних бачили потребу в «докорінних реформах та суттєвих соціальних змінах». Можливо, у вашій країні склалася подібна ситуація.

Коли народ вимагає змін, зазвичай його годують обіцянками про реформи. Фредерік Гесс, доцент Університету в Віргінії (США), стосовно освітньої реформи написав: «Реформи — це здебільшого символічні зусилля, які докладаються для вгамування неспокійних мас». У газетах можна прочитати чимало статей про нові податкові, медичні, аграрні та законодавчі реформи. Ми чуємо про соціальні реформи та реформи освіти і судочинстваa. Читаємо і про те, що члени деяких церков проводять доктринальні реформи.

Реформи чи статус-кво?

Що стоїть за прагненням змін? Люди мають природне бажання змінити світ навколо себе. Вони домагаються цього за допомогою виборів, грошей, законодавства чи навіть грубої сили. Людьми рухає глибоко вкорінене бажання зробити своє життя кращим, забезпечити дітям ліпше майбутнє і створити суспільство на основі власних уявлень про добробут, мораль та справедливість. Доки існують люди, які ведуть боротьбу з неуцтвом, хворобами, бідністю та голодом, доти будуть проводитися реформи.

Багато людей радо вітає реформи, але є й такі, що упереджено ставляться до реформаторів і до пропонованих нововведень. Їм хочеться зберегти статус-кво, тобто становище, яке вже існує в суспільстві. Вони вважають реформаторів ідеалістами, котрі намагаються змінити світ, але втратили зв’язок з реальністю. У «Довіднику реформаторських рухів Німеччини (1880—1933)» («Handbuch der deutschen Reformbewegungen 1880-​1933») говориться, що реформатори завжди були «об’єктом критики, насмішок та героями політичних карикатур». Французький драматург Мольєр якось сказав: «З усіх дурниць немає більшої, ніж бажання зробити світ ліпшим».

А що стосовно цього думаєте ви? Чи можуть реформи змінити світ? Чи реформатори — це невиправні мрійники? Які були наслідки реформ у минулому? Чи вдалося реформаторам досягти своїх цілей? Ці питання обговорюватимуться у наступних статтях.

[Примітка]