Чому так важко всіх забезпечити житлом? — ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»

Чому так важко всіх забезпечити житлом?

НА ОКОЛИЦЯХ одного африканського мегаполіса живе 36-річна Жозефіна, яка виховує трьох синів. Наймолодшому — шість років, а найстаршому — одинадцять. Аби прокормити сім’ю, вона збирає пусті пластикові пляшки і здає їх на сміттєпереробний завод. Так їй вдається заробити менше двох доларів у день. Але в тому місті цього мізерного заробітку ледве вистачає, щоб прогодувати дітей та оплатити їхнє навчання.

Наприкінці важкого дня Жозефіна повертається до місця, яке навряд чи можна назвати домом. Стіни цієї халупи нашвидкуруч збудовані з випаленої з мулу цегли, обплетені хмизом та обмазані глиною. Нещільно покладені жерстяні, пластикові та поржавілі залізні листи слугують дахом. А щоб під час буревіїв цей дах не здуло, жінка понакладала на листи камені, куски дерева та ржавого металу. «Вікна» і «двері» вона затягла старою мішковиною, яка, правду кажучи, не захищає ні від негоди, ні від злодіїв.

І навіть ця убога халупа не належить Жозефіні. Вона разом зі своїми дітьми постійно боїться, аби одного дня їх не виселили. Адже на ділянці, де стоїть її хатина, планують невдовзі будувати шосе. На жаль, подібних ситуацій безліч по цілому світі.

Погане житло — загроза здоров’ю

За словами керівника міжнародної житлової програми, Робіна Шелла, «діти соромляться своїх злиденних халуп... до того ж сім’ї, які живуть у таких умовах, часто хворіють... а представники уряду чи землевласники можуть у будь-який момент виставити цих людей на вулицю».

Мешканці міських нетрів постійно переживають за здоров’я та безпеку своїх дітей. Їм не під силу придбати ліпше житло, оскільки майже всі свої сили і кошти вони витрачають на те, аби дати дітям найнеобхідніше: дах над головою, відпочинок та харчі.

На перший погляд може видаватись, що якби бідні люди були більш ініціативними, то їм вдалося б змінити своє життя. Але, погодьтесь, те, що ми скинемо ввесь тягар відповідальності лише на них, не вирішить проблеми. Адже житлова криза спричинена рядом факторів, які не залежать від цих людей. До таких факторів науковці відносять стрімкий зріст населення, урбанізацію, стихійні лиха, політичні заворушення і швидке поширення бідності. Ці п’ять факторів тісно пов’язані між собою і, немов затиснуті в кулак пальці, не дають вирватись з лабетів злиднів мільйонам людей.

Зріст населення

Підраховано, що кожного року 68—80 мільйонів осіб необхідно забезпечити житлом. Згідно з даними Фонду ООН для діяльності в галузі народонаселення, на нашій планеті 2001 року мешкало 6,1 мільярда людей, а до 2050 року ця цифра, як прогнозують, становитиме від 7,9 до 10,9 мільярда. Цікаво, що протягом двох наступних десятиліть 98 відсотків приросту відбуватиметься в країнах з перехідною економікою. Навіть ця нехитра статистика показує, наскільки гострішою стане проблема житла в майбутньому. Але існує ще одна підстава для хвилювань. У країнах, де найшвидше зростає кількість населення, більшість міст уже сьогодні перенаселені.

Невпинна урбанізація

Такі великі міста, як Нью-Йорк, Лондон чи Токіо,— всесвітньо відомі економічні центри. Тому тисячі сільських жителів щороку стікаються на ці «соковиті міські пасовища» в надії здобути освіту чи знайти хорошу роботу.

Як повідомляється в одному звіті, в Китаї швидкий розвиток економіки призвів до виникнення цілого ряду проблем. Згідно з певними даними, протягом наступних 20 років лише у великих містах цієї країни виникне потреба в понад 200 мільйонах нових житлових приміщень. А це майже вдвічі більше від загальної кількості будинків і квартир, наявних на сьогодні в США. Тож хіба зможе якась житлова програма задовольнити такі потреби?

Як інформує Світовий банк, «у країнах з перехідною економікою кожного року до міст переїжджає приблизно 12—15 мільйонів людей, яких слід забезпечити житлом». Оскільки це просто не можливо, вони знаходять собі помешкання там, де ніхто з городян і не подумав би оселятися.

Стихійні лиха та політичні заворушення

Бідність змусила багатьох людей переїхати в місцевості, де часто стаються повені, зсуви ґрунту та землетруси. Наприклад, у місті Каракас (Венесуела) понад півмільйона людей «мешкає в незаконно створених поселеннях на стрімких схилах, отож ці люди живуть під постійною загрозою зсувів». Або ж пригадайте випадок в індійському місті Бхопалі, в якому 1984 року внаслідок викиду токсичного газу на одному з заводів загинуло понад 2500 людей і постраждало сотні тисяч інших. А знаєте, чому було стільки жертв? Передусім тому, що за 5 метрів від цього заводу розрослися густозаселені нетрі.

Політичні заворушення, скажімо громадянські війни, також загострюють житлову кризу. У звіті, підготовленому 2002 року групою із захисту прав людини, говорилося, що протягом війни в південно-східній Туреччині (1984—1999 роки) 1,5 мільйона людей, здебільшого селян, залишилось без даху над головою. Чимало з них були змушені шукати притулку. Часто цілі сім’ї разом з родичами та сусідами тіснилися в тимчасових поселеннях, наймали убоге житло або ж мешкали на будівельних майданчиках, а то й у стайнях. Іноді в одному хліві могло жити більш ніж 13 осіб. Усім їм доводилося користуватись громадським туалетом і митися водою з колонки, що була на подвір’ї. «Ми живемо, як тварини, тому хочемо якнайшвидше вибратись звідси»,— каже один з біженців.

Економічний застій

Але, погодьтесь: найбільшою проблемою, через яку люди не можуть сьогодні придбати собі нормальне житло, є вбогість. Згідно зі звітом Світового банку, який згадувався раніше, лише в 1988 році 330 мільйонів городян у країнах з перехідною економікою жили за межею бідності. На жаль, ситуація не змінилась і в наступні роки. Звісно, коли люди настільки бідні, що їм ледь вистачає на харчі та одяг, як вони можуть придбати або принаймні винайняти хороше житло?

Малозабезпеченим людям не доступні банківські позики через високі проценти та інфляцію. Багатьом з них не під силу навіть оплачувати комунальні послуги, ціни на які постійно зростають. До того ж у деяких країнах рівень безробіття сягає більш ніж 20 відсотків. А коли людина не має роботи, їй дуже важко зводити кінці з кінцями.

По цілому світі ці та багато інших факторів змушують мільйони людей селитися в місцях, які абсолютно не придатні для життя. Люди живуть у старих автобусах, у контейнерах, картонних коробках, під сходами, в старих меблях та під поліетиленовими накриттями. Навіть закинуті заводи чи фабрики стали для декого домом.

Намагання вирішити проблему

Чимало осіб, організацій та урядових установ стурбовані цією кризою і докладають неабияких зусиль, аби подолати її. Наприклад, в Японії засновано кілька будівельних агентств, які надають допомогу в спорудженні житла. З 1994 року в Південно-Африканській Республіці завдяки одній житловій програмі було побудовано більш ніж мільйон чотирикімнатних будинків. Також уряд Кенії має оптимістичні плани: щороку здавати в експлуатацію понад 150 000 будівель у містах та вдвічі більше в селах. Інші ж країни, як-от Мадагаскар, спрямували свої зусилля на розробку методів будівництва недорогих, але зручних будинків.

Міжнародні організації, скажімо ООН-Хабітат, взяли на себе зобов’язання перед світовою громадськістю «зменшити негативні наслідки швидкого росту міського населення». Неабияких зусиль докладають і некомерційні та неурядові організації. Одна міжнародна громадська організація вже допомогла 150 000 сімей покращити житлові умови. До кінця 2005 року ця організація планує забезпечити простим, скромним і придатним для проживання житлом понад мільйон людей на нашій планеті.

Окрім того, чимало таких організацій охоче інформують людей, котрі хочуть покращити свої умови проживання. При потребі ви можете звернутись до однієї з них. Але вам самим теж під силу дещо змінити. (Дивіться інформацію на 7-й сторінці «Житло і здоров’я»).

Та все ж малоймовірно, що хтось із людей чи якась організація зможе подолати житлову кризу. Міжнародні структури часто переконуються у своїй неспроможності надати дедалі більшій кількості людей гуманітарну допомогу та забезпечити економічний розвиток багатьох країн світу. Щороку народжуються мільйони дітей, які житимуть у світі, що погрузає в злиднях. Хіба ж можна знайти вихід із цієї безвиході?

[Рамка на сторінці 7]

ЖИТЛО І ЗДОРОВ’Я

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ваш будинок мусить обов’язково мати:

◼ дах, який захищав би вас від дощу;

◼ надійні стіни та двері, які б уберегли вас від негоди та тварин;

◼ сітку на вікнах і дверях, яка б перешкоджала комахам, зокрема комарам, потрапляти всередину;

◼ піддашшя, яке в жарку погоду захищало б стіни від палючого сонця.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 8]

ТРАДИЦІЙНЕ СІЛЬСЬКЕ ЖИТЛО В АФРИЦІ

Якщо вам доводилось бувати в Африці, то ви, можливо, помітили, що тамтешні краєвиди буквально всипані незвичайними маленькими хатинками. Ці хатки бувають різних форм та розмірів. У Кенії, наприклад, народності кікуйю та луо полюбляють круглі будиночки з очеретяними конусоподібними дахами. Масаї, що мешкають у Танзанії та Кенії, зводять прямокутні хатинки. У прибережних районах Східної Африки хати теж мають доволі незвичний вигляд, адже їхні очеретяні дахи сягають аж до землі.

Оскільки в тих краях усі будівельні матеріали легкодоступні місцевим жителям, житлова криза їм не загрожує. Замість глини там використовують глинистий ґрунт, який змішують з водою. У поблизьких лісах не бракує деревини, трави, очерету, бамбукового листя, які також використовують у будівництві. Отож незалежно від матеріального стану, кожна родина може звести для себе власну хатину.

Звичайно, таке житло має свої недоліки. Дахи тут зазвичай роблять з палахкого очерету, тому завжди існує небезпека пожежі. До того ж непрошені гості можуть легко вдертися всередину, проробивши дірку в глиняній стіні. Тож не дивно, що в багатьох місцевостях традиційні африканські халупки стають пережитком минулого, а на їхньому місці з’являються більш надійні будівлі.

[Відомості про джерела]

(Джерело: «Традиційна архітектура Африки», англ.)

Хатинки: Courtesy Bomas of Kenya Ltd - A Cultural, Conference, and Entertainment Center

[Ілюстрація на сторінці 5]

ЄВРОПА

[Відомості про джерело]

[Ілюстрація на сторінці 6]

АФРИКА

[Ілюстрація на сторінці 6]

ПІВДЕННА АМЕРИКА

[Ілюстрація на сторінці 7]

ПІВДЕННА АМЕРИКА

[Ілюстрація на сторінці 7]

АЗІЯ

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 6]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 7]